До центру – зась!

Уже з першого дня весни історичний центр Івано-Франківська може стати пішохідним. Міська влада переконує, що таким чином столиця Прикарпаття стане більш комфортною для туриста. Містяни обурені: система продумана неграмотно й націлена на наповнення чиїхось кишень.

Згідно з проектом рішення, до центру зможуть в’їжджати лише спецслужби, власники квартир (будинків), розташованих на цій території, а також власники транспортних засобів з метою стоянки у першій паркувальній зоні та на паркувальних майданчиках. А для завезення товарів у заклади торгівлі пропонують окремі години: з 23.00 до 06.00.

Нам вдалося поспілкуватися з Олегом Ганчаком, начальником управління транспорту і зв’язку Івано-Франківської міської ради.

Чоловік розповів, що ще 2011 року прийняли програму, котра передбачала кроки стосовно перекриття центральної частини міста для транспортного руху і створення пішохідної зони. Затвердили окремі тарифи, звернули увагу на необхідність проведення конкурсу на першу паркувальну зону… Питання, що наразі виносять на розгляд виконкому, стосується пішохідної зони, яку хочуть оформити на Площі Ринок. Додатково мали переглядати питання щодо надання вулиці Лесі Українки статусу пішохідної. Під час громадських слухань зауваження підприємців взяли до уваги, коректуючи проект рішення.

Існує думка, що без зміни організації дорожнього руху перекриття центру призведе до заторів на прилеглих вулицях. Якщо перекрити вулиці Лесі Українки й Мартинця, куди рушить увесь транспортний потік? Однозначно, на вулиці Франка і Січових Стрільців. Тому на останній можна було б забезпечити четверту смугу руху, забравши зони паркування на виходах вулиць Мазепи, Володимира Великого і Бельведерської.

Нотаріус Ігор Фріс каже, що у проекті рішення є чимало нюансів, які потребують доопрацювання. Візьмімо, до прикладу, те, що в’їзд дозволяють транспорту власників квартир (будинків), розташованих у межах пішохідної зони при наявності відповідного документу із зазначенням реєстрації місця проживання або свідоцтва про право власності на житлове приміщення за умови паркування у внутрішніх подвір’ях та на прибудинкових територіях. А як бути власникам нежитлової нерухомості, яких чомусь забули згадати у проекті рішення? У центральній частині квартир налічується лише близько 35%, решта – це офіси, готелі, магазини, ресторани.

Другий момент стосується документу із зазначенням реєстрації місця проживання. А як бути особам, що не мають реєстрації у зазначеній зоні, а є тільки власниками квартир чи будинків? Відповідно до Конвенції про свободу пересування, яку Україна підписала, особа не обов’язково має бути зареєстрованою в нерухомості, якою володіє.

Далі – щодо свідоцтва права власності на житло. На сьогодні існує близько 17 документів, які його встановлюють, і це не тільки свідоцтво. Ба більше, з прийняттям нового закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, уже немає такого документу, як свідоцтво про право власності. Як бути людям, що придбали квартиру і мають тільки договір купівлі-продажу? Як бути тим, хто отримав квартиру в дарунок або спадщину? Тобто всі вони, показавши свої документи, не зможуть втрапити до власної оселі?

Або інша нісенітниця стосовно закладів торгівлі в центрі: як можна поставляти товари з 23.00 до 06.00? Де до 23.00 зберігати, наприклад, квіти чи м’ясо влітку? Тобто, необхідно о 22.30 купити на ринку м’ясо, аби привезти його в ресторан? А якщо київська фура з квітами приїжджає вранці, то де їй цілий день чекати? Може, тачками ці квіти підвозити?

Ми пропонували, що для постачальників можна зробити безкоштовний заїзд протягом дня і лише на 30 хв, аби ті змогли відвантажити продукцію. Та це нікому не цікаво, бо з тих постачальників теж можна взяти гроші.

Схоже на те, що під цю програму декотрі спритні хлопці розробили свій проект паркування у центрі міста для наповнення власних кишень. Адже згідно з проектом рішення, можливий заїзд транспортних засобів з метою паркування їх у першій паркувальній зоні та на паркувальних майданчиках.

Склад нинішнього виконкому Івано-Франківської міської ради такий, що не дуже піклується про суспільне благо. Тим паче, у цьому питанні присутній корупційний інтерес певних посадових осіб виконкому. Оскільки це їхній прямий прибуток, то вони зацікавлені у тому, щоб до центру заїжджали лише ті, хто там паркуватиметься.

Перекриття руху в центрі має стосуватися виключно транзитного транспорту. А будь-хто з правом власності на квартиру чи приміщення для здійснення підприємницької діяльності повинен мати туди вільний доступ.

Зробити територію пішохідною зоною можливо з певними альтернативами. Наприклад, якщо під нею зроблять паркінг, як, приміром, у Відні. А у Венеції взагалі є 12-поверховий паркінг у самому центрі.

Володимир Гайдар, екс-головний архітектор Івано-Франківська говорить, що, оскільки центр Івано-Франківська дуже компактний, очевидно, що будь-які транспортні транзити там небажані. Звісно, автівкам потрібен доступ до середмістя, але вкрай обмежений, це не має бути так, як, приміром, бачимо на вулиці Грушевського: щоб проїхати від вул. Мазепи до вул. Василіянок, мусимо повністю перетинати центр. Виходить, що 60-80% транспорту, який пересувається середмістям протягом дня – це транзит. А так бути не повинно: центр має лишатися кінцевою точкою, при чому доволі дорогою – так, як скрізь у розвинутих країнах.

В’їзд у центр однозначно слід зробити платним – хоча б 50 гривень. Якщо ви приїхали до центру й хочете залишити своє авто, то маєте усвідомлювати, що за це доведеться заплатити, в іншому разі шукайте паркінг десь неподалік, і місце для нього обов’язково має бути.

Окрім цього, в центрі Івано-Франківська зосереджена більшість архітектурних пам’яток міста, яким геть не на користь постійні викиди в повітря, загазованість. Ба більше, пріоритет в історичному центрі міста повинен бути за пішохідним рухом.

Але варто розуміти, що одного дня просто взяти й перекрити центр – безглуздя. Такій кардинальній реформі має передувати масштабна підготовка, а саме розробка грамотної транспортної схеми руху довкола центральної частини Івано-Франківська. Також іще раз нагадаємо: надзвичайно важливо правильно розставити під’їздні паркінги. Об’їзди теж мають «працювати». Не може бути так, що, наприклад, на вул. Галицькій дві смуги з чотирьох зайняті припаркованими автівками.

У місті вже давно функціонує транспортна модель, яку розробили за сприяння німецького товариства «GIZ». Система доволі ефективна, але комунальники її використовують дуже вузько, тобто, далеко не на 100%. Тоді як модель спроектована не тільки для того, щоб показувати наявний стан речей, але також і для планування процесу. Приміром, можна спрогнозувати зміни в транспортних потоках, якщо повернути напрямок руху на вул. Січових Стрільців у протилежний бік, про що вже давно дискутують.

Так, для повного запуску транспортної моделі необхідно задіяти хоч би двох працівників, що мали б якісно зайнятися дослідженнями, збором інформації стосовно транспортних потоків, тощо. Так, для цього, мабуть, необхідно ще й додатково оплатити деякі етапи процесу. Бачимо, що вимальовується глиба скрупульозної праці, якою не пропіаришся. Але кінцевий результат, безумовно, вартує всіх фінансових та інтелектуальних затрат.

Гадаю, підготовка до такого глобального урбаністичного процесу, як перекриття транспортного руху в центрі, за правильно організованої роботи може забрати до року часу.

Тетяна Терсенова-Заводовська, громадська діячка, ділиться роздумами, що вона не проти обмеження транспортного руху в центрі, але ж нову систему треба ретельно продумати. І головне – доступно пояснити людям, що й до чого.

У нас із чоловіком в центральній частині міста функціонує власний бізнес. І як на мене, перекриття транспортного руху тут є справжнісіньким місцевим свавіллям. Ну бо як по-іншому це назвати? Погоджуюся, історичний центр слід розвантажити від транспорту, але ж не коштом підприємців і жителів. Узагалі, можна говорити навіть про порушення Конституції, адже йдеться про перешкоду користуванню приватною власністю. Як і людям, котрі мешкають у будівлях, що в центрі. Тут купа магазинів, кафе, чотири готелі… То що, нам пропонують повернутися до середньовіччя, десь біля універмагу накладати товар на тачки і власноруч пішки підвозити до місць призначення?

Я колись була членом Ради промисловців і підприємців – допоки не зрозуміла, що це номінально створена організація, яка нічого не вирішувала, а збиралася лише для того, щоб потеревенити – назвати це інакше язик не повертається. І, так, у нашому місті багато чого робиться неграмотно і поверхово. Приміром, роздавати місця під чергові торгові центри у нас мастаки, а зробити в центральній частині міста надземний чи підземний  цивілізований паркінг не спроможні. Бізнесмену, який цілий день у справах мотається по центральному районі, просто штанів не стане платити щоразу на кожному паркінгу. Хоча гоже було б запропонувати можливість придбати абонемент, який діятиме на всіх паркувальних майданчиках.

А зробити заїзд на Старозамковій взагалі було цілковитим безглуздям. Чому не на Галицькій, де це в рази доцільніше? Чому в центр не в’їжджати просто перед самою площею, а добиратися туди якимись закапелками?

Ігор Лапінський, член міської комісії з організації  та  безпеки дорожнього  руху в Івано-Франківську  (1990-2011), штатний  працівник відділу транспорту міськвиконкому (90-ті роки) також вважає, що теперішній заїзд у центр із вулиці Старозамкової не зовсім доцільний. Він гадає, що тут більше політики і бізнесових інтересів. Міняється влада – міняють усе, і не завжди ті рішення логічно обґрунтовані.

Уявімо, що до міста в’їжджає турист зі Львова. Він прямує до центру по Галицькій, уже бачить головну окрасу Івано-Франківська – міську ратушу, але… проїзд туди заборонений. Тож гостю необхідно об’їжджати «десятою» дорогою, а в обідній час він іще й добряче відстоїться у заторах, що починаються від повороту з Галицької на Дністровську. А ще важче – водіям великогабаритних, пожежних та інших спецмашин.

Обмеження транспортного руху на  території  станіславської  фортеці  – чудова ідея! Але, гадаю, тоді заїзди найліпше було б зробити з вулиць Курбаса і Галицької. Відповідно, на Старозамковій – закрити, а натомість використати її для паркування.

А нині, «подолавши» шлагбаум, машина набирає розгін по Старозамковій і «врізається» в основний пішохідний потік з Вічевого майдану до ринків.  Тим паче, у тій ділянці вздовж Шпитальної зосереджена торгова зона, і протягом дня там аж ніяк не бракує транспорту. Спробуйте у годину пік пробитися до шлагбаума, зважаючи на ускладнений роз’їзд на вул. Шпитальній. Погодьтеся, не дуже комфортно для туриста.

А в’їзд із вулиці Курбаса – це дійсно зручно. По-перше, там можливо на одній смузі влаштувати місце для паркування під кутом, а на іншій – однобічний транспортний рух. Далі рухаємося по вулиці Лесі Українки: територія до повороту на Площу Ринок – для паркування, опісля, біля скверика, теж можна паркуватись. Те саме – навколо медуніверситету.

Також можна було б обладнати для паркування зону від вул. Гетьмана Мазепи до  міських туалетів вздовж скверу Кратерівка – вона й так пустує.

Автор статті: Наталя Мостова

Стаття вийшла у 4 номері журналу “Місто”