11 781 заявка на житло: виклик для Івано-Франківської громади після ухвалення закону

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про основні засади житлової політики», який фактично запускає найбільшу реформу житлової сфери за час незалежності. Документ визнає такими, що втратили чинність, Житловий кодекс України 1983 року та Закон «Про приватизацію державного житлового фонду» 1992 року.

Для Івано-Франківської міської територіальної громади це рішення має особливе значення: сьогодні на квартирній черзі тут перебуває 11 781 особа, дехто — понад 30 років, розповідає Місто. Саме тому зміни, закладені в новому законі, без перебільшення є надзвичайно актуальними.

Попри те, що остаточний текст ухваленого закону ще не оприлюднений, уявлення про його логіку дає законопроєкт №12377. На його основі можна окреслити ключові новації та можливі наслідки для мешканців громади.

Кінець «квартирної черги» в радянському розумінні

Головна зміна — відмова від застарілої моделі «безкоштовної квартири від держави». Фактично закон остаточно закриває епоху, коли десятки тисяч людей роками стояли в черзі, не маючи реального розуміння, чи дочекаються житла взагалі.

Натомість держава переходить до європейської ринково-соціальної моделі, де:

• держава не гарантує житло кожному;
• але гарантує механізми доступу до житла — через оренду, соціальні програми, фінансово-кредитні інструменти.

Для більш ніж 11 тисяч франківців, які сьогодні перебувають на черзі, це означає зміну філософії: житло більше не «надається раз і назавжди», а стає частиною гнучкої соціальної політики.

Соціальне, доступне і службове житло: чітке розмежування

Новий закон вперше чітко розділяє:

• соціальне житло,
• доступне житло,
• службове житло.

При цьому принципово важливо, що:

• соціальне житло — це оренда, а не прихована приватизація;
• розмір орендної плати залежатиме від доходу домогосподарства;
• громада перестає бути «вічним власником», натомість стає менеджером житлового фонду.

У контексті Івано-Франківська це відкриває можливість поступового «розвантаження» багаторічної черги — не шляхом роздачі квартир, а через створення керованого житлового фонду.

Єдина житлова система: кінець «черг на папері»?

Закон передбачає створення єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, яка потенційно дозволить:

• бачити реальні житлові потреби, а не формальні списки;
• уникати подвійних пільг;
• планувати житлову політику на основі даних.

Для громади з майже 12 тисячами черговиків це може стати переломним моментом — за умови, що система буде інтегрована з реєстрами доходів, ВПО та соціального захисту.

Відповідальність переходить до громад

Закон суттєво посилює роль органів місцевого самоврядування. Саме громади:

• формуватимуть житловий фонд;
• управлятимуть ним;
• ухвалюватимуть рішення про надання соціального та службового житла;
• розроблятимуть власні стратегії житлової політики.

Для Івано-Франківської громади це означає не лише нові повноваження, а й вищу відповідальність. Водночас зростає ризик нерівності між громадами — залежно від фінансів, управлінських і кадрових спроможностей.

Європейський підхід — але без деталей

Закон загалом відповідає європейським стандартам і практикам Німеччини, Австрії, Нідерландів та скандинавських країн. Він закріплює такі принципи, як:

• житло як соціальне право, а не подарунок;
• оренда як нормальна форма проживання;
• недопущення гетто та концентрації бідності;
• безбар’єрність і універсальний дизайн.
• Втім, низка положень поки що має декларативний характер. Зокрема, не прописані механізми соціальної інтеграції та інструменти містобудівної реалізації.

Основні ризики реформи

Експерти вбачають щонайменше три ключові ризики:

1. Підзаконні акти
   Близько 70% реального наповнення закону залежатиме від постанов Кабміну, зміст і строки ухвалення яких поки що невідомі.
2. Фінансування
   Без стабільних бюджетних програм, донорської підтримки та державно-приватного партнерства соціальне житло може залишитися лише на папері.
3. Кадрова спроможність громад
   Не всі громади мають фахівців і досвід управління житловим фондом та складними орендними моделями.

Перший крок, але не фінал

Загалом ухвалений закон — необхідний і правильний крок, однак лише початок масштабної реформи. Для 11 781 мешканця Івано-Франківської громади, які роками стоять у квартирній черзі, він відкриває нові можливості, але не дає миттєвих рішень.

Ефективність реформи на 90% залежатиме від якості підзаконних актів, фінансування, управління та реальної готовності громад до нової житлової політики. Автоматично ця система не запрацює — попереду велика методична й організаційна робота.