Без публічності та команди: яким запам’ятали голову Івано-Франківської ОДА Олега Гончарука

Новий президент – нові призначення. Після кожних президентських виборів обласні державні адміністрації отримують своїх очільників. Незважаючи на те, що довіра суспільства до держадміністрацій є дуже низькою через надто представницьке і недієве коло повноважень, людям завжди цікаво, хто ж очолить ОДА.

Після Революції Гідності, коли президентом України став Петро Порошенко, прикарпатці сподівалися, що головою обласної адміністрації буде людина з Майдану, з високими моральними якостями, акцептована активістами. Та не так сталося, як гадали революціонери, бо після президентських виборів романтика закінчилася, постмайданівські настрої згасли, а в дію вступили політичні домовленості.

Тодішній президент Петро Порошенко добряче всіх здивував, коли 9 вересня 2014 року підписав Указ (№713/2014) про призначення Гончарука Олега Романовича головою Івано-Франківської ОДА.

Хто він і звідки взявся, за які заслуги перед державою та громадою призначений? Ці питання залишаються без відповіді навіть після кількох років його державної служби.

Без досвіду

Якщо зазирнути в біографію Гончарука, то він уміє дивувати. Навчався на нафтовика, став кондитером, створив успішну фірму «Лігос», а далі спробував себе в політиці. Олег Гончарук був обраний депутатом Івано-Франківської міської ради від «Фронту змін», після чого обійняв посаду голови ОДА.

Без управлінського досвіду та практики державної служби Олег Гончарук із кондитерської фабрики «Лігос» заскочив у крісло губернатора. Перші місяці роботи Гончарука на посаді викликали чималий ажіотаж, а на його адресу лунало багато критики.

Мало хто вірив, що він протримається так довго, більшість політиків та експертів була скептично налаштована щодо його кандидатури.

Мало хто вірив, що він протримається так довго, більшість політиків та експертів була скептично налаштована щодо його кандидатури

Некомпетентний і не обізнаний у державному управлінні, він часто допускався помилок, та не надто цим переймався. Свої промахи списував на конкретних посадовців, діставалося на горіхи навіть тим, хто Богу духу не винен.

Команда. Призначення

Очоливши адміністрацію, Олег Гончарук почав формувати свою команду управлінців. Критерії відбору були чіткі: соратники по бізнесу та прихильники провладної партії. Посади заступників несподівано отримали Сергій Басараб, бізнесмен, представник будівельної галузі, депутат Івано-Франківської обласної ради від президентської партії, Володимир Кушнір, депутат Івано-Франківської міської ради, Ігор Пасічняк, журналіст і держслужбовець.

Знаковим і явно не професійним, а лобістським було призначення Ріяфета Гасимова, місцевого бізнесмена, керівником Управління екології та природних ресурсів ОДА. Гасимов не мав жодного досвіду у сфері екології, а у державній службі й поготів. Та це не завадило йому будувати кар’єру, і вже в кінці 2018 року, ближче до президентських виборів, Гасимов залишив посаду керівника управління, щоб очолити Державну екологічну інспекцію Карпатського регіону. Так, робота в ОДА для бізнесмена, нееколога стала успішним стартом у здобутті знакової і дуже козирної посади в екологічній галузі.

Однак команда голови ОДА виявилася нестійкою до випробувань, його соратники один за одним залишили кабінети адміністрації, а команда наступних почала формуватися уже із типових чиновників: голів РДА, керівників департаментів. Бізнесмени не готові були нести тягар бюрократичної машини ОДА, в час постійних реформ, безкомпромісної критики суспільства бути чиновниками їм виявилося не під силу. Доцільно відзначити, що при головуванні Олега Гончарука знакові управлінці адміністрації прилаштувалися або на вищі посади, або звільнилися. Йому не вдалося сформувати свою команду, деякі районні адміністрації відверто ігнорували роботу, єдиними точками співпраці був бізнес та спільні інтереси, але аж ніяк не вирішення місцевих проблем.

Закритість перед журналістами

Непублічність і слабкі ораторські здібності – це був явний недолік голови ОДА. Перші виступи рвали новинні стрічки. Олег Гончарук ніколи не погоджувався на інтерв’ю, не відвідував прямих ефірів, зрідка давав коментарі. Та це було на старті управлінської діяльності, за роки роботи він навчився виступати перед публікою, стримано себе поводити навіть з найбільш прискіпливими громадськими активістами та журналістами, а під кінець каденції усе частіше почав з’являлися в місцевих новинах та на пресконференціях.

Від Революції до війни

Варто визнати, що головування Гончарука не було легким, він заступив на посаду після Революції Гідності і перед початком війни. У його кабінет часто вривалися солдати з вимогою виділити землю, забезпечити виконання пільг. Його ненавиділи і критикували дружини та матері, бо він відповідав за виконання мобілізаційних завдань в області. Йому прийшлося навчитися працювати з ветеранами, волонтерами з найскладніших питань, та варто віддати належне, що проблеми, які торкалися війни, вирішувалися конструктивно і максимально ефективно. Івано-Франківська область є однією з найуспішніших в Україні з соціального захисту ветеранів і їхніх родин, великий і явний мінус – це невиконання мобілізаційних завдань. У мирній Галичині все важче було заставити чоловіків йти на фронт.

Невдало управляв

Нічого знакового при управлінні Олега Гончарука в області не відбувалося. Колегії, довгі паперові звіти, перерізання стрічок і зустрічі перших осіб держави. Гончарук був відверто невдалим керівником, він добре виконував поточні функції, та жодних знакових інфраструктурних проєктів в області не реалізував. Левова частка коштів з державного бюджету на будівництво доріг та добудову і ремонт соціальних об’єктів: дитячих садочків, лікарень, шкіл – залучалася завдяки нардепам. Усе відбувалося з політичним прицілом – комусь піар, комусь підряд, та ще й з розмахом на місцеві вибори до ОТГ. Витискали з бюджетних інвестицій все, що могли, але це аж ніяк не допомогло команді Петра Порошенка підняти його рейтинг на президентських виборах.

Без боротьби провалив

Олег Гончарук часто акцентував увагу на тому, що він представляє президента, хай яка критика була б на адресу гаранта, він готовий її  приймати. Та як так сталося, що на президентських виборах у першому турі в Івано-Франківській області перемогла Юлія Тимошенко? А поразку Петра Порошенка у другому турі адміністрація і сам голова визнали, мабуть, швидше, ніж самі конкуренти. Без боротьби і без ілюзій на перемогу Олег Гончарук «злив» вибори минулого президента в області. Він не мав власної команди і, як показала виборча кампанія, не був командним політичним гравцем.

Лобіст невідомих

Призначення і головування Гончарука певною мірою досі залишається загадкою навіть для дуже обізнаних і проникливих експертів. Хто його пролобіював? Як з нульовим досвідом у державній службі йому вдалося протриматися стільки часу на посаді, при цьому потрапляти в рейтинги найкращих голів ОДА України? На яку структуру і вертикаль влади спирався, не маючи фактично своєї команди? Хто стільки років оберігав його на посаді? Хто стояв за головою ОДА?

Тут варто зазначити такі  факти:

За його управління були скандальні розслідування щодо незаконного вивозу гравійної суміші, що здійснювався нібито з добрими намірами руслоочисних робіт. Контроль за виконанням робіт здійснювало Державне агентство водних ресурсів України в Івано-Франківській області під керівництвом Романа Михайлюка (нині Дністровське басейнове управління водних ресурсів).

При його каденції громадські активісти неодноразово вимагали зупинити вирубку лісів. Часто відбувалися гарячі засідання представників лісового бізнесу та активістів. Навколо посади керівника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства тривала постійна боротьба. Зрештою структуру очолив Руслан Осташук, погоджений  головою.

При панові Гончаруку відбулося зведення фортифікаційних споруд в Донецькій області. Обласні державні адміністрації мали певні ділянки робіт, які повинні були виконати за кошти держбюджету. В результаті Прикарпаття зажило лихої слави тим, що під час будівництва було привласнено понад 5 мільйонів гривень з бюджету, куратором будівельних робіт був профільний заступник голови ОДА Сергій Басараб. Військова прокуратура кілька років вела розслідування, і зрештою справа була передана до суду.

Без боротьби і без ілюзій на перемогу Олег Гончарук «злив» вибори минулого президента в області

Олег Гончарук часто наголошував на боротьбі з корупцією, але це були пусті слова і ніщо інше. Всі кримінальні справи, відкриті щодо вивезення гравію, вирубки лісів, і навіть справа фортифікаційних споруд, яку вела військова прокуратура, стали типово статистичною звітністю для центральних органів, і ніхто не був покараний.

Олег Гончарук не фігурує в жодній кримінальній справі, але він не боровся і не перешкоджав, а просто толерував, і фактично  тіньовий бізнес мав зелене світло на всі схеми і відкати. Олег Гончарук – це певний феномен управлінця, який зруйнував стереотипи державного представницького менеджменту. Висновок очевидний: управлінська вертикаль у сучасній Україні будується уже явно не за традиційними підходами, а базується на схемах, бізнес-інтересах і політичному лобізмі.

Автор: Наталя Сербин

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 27

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.