Як насправді виглядають санітарні рубки в Карпатах

Згідно з новою програмою діяльності Кабміну, одним із завдань Міністерства енергетики та захисту довкілля стало спрощення санітарних правил у лісах України. Інакше кажучи, влада збирається спростити процедуру отримання дозволів на санітарні рубки, чого вже не перший рік чекає вся лісова галузь.

Як це може позначитися на карпатських лісах, як виглядають насправді санітарні рубки Карпат з’ясовував Єгор Гриник для “Української правди”. 

В останні роки санітарні рубки стали найбільш масовим видом рубок в українських Карпатах.

Вони дозволяють безпроблемно рубати ліс там, де інші види рубок обмежені або взагалі заборонені з природоохоронних міркувань. Наприклад, на крутих схилах чи вздовж річок.

Порівнюючи з 2017 роком, масштаби санітарних рубок на Закарпатті збільшилися більш ніж удвічі.

Наприкінці року Верховна Рада новим законом намагалася обмежити санітарні рубки в Карпатах, проте з цього нічого не вийшло: текст документу не забороняє дозволені раніше рубки.

Лісники стверджують, що нічого незаконного в санітарних рубках немає, вони більш ніж необхідні для порятунку карпатських лісів. Інакше, мовляв, “все всохне”.

Активісти та природоохоронці зі свого боку називають санітарні рубки “бичом Карпат” і вимагають негайних дій з боку влади.

Так у чому ж справа?

Санітарні рубки марні через заскладну процедуру погодження?

Офіційна версія лісівників: у Карпатах масово всихають ялинові ліси, а санітарні рубки – найбільш ефективний спосіб боротьби з таким всиханням. У теорії це має сенс. Ялинові (смерекові) ліси становлять близько половини всіх лісів українських Карпат. Водночас близько 40% карпатських ялинників – це так звані ялинові монокультури – штучні ліси з однієї тільки ялини, які створювалися після рубок.

На жаль, значна частина ялинових монокультур знаходиться в несприятливих для зростання ялини умовах. Наприклад, у низькогірних лісах, де природні умови більш придатні для зростання букових чи мішаних лісів.

Більше того, коренева система ялини не дуже глибока, тому ялина дуже залежить від опадів. Як наслідок, довгі посухи та інші несприятливі фактори останніх років суттєво послаблюють карпатські ялинники (в першу чергу, штучні), роблячи їх набагато більш вразливими до хвороб та шкідників.

Згідно із задумом, санітарні рубки мають запобігати поширенню шкідників та хвороб у лісі.

І це дійсно може працювати. Для прикладу, один з найпоширеніших шкідників ялини в Карпатах короїд-типограф відкладає яйця в ослаблені ялини. Якщо зрубати та вивезти таке дерево до моменту вильоту нового покоління жука, то йому не вдасться проникнути в інші дерева.

Так само оперативне видалення вітровальних дерев, які вже не можуть опиратися шкідникам, може зменшити чисельність останніх. Але для цього потрібно діяти швидко, адже вирубка вже “відпрацьованих” короїдом дерев ніяк не допоможе боротьбі зі шкідником: він такі дерева вже полишив.

Чинне лісове законодавство не надто сприяє оперативним санітарним рубкам.

Залежно від категорії лісу, проведення санітарної рубки вимагає від трьох до семи погоджень у різних органах. Отримання таких погоджень може тривати кілька місяців. За цей час комахи-шкідники встигають полишити дерева, відібрані до рубки.

Як наслідок, значна частина санітарних рубок (не тільки в Карпатах) абсолютно беззмістовна й лише вилучає мертві дерева. Це питання постійно порушується на різних зустрічах лісової галузі.

Держлісагентство наводить приклади країн Європи, де між виявленням ураженого шкідником дерева та його рубкою минають лічені дні. Саме звідси випливає намір, згаданий вище, – спростити Санітарні правила в лісах України. Виходить, що єдина проблема санітарних рубок – надто складна процедура отримання дозволів на них? На жаль, не в Україні…

Злочин без покарання

В ідеалі контроль доцільності проведення санітарних рубок має проводитися Державною екологічною інспекцією. На жаль, цей орган не дуже ефективний. Під час планових перевірок лісгоспів екоінспектори лише зрідка виявляють серйозні порушення. Домогтися проведення позапланових перевірок дуже складно: профільне Міністерство не дає згоди на їх проведення.

Більше того, виявлення будь-яких порушень не гарантує, що вони не повторяться в майбутньому. У тому ж Ясінянському лісгоспі екоінспекція вже виявляла маніпуляції із санітарними рубками в 2018 році, оцінюючи завдану лісу шкоду в 350 тисяч гривень. Але лісгоспу неважко заплатити штраф за виявлені порушення, адже екоінспектори ніколи не знайдуть усі незаконні рубки.

Лише в окремих випадках порушення перетворюються на кримінальні справи. Частіше за все виявлені порушення стосуються недостатності якогось з необхідних для рубки документів і аж ніяк не зачіпають недоцільність санітарної рубки як такої. Але й тут кримінальні провадження закінчуються нічим.

Для прикладу, головному лісівнику Закарпаття Валерію Мурзі оголосили підозру в незаконній санітарній рубці в одному із заповідних лісів біля Ужгорода. Незважаючи на очевидне порушення (недостатність одного з документів), провадження вже давно стоїть на місці.

В інших випадках винними оголошуються лісівники найнижчих посад. Випадки притягнення до відповідальності директорів лісгоспів або ж начальників обласних управлінь, які власне і підписують документи на рубки, майже відсутні.

Про ефективність спрощення санітарних правил у неправовій державі

Санітарні рубки в Карпатах яскраво ілюструють нашу національну проблему – відсутність належного контролю та правозастосування.

Нерозумно та шкідливо казати про спрощення правил проведення санітарних рубок, доки будь-які порушення залишаються безкарними.

Спрощення Санітарних правил є можливим лише після того, як директори лісгоспів, начальники обласних управлінь та інші посадові особи нестимуть реальну кримінальну відповідальність за незаконні рубки! Звісно, простіше це написати, ніж зробити. Однак перші кроки зробити не так важко, як здається. Наприклад, реформа екологічної інспекції вже розпочалась, і хочеться вірити, що зміни будуть і що ці зміни принесуть позитивний результат.

Більш ніж доцільним було б внесення змін до 246 статті Кримінального кодексу, що дозволило б трактувати “незаконну рубку” як “будь-яку рубку з порушеннями”, а значить – притягати до відповідальності винних осіб.

Важливо також позбутися конфлікту інтересів, забезпечивши лісопатологам та таксаторам державне фінансування, а не зарплату від лісгоспів. Доцільним є й осучаснення законодавства, удосконалення критеріїв проведення санітарних рубок, особливо в межах заповідних лісів.

Тільки після впровадження таких чи аналогічних кроків можна дискутувати про спрощення санітарних правил, а значить – і про збереження карпатських лісів.

Фото Єгора Гриника.