Не «просто ПМС»

І досі у нашому суспільстві передменструальний синдром зводиться до жартів чи порад «перетерпіти». Але за дратівливістю, надмірною емоційністю та болем можуть стояти цілком серйозні процеси в організмі. Чому у жінок ПМС проявляється по-різному, де межа норми та коли варто звернутися за професійною допомогою пояснює акушер-гінекологиня клініки «Мед-Атлант» в Івано-Франківську Ксенія Островська.

– ПМС – це медичний діагноз чи швидше зручна назва для всього, що відбувається з жінкою перед менструацією?

– Передменструальний синдром – це доволі поширена тема у нашому суспільстві. Найчастіше це недоречні жарти – як тільки комусь щось не подобається в поведінці жінки, вони зазвичай списують це на те, що в неї ПМС. Часто ставлення до цієї теми змушує жінок і дівчат терпіти труднощі, які виникають, вони починають комплексувати. Окрім того, що ці насмішки нетактовні, це дуже неправильно загалом. Тому що ПМС – це синдромокомплекс, який виникає за 2-10 днів до першого дня менструації. Він буває лише у жінок репродуктивного віку. У класифікації хвороб він називається синдромом передменструальної напруженості.

– Він є у всіх і це нормально?

– Ні, ПМС є приблизно у 80% жінок. Його частота варіюється залежно від країн. Доведено, що в країнах з вищим рівнем добробуту, більшою урбанізацією, у великих містах ПМС зустрічається частіше. Також він частіше буває у жінок, які займаються інтелектуальною роботою, переживають постійний стрес, мають незбалансоване харчування або недостатню масу тіла.

– Чому у когось це кілька днів дискомфорту, а в когось стан, який буквально «вибиває з життя»?

– Кожен організм є індивідуальним, зі своїми накопиченими стресами, життєвими переживаннями, генетичною детермінованістю. Усе це впливає на те, чи буде у жінки ПМС і наскільки вираженим. Симптоми можуть бути різні: дратівливість, плаксивість, депресивні стани, набряки, біль у животі, сонливість. І те, наскільки сильно вони проявляються, дуже індивідуально для кожної жінки.

– Які симптоми жінки найчастіше ігнорують, хоча саме вони мають насторожити?

– Найперше, взагалі не варто думати, що якщо у мами та бабусі було так само, і вони казали: «Я терпіла, і ти потерпиш», «у нас це сімейне», «так природою закладено», — то це норма. Жінки з покоління в покоління терплять те, що терпіти не потрібно. Будь-що, що погіршує якість життя, вже проблема. Якщо симптоми змушують вас змінювати плани, коригувати фізичну активність, відмовлятися від зустрічей, бо ви знаєте, що скоро буде менструація і «накриє» ПМС, це вже перший дзвіночок звернутися до лікаря. Так не має бути, і спеціаліст може допомогти позбутися цього дискомфорту.

– Часто можна почути: якщо аналізи «в нормі», то проблеми не існує. Це так?

– Насправді ПМС часто не пов’язаний з тим, що якийсь гормон не в нормі. Це патологічна реакція організму конкретної жінки на гормональні коливання у лютеїнову фазу (після овуляції, коли вагітність не настала). А накопичена втома, стрес, куріння, неправильний спосіб життя лише погіршують симптоми.

– Де межа між важким ПМС і передменструальним дисфоричним розладом?

– Власне, залежно від кількості симптомів, їх тривалості та інтенсивності ПМС поділяють на легкий і важкий. Для оцінки існують спеціальні опитувальники та щоденники. Дуже важливо вести їх щонайменше 2–3 менструальні цикли, щоб чітко побачити зв’язок симптомів саме з менструацією та оцінити, наскільки вони заважають повсякденному життю. Найважчою, навіть інвалідизуючою формою ПМС є передменструальний дисфоричний розлад. Якщо ПМС може лікувати акушер-гінеколог самостійно, то ПМДР належить до психіатричних захворювань. Тому ми виключаємо інші причини – гормональні порушення, ендометріоз – і, за потреби, направляємо пацієнтку на консультацію до психіатра.

– Як зняти страх і стигму навколо консультації психіатра?

– Важливо розуміти, що направлення до психіатра не означає, що у вас «щось не так з головою». Просто акушер-гінеколог не має доступу до тих препаратів, які може бути необхідні у цьому випадку. Психіатр оцінює рівень депресії, тривоги, суїцидальних думок. Якщо ви помічаєте, що такі симптоми з’являються циклічно, перед кожною менструацією за 7–10 днів, це може бути ПМДР. І це виключно біохімічний процес, пов’язаний з реакцією на гормональні коливання. Психіатр може призначити антидепресанти і жінка певний час перебуває під контролем обох лікарів. Більшість пацієнток згодом зізнаються, що не можуть повірити, як довго вони щомісяця страждали, хоча проблему можна було вирішити медикаментозно. Якщо жінка визнає, що цей період її виснажує, це вже достатня причина звернутися до лікаря, а поява суїцидальних думок – привід звертатися негайно.

– Що реально допомагає жінкам повернути контроль над своїм станом?

– Є безліч методів контролю передменструального синдрому. Якщо це ПМС, а не ПМДР, допомагають певні фізичні практики, правильне харчування, зменшення стресу, рослинні препарати. Якщо цього недостатньо – підключаються гормональні засоби, які призначає гінеколог. Дуже важливо визнати проблему. Бо ПМС повторюється щомісяця, і якщо це можна коригувати й жити повноцінніше – варто так і зробити.

– А що з популярних порад щодо ПМС не працює або може навіть нашкодити?

– Перша і найшкідливіша порада – «терпи». Це лише затягує проблему. За симптомами ПМС може ховатися ендометріоз або передменструальний дисфоричний розлад. Тому варто довіритися лікареві, який розбереться з причиною ваших емоційних та фізичних проблем. Ще один міф – «алкоголь допомагає розслабитися». Але цей ефект швидкоплинний, а потім посилюються набряки, тривожність, біль, порушується сон. До того ж ВООЗ більше не визнає безпечних доз алкоголю. Також жінки часто «рятуються» солодким, мовляв, воно підіймає настрій. А насправді просто дає різкі стрибки глюкози, які тільки посилюють дратівливість і здуття. Надмірне споживання кави теж не знеболює, а підвищує тривожність, серцебиття та біль у грудях. Помилкою є і повна відмова від фізичної активності, бо помірні навантаження зменшують біль і напругу, сприяють виробленню ендорфінів. Окрема тема –  фітопрепарати та БАДи. Перш за все, навіть трав’яні ліки навантажують печінку і можуть взаємодіяти з призначеними препаратами та викликати алергію. Тож фітолікування, як і все решту, має бути під контролем лікаря.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (095) 00 38 453
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Соцмережі:

https://med-atlant.if.ua/

https://www.facebook.com/medatlantif

https://instagram.com/med_atlant.if?igshid=MzRlODBiNWFlZA==

https://instagram.com/medatlant.beauty?igshid=MzRlODBiNWFlZA==

Реклама