Людина, яка вчить дітей любити дерева: як Олександр Варениця відкриває школярам світ сосен і рослин з усього світу

Він не біолог за фахом і не має шкільного розкладу з дзвінками. За освітою — дизайнер, за основною діяльністю — підприємець. Але вже понад 25 років Олександр Варениця живе у світі сосен, насіння й шишок з різних куточків планети, вирощує дерева, рятує рідкісні види та безкоштовно проводить для дітей пізнавальні уроки, які вони пам’ятають значно довше, ніж звичайні заняття з підручника.

Його історія — про захоплення, яке переросло у справу життя.

Захоплення, що почалося з однієї сосни

«Сосна — це моє захоплення. Абсолютно. Не ялини, не декоративні рослини — саме сосна», — говорить Олександр.

Любов до цих дерев у нього з’явилася понад чверть століття тому. Починав із вирощування власних саджанців, експериментував, спостерігав, вчився. З роками це захоплення переросло у масштабну справу: за цей час він виростив приблизно мільйон дерев, більшість із яких — саме сосни.

Паралельно з цим з’явився інтерес до реліктових рослин — тих, що з’явилися на Землі задовго до людини і навіть динозаврів. Серед них — гінкго білоба, якому близько 200 мільйонів років, а також інші екзотичні види, які сьогодні успішно зимують на території Західної України.

Насіння з різних континентів і роки адаптації

Щоб зібрати свою колекцію, Олександр роками налагоджував контакти з колегами та ентузіастами з усього світу. Пакистан, Мексика, Канада, США, Китай, країни Європи — з усіх цих регіонів він отримував насіння і перевіряв, як рослини поводитимуться в українському кліматі.

«Я працюю переважно з видовими рослинами — тими, що вирощені з насіння, а не клоновані. Вони значно стійкіші до хвороб і перепадів температур», — пояснює він.

Не всі експерименти завершуються успіхом, але навіть невдалі спроби стають цінним досвідом. Частина рослин проходить складну кліматичну адаптацію, особливо ті, що походять із регіонів із зовсім іншими умовами.

Колекція шишок, яка захоплює дітей

Окрема сторінка цієї історії — колекція шишок, з якою Олександр приходить на уроки до дітей. Він не веде сухого переліку експонатів, але знає: якщо у світі існує близько 120 видів сосен, то понад половину з них він уже має.

На заняття він приносить найбільш вражаючі екземпляри — великі, важкі, незвичної форми, з різних куточків планети.

«Мало хто знає, що у світі є шишки вагою до 3,5 кілограма або довжиною понад 50 сантиметрів. Коли діти бачать це наживо — очі просто горять», — усміхається Олександр.

Щоб пояснити складні речі просто, він порівнює деякі рослини з «живими динозаврами» — тими, які з’явилися ще до них і змогли пережити всі катаклізми історії.

Уроки не заради грошей

Свої пізнавальні заняття Олександр проводить на волонтерських засадах — у школах, садочках, дитячих гуртках. Жодних гонорарів, лише витрати часу, пального й власних ресурсів.

«Багато хто забуває про маленьких дітей, яким потрібно розширювати кругозір. Не всі з них стануть біологами, але хоча б одна-дві дитини з класу можуть знайти своє захоплення», — переконаний він.

За його спостереженнями, найбільше цікавляться такими уроками учні 4–5 класів — допитливі, уважні, відкриті до нового.

Насінина як початок великої історії

Після кожного уроку діти отримують насінину та просту інструкцію, як її виростити. Це маленький подарунок, який має великий сенс.

«За допомогою всіх цих малят ми зможемо виростити ще не один мільйон дерев», — каже Олександр.

Частину рослин діти згодом висаджують на території школи чи в парках, залишаючи по собі живу пам’ять.

Порятунок української кедрової сосни

Особливе місце у діяльності Олександра займає відновлення європейської (української кедрової) сосни, яка росте в Карпатах і занесена до Червоної книги України. За останні 20 років її популяція зменшилася приблизно на 25%.

Разом з іншими ентузіастами з Івано-Франківщини та різних регіонів України він збирає шишки, пророщує насіння, роками доглядає за саджанцями, а згодом повертає їх у гори.

«Це повільна робота. Деякі саджанці потребують догляду по п’ять–сім років, перш ніж їх можна повернути в дику природу», — пояснює він.

«Це мій внесок у майбутнє»

Сосни живуть сотні й навіть тисячі років. У Каліфорнії досі росте сосна, вік якої сягає майже 4850 років. Саме тому Олександр переконаний: його робота — це інвестиція у майбутнє, яке побачать інші покоління.

«Я завжди називаю свої рослини дітьми. Діти ростуть — і дерева теж. І колись хтось пройде повз них і навіть не здогадається, що все почалося з маленької насінини», — говорить він.

Родина підтримує його у всьому, а донька із захопленням розглядає шишки й слухає історії про далекі країни та давні дерева.

І, мабуть, у цьому й полягає головний сенс його справи: тихо, без гучних слів і пафосу, садити не лише дерева, а й любов до природи — в дитячих серцях. А з таких маленьких зерен, як відомо, виростають найміцніші ліси.