У Франківську презентували фільм «Золотий дріт»: історію солдата і собаки, що підкорила міжнародні фестивалі

В Івано-Франківську відбулася українська прем’єра короткометражного фільму «Золотий дріт» режисера Руслана Гайдука, який водночас був сценаристом та головним актором. Стрічка вже встигла заявити про себе на міжнародній арені. Фільм був представлений на 25 міжнародних кінофестивалях, здобув 10 нагород за найкращий фільм та отримав ще три номінації.

«Золотий дріт» розповідає історію українського військового Тараса, який разом зі службовою собакою Тесою шукає міни в полі. Однак у центрі сюжету – не сама війна як зовнішня обставина, а внутрішня боротьба героя, його психологічний стан і те, як чотирилапа напарниця допомагає йому вистояти.

“Коли почалося повномасштабне вторгнення, я зрозумів, що повинен створити матеріал про нашу війну, – розповідає режисер. – Саме тому ми знімали фільм англійською мовою, щоб представляти його на міжнародних фестивалях і розповідати світові, що відбувається в Україні”

Хоча фільм не заснований на реальних подіях, у його основі – спогади батька режисера, який був військовослужбовцем. Він розповідав про тварин, яких військові рятували на фронті, і про те, як собаки та коти допомагали бійцям морально переживати війну.

Під час роботи над стрічкою Руслан пережив особисту трагедію – його батько загинув. Зйомки тривали лише три дні, але емоційно цей період став надзвичайно складним.

“Я навіть не мав бажання продовжувати. Але ми знали, що тато хотів би, щоб цей фільм був знятий. І це додало сил”, – зізнався режисер.

Робота над фільмом тривала близько дев’яти місяців. Згодом стрічку було дубльовано українською, аби її могли переглянути й українські глядачі. Зйомки проходили в Івано-Франківській області, неподалік села Майдан.

У фільмі зіграли професійні актори драмтеатру, зокрема Богдан Романюк (позивний «Актор»), який наразі захищає нашу країну  в складі 1030 ОЗРДн “Аквіла” підрозділу ППО 3-го армійського корпусу. Йому дісталася роль російського військового.

За словами Романюка, це був непростий досвід – зіграти ворога, проти якого він воює в реальному житті. Для підготовки до ролі він аналізував власні зустрічі з полоненими, намагався відтворити їхню манеру поведінки та мислення.

“Ця роль для мене була надзвичайно цікавою, оскільки передати цю ворожнечу насправді не так просто та зіграти роль того, проти кого борешся, насправді не так просто”, – зазначає актор.

Його військовий досвід також став корисним на знімальному майданчику: він навчав акторів правильно тримати зброю, одягати спорядження, накладати турнікет — деталей, які додають стрічці достовірності.

Окрема героїня фільму – собака Теса (у житті – Латте). За словами команди, працювати з нею було легко і професійно.

Для зйомок сцен пошуку мін використовували спеціальні прийоми – зокрема, запахи, які допомагали собаці рухатися по сліду. А коли один із акторів одягнув форму ворога, пес миттєво почав гавкати.

Фестивальна історія «Золотого дроту» розпочалася у жовтні з прем’єри в Барселоні. Згодом фільм подали приблизно на 50 кінофестивалів, із яких 25 вже включили його до офіційної програми.

Найбільш емоційним для режисера став один із фестивалів у США, де українська стрічка виборола перше місце, випередивши російські роботи.

Руслан Гайдук уже працює над повнометражною версією історії Тараса і Теси. Сценарій написаний, триває пошук фінансування. До роботи долучений британський продюсер Пол Томас, який допомагає з міжнародною співпрацею.

«Золотий дріт» — це не просто історія про війну. Це розповідь про людяність, втрату, пам’ять і надію. Про те, що навіть у найтемніші часи поряд може бути той, хто допоможе втриматися — навіть якщо це собака, яка мовчки йде поруч полем, де кожен крок може стати останнім.