Пантеон мерських обіцянок

Говорити – не мішки носити. Очільники Івано-Франківська щедро роздають обіцянки, про багато з яких потім, на жаль, забувають. Інтенсивність обіцяння зростає у виборчий період. А деякі жданики перейшли у спадок від одного міського голови до іншого, проте й досі не виконані. Чому зараз у мерів золотий час для обіцянок та чого очікувати до наступних місцевих виборів – дізнавалося “МІСТО“.

Екс-міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус кермував містом упродовж двох каденцій, проте наобіцяв удвічі менше, ніж чинний мер Руслан Марцінків, який посів крісло міського голови вперше на місцевих виборах у 2015 році.

Руслан Марцінків взагалі входить до списку міських голів України, які роздають найбільше обіцянок: у цьому рейтингу він посідає четверте місце з 21, поступаючись лише мерам Києва, Львова та Тернополя. А за рівнем відповідальності, тобто, виконання своїх обіцянок, Руслан Марцінків плететься у хвості рейтингу, посідаючи 16-те місце з 21 (дані, використані у тексті, взяті з аналітичного порталу “Слово і Діло”).

Всього обіцянок – 228. Не виконано – 28. Виконано – 66. У процесі – 134

Станом на зараз видається, що Віктор Анушкевичус був більшим господарем свого слова, ніж Руслан Марцінків. У чинного мера приблизно третина виконаних обіцянок, тоді як у його попередника – майже половина. Щоправда, чимало обіцяного Русланом Марцінківим ще у процесі реалізації. І якщо результат попереднього очільника уже остаточний, то теперішній міський голова ще може суттєво покращити або погіршити свої показники, адже у процесі виконання – понад половина його обіцянок.

Тролейбуси і пам’ятники

Що ж такого нереального обіцяли міські голови? Наприклад, у Віктора Анушкевичуса більше невиконаних обіцянок, ніж таких, що були втілені у життя.

Віктор Анушкевичус. Всього обіцянок – 118. Не виконано – 65. Виконано – 53

Найбільше ждаників міський голова Івано-Франківська (2006–2015 роки) Віктор Анушкевичус роздавав у 2010 та 2015 роках – тобто, під час місцевих виборів. За даними “Слова і Діла”, попередній очільник міста не виконав чимало з того, з чим ішов на другий термін. Саме жданики його передвиборної програми зразка 2010-го року суттєво збільшили мерський пантеон обіцянок. Більшість нереалізованих планів Віктора Анушкевичуса стосувалися господарських питань.

Скажімо, він зобов’язувався завершити будівництво Хриплинської школи, капремонт Центрального Народного дому, побудувати сучасний Палац спорту, Молодіжний центр, відкрити притулок для собак – загалом, четверта частина невиконаних ждаників “віком” із місцевих виборів 2010 року. Багато амбітного заклав тодішній міський голова і в програму соціально-економічного розвитку на 2011 рік.

Серед звичок колишнього мера – відкриття пам’ятників. Їх спорудження стосувалися як мінімум 5 зі 118 обіцянок. Причому збудувати пам’ятник Тарасові Шевченку в Івано-Франківську Віктор Анушкевичус обіцяв двічі: у 2014 році запевняв, що перед будівлею облдержадміністрації будуть встановлені пам’ятник Героям Небесної сотні і монумент Тарасові Шевченку, а площа буде перейменована.14 жовтня 2015 року в Івано-Франківську відкрили пам’ятник Герою Небесної Сотні Романові Гурику. Розміщений він у Меморіальному сквері, біля могили Героя. У повітрі зависло питання встановлення перед будівлею ОДА монумента Тарасу Шевченку.

Про пам’ятник українському поетові говорили ще з 2007 року. Тоді Віктор Анушкевичус заявив, що міська влада зобов’язана його збудувати, бо Івано-Франківськ – єдине місто в Україні без такого монумента. Тоді мер заявив, що пам’ятник поставлять біля “білого дому”, щоб “кожен чиновник, йдучи на роботу, дивився в очі Кобзареві”. У 2011 році пам’ятник Кобзареві в Івано-Франківську відкрили, проте не біля ОДА, а в парку ім. Т. Шевченка.

Карма, пов’язана з Шевченком, ще не раз переслідуватиме екс-міського очільника Івано-Франківська. Скажімо, Віктор Анушкевичус тричі обіцяв відремонтувати вулицю Шевченка: спочатку просто називав рік (2012), потім приурочував ремонт до конкретних дат – 8 березня та 24 серпня. І жодного разу не дотримав слова.

Цікаво, що обіцянка щодо вулиці Шевченка перейшла у спадок до наступника Анушкевичуса – Руслана Марцінківа. Він зобов’язався її відремонтувати та зробити пішохідною у 2016 році. Проте вулиця нарешті була повністю відремонтована лише торік.

Аналогічна ситуація і з будівництвом школи у Хриплині. Ще у своїй передвиборній програмі 2010 року Анушкевичусобіцяє завершення будівництва Хриплинської загальноосвітньої школи. Це також було закладено у програму соціально-економічного розвитку на 2011 рік, проте тоді забракло бюджетних коштів. Жданик перейшов у спадок Руслану Марцінківу, який давав слово завершити будівництво школи у 2018 році, проте не дотримав його. Тепер свою обіцянку чинний міський голова переніс на наступний рік.

Скидається на те, що Віктор Анушкевичус загалом був чомусь не надто прихильним до Хриплина. Він запевняв, що тут відкриють дитячий садочок і придбають синтетичне покриття для спортмайданчика – і нічого з цього не виконав.

Передав у спадок Анушкевичус і обіцянку відремонтувати вулицю Княгинин. Руслан Марцінків також не вклався у терміни обіцяного, адже запевнив, що ремонт цієї вулиці буде завершено навесні цього року. Із цими роботами в Івано-Франківську планують впоратися до 1 листопада.

Як Віктор Анушкевичус, так і Руслан Марцінків не забували й про літніх та соціально вразливих франківців. Скажімо, колишній мер ще у 2008 році планував створити реабілітаційний центр для інвалідів. Друга соціальна обіцянка колишнього мера – це виділяти з місцевого бюджету матеріальну допомогу сім’ям, у якихнародилася двійня та трійня.

Чинний міський голова щедріший на соціальні обіцянки. Він зобов’язався облаштувати спортивне поле для людей з обмеженими можливостями ще у 2017 році, а недотримання слова пояснив тим, що міська влада навіть із п’ятої спроби не змогла знайти виконавця робіт.

У процесі втілення – ще кілька цікавих обіцянок. Найсвіжіша – влаштувати табори для літніх людей на базі ПЗОВ “Лімниця”. “У дітей та літніх людей багато схожого. Вони всі люблять солодощі”, – зазначив Руслан Марцінків. Для франківців похилого віку міський голова обіцяв створити клуб, де б проводилися “романтичні зустрічі та танці”. Руслан Марцінків пішов далі від Анушкевичуса в обіцянках підтримувати молодих батьків: за кошти місцевого бюджету визначені категорії містян отримують baby-box для новонароджених. І це одна з обіцянок, яку міський голова втілив у життя.

І чинний міський голова, і попередній роздавали й популістські обіцянки. Тобто, не тільки такі, які неможливо втілити взагалі або на певному етапі через обмеженість міського бюджету, але й такі, які не належать до компетенції міського голови, або на їхнє втілення немає політичної волі.

Приміром, Віктор Анушкевичус обіцяв оприлюднити список депутатів, які лобіюють скандальні забудови. З’ясувалося, список тих, хто “грав за подвійними стандартами”, лобіюючи інтереси незаконних забудовників, не оприлюднений, оскільки прямого зв’язку між їхнім голосуванням і діями забудовників встановити неможливо.

У Руслана Марцінківа популістських обіцянок також торбинка. Скажімо, у передвиборній програмі чинний мер запевнив, що фахівців на посади місцевих службовців будуть призначати виключно на засадах відкритого конкурсу. Однак, добираючи команду, Марцінків проігнорував механізм відкритих конкурсів як спосіб залучення незаангажованих фахівців.

У своїй передвиборній програмі чинний мер пообіцяв виділяти комунальну землю та приміщення в оренду тільки на умовах відкритого аукціону. Проте як земля, так і комунальне майно передавалися в оренду як на конкурентних засадах, так і без конкурсної процедури, й навіть без оголошення про намір передати в оренду, що нівелює будь-яку прозорість процедури. Також у 2017 році Руслан Марцінків обіцяв, що жодного підняття тарифів на проїзд не буде, а соціальні пільги збережуться. Проте навесні цього року міська влада пішла на поступки приватним перевізникам, бо була загроза зникнення ряду маршрутів, та підвищила тариф у маршрутках до 5 грн у денний та до 6 грн у вечірній час. Тариф на перевезення в тролейбусі не змінився.

Обіцянок стане більше?

Аналітики стверджують: зараз для міських очільників золота пора роздавати обіцянки й успішно їх виконувати. Адже якщо міські голови зразка 2010 року були сильно обмежені у фінансах, то з 2016 року завдяки фінансовій децентралізації у міські бюджети хлинули грошові потоки. Однак чи ефективними управлінцями є міські голови, стане зрозуміло уже в найближчі рік-два.

Запроваджуючи фінансову децентралізацію, держава водночас поступово передає на місця фінансування певних своїх повноважень. Тож із кожним роком бюджети розвитку будуть зменшуватися. Чи ефективно витрачаються кошти і чи результативною є управлінська стратегія міської влади, треба дивитися вже зараз, – каже експерт Інституту Політичної Освіти Тарас Случик.

Якщо раніше передвиборні обіцянки виглядали нереалістично, бо на їх виконання потрібні були немалі суми, то із фінансовою децентралізацією міські голови стали більш спроможними. Раніше, каже Тарас Случик, міський голова вважався хорошим менеджером, якщо міг “вибити” із держбюджету гроші на місто. Зараз коштів не треба випрошувати, лише вміло ними розпоряджатися. І якщо збільшення надходжень до міських бюджетів не є заслугою міських голів, то ефективний менеджмент якраз – якісний показник діяльності мерів.

За результатами соцопитувань, голови обласних центрів мають значну електоральну підтримку. Зростає довіра і до голів громад, які показали себе добрими управлінцями. А після фінансової децентралізації цей процес буде тільки посилюватися. Якщо маєш фінансовий ресурс, як очільник міста ти можеш обіцяти більше. Звісно, треба тверезо зважувати, що обіцяєш, і потім дотримуватися слова, – радить Тарас Случик.

Невиконання обіцянок міськими головами може мати кілька пояснень: або йдеться про погане планування – коли масштабні проекти зобов’язуються виконати за рік, але це фізично неможливо зробити; або ж це популістські обіцянки, які в принципі не належать до повноважень міських голів чи даються для підвищення особистого рейтингу.

Зрештою, ситуація з виконанням обіцянок в Івано-Франківську зараз не є поганою, – вважає експерт. – Гроші у бюджеті є, з обіцяного багато виконується. Щодо якості – це інше питання, і це може стати очевидним трохи пізніше (за рік-два). Однак міські очільники мають пам’ятати, що нинішнє фінансове благополуччя не триватиме вічно, тож у їхніх діях має переважати стратегія, а не популізм. А для громад зараз дуже важливо пильнувати за тим, як використовуються гроші. Думаю, до наступних місцевих виборів вимоги до владних очільників зростуть.

ТОП-3 невиконаних обіцянок Руслана Марцінківа

1. Марцінків має намір завершити будівництво школи в с. Хриплин у 2018 році.
Мер визнав, що школу не встигнуть добудувати цього року, і переніс відкриття на 2019-й. Ця обіцянка мандрує від одного міського голови до іншого.

2. Марцінків пообіцяв призначати фахівців на засадах відкритого конкурсу.
Керівники департаментів, структурних підрозділів та ключових комунальних підприємств призначені мером особисто без відкритих та прозорих конкурсів.

3. Марцінків заявив, що ніякого підняття тарифів на проїзд не буде.
Міська влада пішла на поступки приватним перевізникам через загрозу зникнення ряду маршрутів. Тариф у маршрутках зріс до 5 грн у денний та до 6 грн у вечірній час.

ТОП-3 невиконаних обіцянок Віктора Анушкевичуса

1. Анушкевичус пообіцяв оприлюднити список депутатів, які лобіювали скандальні забудови.
Прямого зв’язку між їхнім голосуванням і діями забудовників встановити неможливо.

2. Анушкевичус мав намір реалізувати інвестиційний проект із реконструкції Центрального міського стадіону “Рух” та будівництво 4-зіркового готелю і спортивно-розважального комплексу.
Зважаючи на складну економічну та політичну ситуацію, у міському бюджеті не було передбачено коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації.

3. Анушкевичус обіцяв побудувати сучасний Палацу спорту.
Проект не реалізований у зв’язку з відсутністю потенційного інвестора.

Автор: Оксана ПІЛЯНСЬКА

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 19.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.