«А де я маю стати?!»
24 Травня, 15:35
Поділитись статтею
Розмови про зміни в організації дорожнього руху в Івано-Франківську почалися у 2011 році. Тоді у міській раді прийняли програму, котра передбачала створення пішохідної зони у середмісті. Планували, що перекриття центру для руху транспорту буде поетапним. На під’їздах хотіли облаштувати паркінги, а в’їзд до центру вирішили зробити платним.Заїзд одні пропонували зробити з вулиці Галицької, другі – зіСтарозамкової. Треті це називали не дуже розумним рішенням і вказували на вулицю Леся Курбаса. Та коли зайшла мова про капітальний ремонт площі Міцкевича й вулиці Лесі Українки, а потім і про їх повне перекриття для руху, стало зрозуміло, що франківців очікують зміни.
Кількість транспорту збільшилася, а ширина вулиць – ні. Звісно, що кілька років тому проблема вільного паркомісця також була актуальною, та все ж не такою гострою, як зараз. Хоч водії і тоді так само шукали місця, де машину можна було би залишити безкоштовно. Лишали на тротуарах, пішохідних переходах, у пішохідних зонах чи просто на дорозі. Багато хто ще може пригадати повністю зайняту припаркованими авто вулицю Січових Стрільців.
Від 1996 року монополістом паркування в Івано-Франківську було комунальне підприємство «Технічний центр «Сервіс-авто».У найкращі свої часи підприємство мало в обслуговуванні 28 майданчиків і чотири паркінги. Після того, як «Сервіс-авто» очолив Андрій Строїч,паркувальників, які працювали легально, почали різко скорочувати. Паркувальні майданчики стали давати в оренду приватним підприємцям. Ті сплачували «Сервіс-авто» фіксовану суму, решту забирали собі. Автомобілісти не звикли платити за паркування. Та й мало хто вірив, що якісь гроші доходять до міського бюджету. Комунальна казна й справді не отримувала прогнозованого доходу від паркування, а підприємство лише нарощувало свої борги. Держава встановила паркувальний збір і плату за землю, і комунальне підприємство, яке фактично вже й так існувало лише на паперах, стало дихати на ладан. 26 квітня 2018 року на сесії міської ради депутати проголосували за ліквідацію «Сервіс-авто».
Тим часом влада вже практикувала договори з приватними операторами паркування. Уряд зобов’язав їх встановити вартісніпаркомати. Так готівка з рук водіїв до рук паркувальників мала би зникнути. Виникла нова проблема – більшість водіїв не мали бажання платити, змусити їхце зробити не було кому, а закон передбачав підстави для уникнення відповідальності за неоплачене паркування. Укладання офіційних договорів між міською радою та підприємцями фактично легалізувало паркувальників у яскравих камізельках. Готівку в руки вони брати не мали би, а лише виконувати функції консультанта. Насправді ж паркувальники наглядають, аби платили всі.
Ще у 2016 році місто поділили на зони паркування. Якщо зрозуміліше – паркомісця у Франківську поділили для підприємців. Тоді, у серпні, засідав тендерний комітет. Єдиним претендентом на «лот №1», а саме так офіційно називалипаркомісцяу середмісті, став молодий та амбітний Микола Гавриляк.
На початку Старозамкової поставили шлагбаум і будку, та для людей, котрі мешкають у центрі, в’їзд був безкоштовний. Як і для авто, котрі обслуговували магазини й фірми
Підприємець хотів орендувати 22 паркомісця на площі Ринок (біля ратуші), 20 місць – на Галицькій (від вулиці Кардинала Любомира Гузара (колишньої Новгородської) до ресторану «ФранКо») і 26 місць в ареалі Старозамкової (в’їзд зі Шпитальної).
Згідно з умовами договору, міська радавклала в облаштування паркомісцьтрохи більше мільйона гривень. За три місяці Гавриляк ці інвестиції мав повернути, а потім – щомісяця віддавати місту десятину від заробітку.На 20 місць для паркування має бути один автомат. У середмісті управління транспорту встановило лише два, інші ж малиукомплектувати підприємці.
Підприємство «Ярко-ІФ», яке виграло другий лот, мало інші умови. Його працівники повиннібулидо середини вересня облаштувати 263 місця для паркування, а потім віддавати до міського бюджету 5% доходу. «Ярко-ІФ» отримало площі на Грушевського, Вагилевича, Незалежності, Січових Стрільців, Дністровській, Галицькій (від центру до магазину «Галичанка») і Військових Ветеранів.До того підприємство торгувало автотоварами й організовувало виставки, у виді діяльності також прописали консультації у сфері оподаткування та комерційної діяльності.
Третій лот виграла підприємиця Тетяна Катамай. Місту вона обіцяла 20% від доходів за утримання 233 паркомісць, котрі мала привести до ладу за два місяці. Катамай дісталися ділянки на площі Міцкевича, Північному бульварі,вулицях Лесі Українки, Сотника Мартинця, Привокзальній, Тичини, Новгородській (нині Кардинала Любомира Гузара) і Низовій.
Паркування в центрі тоді коштувало 10 грн за годину, абонемент на день – 120 грн, на місяць – 1200 грн. На інших парковках – 3 грн/год.
На початку Старозамкової поставили шлагбаум і будку, та для людей, котрі мешкають у центрі, в’їзд був безкоштовний. Як і для авто, котрі обслуговували магазини й фірми. Проти шлагбаума виступили ті, хто лише працював у центрі й не мав прописки, а отже, мусив платити, коли залишав авто під офісом. Очолив процес юрист Ігор Фріс, який через Вищий господарський суд домігся визнання незаконним встановлення шлагбаумів, які «обмежують рух транспорту власників та користувачів майна, яке розташоване в центрі міста».
Чи то подіяли судові позови, чи бажання міської влади змінити організацію руху, але у квітні 2018 року в’їзд до ратуші перестав бути платним. Микола Гавриляк повідомив, що чекатиме на новий проект організації роботи першої паркувальної зони і новий конкурс. Шлагбаум підняли догори, з будки зникли оператори – так тривало до серпня, поки не відбувся новий тендер.
Відповідати за паркування біля ратуші доручили Уляні Сочавській.До того вона надавала міській раді та сільрадам приміських сіл послуги з озеленення, обрізки й видалення дерев та кущів, отримуючи сотні тисяч гривень з міського бюджету.
Великі надії на зменшення кількості авто на центральних вулицях подавала ідея будівництва підземного паркінгу. Забудовник, який звів там житловий квартал, обіцяв багаторівневий безкоштовний паркінг, але, певно, про нього «забули».
Інші три лоти виграв єдиний учасник конкурсу – підприємство «Ярко-ІФ». Переможцям поставили технічні вимоги – паркомат на кожні 20 місць, облаштовані місця для людей з інвалідністю (не менш як 10%), нанесення розмітки, встановлення знаків, наявність відеофіксації, прибирання території… Вартість паркування у центрі збільшили до 20 грн/год., в інших зонах – 6 і 9 грн/год. Для учасників бойових дій передбачили пільги.
Та вже через кілька місяців, у грудні 2018 року, виконком перерозподілив зони паркування і допустив більше підприємств і підприємців до організації платного паркування. Правда, обслуговувати центр залишилася вже згадана вище Уляна Сочавська. В’їзд до першої паркувальної зони залишився зі Старозамкової, але виїзд облаштували на перехресті вулиць Галицька і Дністровська.
Олександру Ярощуку («Ярко-ІФ»), крім тих місць для паркування, котрі вже були в обслуговуванні, додали місця на Лепкого, Мельника, Франка, Гнатюка, Шевченка, на центральній частині Гетьмана Мазепи й Бельведерської та кількох бічних вулицях.
Збирати гроші за паркування на вулицях Сотника Мартинця, Привокзальній, Новгородській (Кардинала Любомира Гузара), Низовій, Тичини і Північному бульварі довірили підприємцю Петришин. Біля «Пасажу Гартенбергів» оператором паркування визначили підприємство «Мальва Плюс», на Бельведерській – «Вотум», а Дністровській – «Торговий сервіс».
Великі надії на зменшення кількості авто на центральних вулицях подавала ідея будівництва підземного паркінгу. Для нього довго шукали місце і вирішили збудувати на Мельника. У серпні 2017 року його відкрили, але очікуваного результату це не дало. Паркінг функціонує і зараз, вільних місць вдосталь, година паркування вартує 6 грн. Забудовник, який звів там житловий квартал, обіцяв багаторівневий безкоштовний паркінг, але, певно, про нього «забули». Відомо, що зараз міська рада веде перемовини із підприємцем, аби вже наявний паркінг став безоплатним. До речі, за раніше безкоштовні місця на Мельника, біля квіткового базару, вже також треба платити.
Не забрав машини з тротуарів і підземний паркінг на Грушевського. Навпроти «білого дому» у підвалі новобудови облаштували паркомісця, та мало хто знає, що вони там є.
Аби зекономити й не їхати в першу паркувальну зону, дехто залишає свої авто на облаштованих стоянках на вулиці Січових Стрільців. Донедавна як безкоштовну стоянку також використовували територіюна початку вулиці Коновальця. Земля там формально належить трьом людям, і тепер стоянка там платна. До 45 хвилин безоплатно залишити автівку можна біля готелю «Надія». Як довше – треба платити.
На початку 2018 року у міській радіпропонували зробити паркування електромобілів безкоштовним. А ще – встановити зарядні установки, безкоштовні для користувачів. Проте поки що це залишається лише ідеєю.
Зараз парування авто у центрі міста вже коштує 30 грн/год. Зникла опція так званого гостьового в’їзду – як маєте когось забрати біля ратуші, будьте готові викласти 20 грн. Саме таку суму будуть правити на виїзді. Місячний абонемент на паркування у першій зоні коштує 2038 грн, а в інших – 1030 грн. Година за межами центру коштує 10 грн. Учасники бойових дій платять менше – 6 грн/год.у центрі й 3 грн/год. за його межами. Для порівняння: година паркування у середмісті Львова коштує 15 грн, на закритих паркінгах – 20 грн, а трохи далі – лише 5 грн.
Недавно зміни до законодавства легалізували новий інститут муніципальних інспекторів з паркування, та у Франківську їх поки нема
Загалом, усі паркувальні майданчики, які з’являються у місті, не вирішують проблеми недостатності місць, а лише облагороджують хаотичне паркування. Як це виглядає?Частину дорогиремонтують, наносять розмітку, встановлюють знаки і віддають під паркомісця. Яскравий приклад – вулиці Франка або Військових Ветеранів.
У міській раді вирішувати проблему планують за допомогою будівництва автостоянок. Рік тому міський голова говорив про інвестора, який готовий збудувати підземний паркінг на місці теперішнього майданчика для паркування біля міської ради, але віз і нині там. Багаторівневі паркінги заплановані на Мельника та Шота Руставелі (біля «Прикарпаттятрансгазу»). А ще – біля універмагу «Прикарпаття», але охочих інвестувати в їх будівництво на цей час немає.
Недавно зміни до законодавства легалізували новий інститут муніципальних інспекторів з паркування, та у Франківську їх поки нема. Муніципали отримали повноваження не лише штрафувати за порушення правил паркування, а й евакуйовувати авто.
Безперечно, що евакуація зле припаркованихкарів сприятиме більш безпечному і вільному руху як пішоходів, так й інших учасників руху. Та мерія має ще одну мотивацію – штрафи за порушення, послуги евакуатора і плату за зберігання авто порушник мав би сплачувати до міської казни. Влада вже домовляється з власниками арештмайданчика і шукає для купівлі гідний евакуатор. Правда, здійснювати евакуацію поки планують у присутності поліції.
Нові повноваження у цій сфері отримали й поліцейські – для винесення постанови за порушення ПДР присутність водія вже не обов’язкова. Постанову можуть залишати на лобовому склі. Правда, це поки не працює, бо інші норми законів ще врегульовують, та й папір і фарба мають бути спеціальні. Штраф – 255 грн, а якщо автомобіль заважає руху чи створює небезпеку для пішоходів, то 510 грн.
Зрештою, заплановане мерії вдається. В’їзд до центру дорогий, середмістя стає пішохідним, під’їзди до центру ускладнені через припарковані автомобілі, а багато водіїв і далі шукають, де залишити свій автомобіль, аби не платити за його паркування.
Автор: Микола Гурак
Стаття опублікована в журналі МІСТО № 25
*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.
Поділитись статтею