Втрати від кіберзлочинів на Прикарпатті сягають мільйонів: як не стати наступним

Вона думала, що рятує свої гроші, а натомість — власноруч передала їх шахраям. Телефонний дзвінок, знайомий голос і переконливий тон чоловіка «з банку» — і ось на картці мінус 470 тисяч гривень.

Схожих історій — десятки.
Ще одна прикарпатка втратила понад 600 тисяч гривень, інвестувавши у фальшиву «криптовалютну платформу». Сайт виглядав професійно, менеджери дзвонили щодня, а прибутки нібито зростали — доки всі контакти не зникли.

А хтось повірив у любов.
Жінка познайомилася в мережі з іноземцем, який «служив у миротворчій місії» та мріяв про спільне життя в Україні. Через кілька місяців листування він попросив її допомогти оплатити «доставку особистих речей».
На переказ пішло два мільйони гривень. Після цього романтичний «солдат» просто зник.

Ці випадки — не поодинокі. У регіоні фіксують усе нові й нові форми обману.
Найгучніший — справа 60-річної мешканки Івано-Франківська, яка під виглядом бізнес-інвестицій ошукала понад десяток клієнтів на майже 50 мільйонів гривень.
Підприємці довіряли їй роками, передавали кошти «на розвиток спільної справи» — а натомість залишилися ні з чим.

Шахраї стали психологами. Вони не лякають — вони заспокоюють, переконують, підлаштовуються під ваші емоції. І саме в цьому їхня сила.

За підрахунками МІСТА лише цього року загальна сума втрат від кібершахрайства на Прикарпатті вимірюється мільйонами гривень, а постраждалі — це не лише літні люди, а й освічені фахівці, айтішники, підприємці.

Як працюють найпоширеніші схеми

Сучасні шахраї не ховаються у темних підвалах і не носять маски. Вони сидять за ноутбуками у кав’ярнях, говорять бездоганною українською і вміють викликати довіру з першого слова.
Їхні інструменти — не зброя, а телефон, комп’ютер і психологічна маніпуляція.

• «Це служба безпеки вашого банку»

Найпопулярніша схема — псевдобанкірські дзвінки.
Людині телефонують із «офіційного» номера банку (підробка відбувається через спеціальні сервіси), звертаються на ім’я та впевнено повідомляють:

«На вашій картці підозріла операція. Щоб її скасувати, потрібно підтвердити дані».

Людина, охоплена панікою, сама диктує цифри з картки, паролі, CVV або коди з SMS.
Після цього гроші зникають.
Так прикарпатка втратила 124 тисячі гривень, переконавшись, що рятує свої заощадження від «злому».

• Фальшиві покупки й продажі

Шахраї створюють підроблені сайти або сторінки в соцмережах, пропонуючи привабливі ціни на техніку, брендовий одяг чи квитки.
Як тільки покупець робить передоплату — продавець зникає.
Суми — від кількох сотень до десятків тисяч гривень.
Аби надати правдоподібності, шахраї копіюють логотипи відомих компаній, створюють «реальні відгуки» і навіть надсилають фальшиві накладні з «Нової пошти».

• Емоційний гачок

Ще одна небезпечна тенденція — афери через особисті історії.
Під виглядом прохання про термінову допомогу у месенджерах поширюють повідомлення:

• «Мені терміново потрібно на лікування/евакуацію/дітям на операцію».

Шахраї створюють підроблені сторінки відомих волонтерів або навіть «клонують» акаунти ваших друзів.
Люди переказують гроші, не перевіряючи, кому саме.

Найновіші “гачки”: криптовалюта та «допомога від ООН»

На Франківщині нещодавно зафіксували дві нові схеми, що швидко поширюються мережею.

1. Криптошахрайства.
   Прикарпатка інвестувала понад 600 тисяч гривень у нібито міжнародну платформу для торгівлі криптовалютою.
   Вона отримувала «звіт» про прибуток, бачила зростання балансу у кабінеті — аж доки сайт не перестав працювати.
   Усі її гроші давно були на рахунках злочинців.
2. Псевдодопомога від міжнародних організацій.
   Людям надходять SMS і повідомлення з пропозицією отримати фінансову допомогу — від ООН, Червоного Хреста чи урядових програм.
   Посилання веде на підроблені сайти, де потрібно «підтвердити картку».
   Після цього шахраї списують усі кошти.

Ці історії — не про наївність. Вони про довіру.
Про те, що навіть обережна, розумна людина може потрапити в пастку, коли емоції сильніші за раціональність.
Кіберзлочинці грають на страху, любові, поспіху. Вони не крадуть дані — вони крадуть увагу.

Як не стати жертвою: прості кроки, які реально працюють

1.Не довіряйте голосу з телефону — навіть якщо він звучить впевнено

Найголовніше правило: ніколи не називайте свої банківські дані по телефону.
Жоден справжній працівник банку, поліції чи державної служби цього не проситиме.
Якщо дзвінок здається підозрілим — покладіть слухавку і самостійно зателефонуйте на офіційний номер, який вказаний на звороті картки або на сайті банку.
Навіть кілька секунд паузи можуть врятувати ваші гроші.

2. Не переходьте за “легкими” посиланнями

Шахраї вміють створювати сайти, що виглядають майже ідентично офіційним.
Перевіряйте адресний рядок: справжні сайти мають https:// і без дивних символів чи літер.
Краще знайти потрібний сайт вручну через пошук, ніж натиснути на “магічну кнопку” у повідомленні.

3. Не вірте у “золоті можливості”

Коли вам обіцяють швидкий прибуток або «гарантовану виплату» — це червоний прапорець.
Шахраї грають на бажанні заробити або допомогти.
Пам’ятайте: ніхто не роздає гроші просто так.
Перевіряйте інформацію через офіційні сторінки державних установ чи міжнародних організацій.

4. Захищайте свої акаунти

• Увімкніть двохфакторну автентифікацію — особливо для банкінгу та соцмереж.
• Використовуйте різні паролі для різних сайтів.
• Не зберігайте коди у нотатках телефону.

Здавалося б — дрібниці, але саме вони рятують від великих проблем.

5. Якщо вже сталося — не мовчіть

Багато людей соромляться зізнатися, що стали жертвами.
Але мовчання допомагає лише шахраям.
Одразу телефонуйте до кіберполіції (0 800 505 170) або звертайтеся у найближчий відділок.
Чим швидше ви діятимете, тим більше шансів повернути гроші й зупинити злочинців.

Краще перевірити двічі, ніж втратити все. Це правило зараз має стати звичкою для кожного прикарпатця.
Кібербезпека — не про технології, а про увагу і холодний розум.
Перед тим, як натиснути кнопку, подумайте: Хто насправді по той бік екрану?

Шахраї не сплять — тому обачність має стати звичкою.

Злочинці стають дедалі хитрішими — вони вміють підлаштовуватися під голоси банківських працівників, створювати фальшиві сторінки з логотипами державних установ, а іноді навіть видавати себе за знайомих у месенджерах.

Фахівці радять ставитися до кожного повідомлення, дзвінка чи “вигідної пропозиції” як до потенційної пастки.
Бо сьогодні шахрай може бути будь-де — на іншому кінці світу, але за крок від вашого гаманця.

Пам’ятайте: безпечний Інтернет починається з уважного користувача.
Не натискай — подумай. Не довіряй — перевір.
Бо іноді саме одна зайва дія відділяє вас від втрати всього.