Між упевненістю і сумнівом: як самооцінка визначає наш вибір

Самооцінка є одним із ключових психологічних механізмів, що визначає поведінкові вибори особистості. Вона відображає систему уявлень людини про власні якості, можливості та соціальну цінність і виступає внутрішнім регулятором активності, рішень і міжособистісної взаємодії.

Через самооцінку особистість співвідносить свої бажання з реальними або уявними ресурсами, прогнозує наслідки дій і обирає стратегії поведінки, розповідає психологиня Марія Чернописька.

У психологічній науці прийнято розрізняти адекватну, занижену та завищену самооцінку. Адекватна самооцінка сприяє гнучким і реалістичним поведінковим виборам: людина здатна приймати виклики, оцінюючи ризики, визнавати помилки та коригувати власні дії. У цьому випадку самооцінка виконує функцію стабілізатора, забезпечуючи узгодженість між цілями, можливостями та результатами діяльності.

Занижена самооцінка часто обмежує поведінковий репертуар особистості. Люди з низькою вірою у власні сили схильні уникати складних завдань, відповідальності та ситуацій оцінювання. Їхні поведінкові вибори нерідко продиктовані страхом невдачі або соціального осуду, що призводить до пасивності, конформізму та нереалізованого потенціалу. У довгостроковій перспективі це може закріплювати відчуття безпорадності та знижувати мотивацію до саморозвитку.

Завищена самооцінка, у свою чергу, може стимулювати активність і ризиковану поведінку, але водночас підвищує ймовірність помилкових рішень. Переоцінка власних можливостей призводить до ігнорування об’єктивних обмежень, недооцінки зворотного зв’язку та конфліктів у міжособистісних стосунках. У цьому випадку самооцінка виконує не регулятивну, а спотворюючу функцію, знижуючи ефективність поведінкових виборів.

Важливою характеристикою самооцінки є її динамічність. Вона формується та змінюється під впливом соціального досвіду, успіхів і невдач, значущих інших та культурних норм. Саме тому розвиток рефлексії, навичок самопізнання й конструктивного прийняття зворотного зв’язку є важливими умовами формування адекватної самооцінки.

Отже, самооцінка виступає центральним регулятором поведінкових виборів, впливаючи на рівень домагань, мотивацію, стиль реагування та життєві стратегії особистості. Розуміння її ролі має важливе значення як для психологічної теорії, так і для практики психологічного консультування, освіти та розвитку особистості.

Якщо у вас виникають труднощі із самооцінкою або ви відчуваєте, що вона заважає приймати рішення та реалізовувати потенціал, варто звернутися до психологині Марії Чернописької для професійної консультації та підтримки.

Контакти для запису:

+380509112694

м. Івано-Франківськ, вул. Купчинського, 14

Реклама