Механіка чи автомат?

Під час купівлі автомобіля тип коробки передач є одним з ключових факторів вибору. Чим відрізняється механіка від автомата, робота чи варіатора і яка підійде саме вам? Нумо розбиратися.

Основне призначення коробки передач – змінювати тягу на колесах та швидкість їх обертання. Сила, яку виробляє двигун, подається через трансмісію на ведучі колеса. Хоча ми починали говорити про чотири варіанти коробок передач, все ж основними є два типи – з ручним керуванням (механіка) й автоматична. А вже остання може бути варіатором, роботом або класичним автоматом. Водію перемикати передачі не треба, проте різниця таки є в самій конструкції.

Найдоступніший вид автомобільної трансмісії – механічна коробка передач. Йде за основу в багатьох бюджетних моделях авто. Це система шестерень, потрібного поєднання яких водій досягає за допомогою перемикання ручки. У комплекті – обов’язково муфта зчеплення. Всі маніпуляції з коробкою водій супроводжує натисканням на педаль, яка управляє муфтою. Така процедура трохи клопітка і не дуже зручна. Особливо у міських заторах.

Механічна коробка вирізняється економічністю, дешевизною і надійністю. Вона дозволяє завести авто «з накату», буксирувати його і рухатись на «нейтралці»

Запорукою тривалої експлуатації механіки є контроль рівня мастила у картері коробки та дотримання оптимального діапазону швидкостей для кожної передачі. Важливо уникати пробуксовок на місці, а задню передачу варто вмикати лише після повної зупинки автомобіля.

Механічна коробка вирізняється економічністю, дешевизною і надійністю. Вона дозволяє завести авто «з накату», буксирувати його і рухатись на «нейтралці». Також машини з механічною коробкою легше заводяться на морозі. Мінуси механіки – більш складне управління автомобілем і зчеплення, яке легко вивести з ладу при невмілій експлуатації. Якщо зчеплення не спалити, то прослужить воно 100-150 тис. км.

Класична автоматична коробка передач – найбільш шанована у своєму класі. Водію треба вибрати лише напрям руху – вперед або назад, а решту маніпуляцій з перемиканням швидкостей виконує автоматика. Це найстаріший вид автоматичної трансмісії. А отже, вже перевірений часом і надійний. Як правило, автомати мають чотири режими роботи:

Park (P) – режим парковки;

Neutral (N) – нейтральна передача;

Reverse (R) – задня передача;

Drive (D) – рух вперед.

Зручність – головна перевага. Ви ставите коробку в положення D і до моменту паркування можете про неї не згадувати. Нема ніякого зчеплення, є лише дві педалі – газ і гальма. При початку руху на підйомі не варто переживати, що авто покотиться назад, – такого не буває. І навіть якщо не тиснути на гальма.

Автомобіль з автоматичною коробкою передач витрачає пального в середньому на 10-15% більше, ніж такий же з механічною трансмісією

Коробка-робот може бути і найдешевшим, і найдорожчим варіантом автоматичної коробки. Простіший тип – звичайна механічна коробка зі зчепленням, до якої приєднані електропроводи. Якраз вони і звільняють водія від мануалки – за командою електроніки дроти витискають зчеплення і пересувають важіль перемикання передач.

Проте дешеві роботи не такі вправні, як досвідчені водії. Під час зміни передач машину може неприємно смикати, розгін – нерівний.

Преселективна коробка-робот – найбільш складна і найдорожча. Це ніби дві коробки передач в одному корпусі. Перемиканням тут теж керує електронний блок, але будова коробки дозволяє динамічно прискорюватись і бездоганно переключати швидкості. Ця перевага – головний аргумент на користь преселективної коробки і її використання у спортивних автомобілях. Але такі роботи дорогі й самі по собі, й в ремонті.

Роботизовані коробки на автомобілях зустрічаються рідко. Найчастіше встановлюють їх Volkswagen, Toyota, Ford і Opel. Основні причини несправності – порушення правил експлуатації та граничний термін служби. Несправності зчеплення супроводжує буксування – різкий старт з місця або втрата обертального моменту на швидкості. Причиною цього може бути знос веденого диска, корзини зчеплення чи витискного підшипника.

Машини з роботизованою коробкою передач можна буксирувати. Як і механіка, робот допомагає економити пальне при русі «накатом». Навіть новачкові легко керувати авто з роботизованою коробкою. Проте нагадаємо – такі коробки складні за будовою, дорогі та не завжди надійні.

У варіаторах шестерні взагалі відсутні, замість них – розсувні шківи, які з’єднує металевий ремінь. У русі шківи змінюють свій діаметр, що збільшує чи зменшує обертальний момент. Це комфортно, без ривків і вібрації, та й варіатори дешевші, ніж інші автомати. Слабке місце – ремінь, бо його заміна потребує повного розбирання коробки. Слід врахувати, що через максимум 150 тис. км пробігу ремінь треба замінити. Він дорогий, але якщо проігнорувати заміну, то коробку можна вбити повністю. Варіатори не витримують їзди на великих швидкостях, у заторах та бездоріжжям. Загалом, автомобіль з великим пробігом на варіаторі купувати не варто, новий – можна.

Мінус варіатора – він забирає потужність автомобіля. Наприклад, Subaru Outback чи Subaru Forester декларують двигуни з об’ємом 2,5, потужність яких 150-170 кінських сил. При замірі на колінвалі така потужність справді є, але вже на колесах після варіатора лишається лише 100 кінських сил. Subaru ставить якісні варіатори, але вони доволі вибагливі.

Автомобіль з автоматичною коробкою передач витрачає пального в середньому на 10-15% більше, ніж такий же з механічною трансмісією. Недоліками автоматичних коробок також вважають повільне перемикання передач, меншу надійність, більшу вартість і неможливість буксирування. Існує досить поширена помилка, що перемикання в режим «N» (нейтральний) дозволяє економити пальне. Цього робити ні в якому разі не можна, бо він є екстреним і призначений зазвичай для буксирування автомобіля лише на короткі відстані.

Хочете машину з автоматом – наполегливо радимо самому потестити кожен з видів коробки

Якщо при переключенні передач чути скрегіт, шум або гул – це перший тривожний дзвінок. Після нього вже треба телефонувати на сервіс. Ще передумовою до ремонту коробки можуть стати масні сліди під автомобілем (протікають сальники). Вмикаєте передачу, а машина не їде. А коли їде, то ривками або під час руху ручка сама повертається у режим нейтральної передачі – ознаки близького ремонту.

Ремонт механічних коробок передач відносно недорогий. Наприклад, заміна мастила коштуватиме до 200 грн. Хоча ця процедура для механіки не така важлива, як для автоматів.

Автоматичні коробки передач ремонтувати важче. Побутує думка, що коробку-автомат ремонтувати нерентабельно та й фахівців бракує. Кажуть, простіше знайти іншу коробку й замінити її повністю. Та в Івано-Франківську є майстри, готові обіцяти не лише ремонт, а й гарантію. СТО, які беруться за ремонт автоматичних коробок передач, є на околицях міста – у Підліссі, Крихівцях, Угринові…

Ціни – різні. Демонтаж-монтаж коробки-автомата коштує від 1500 до 3500 грн, ремонт – від $250 до $400. Заміна мастила у коробці коштує 500-800 грн, а гідроблок промиють за 1500 грн.

Хочете машину з автоматом – наполегливо радимо самому потестити кожен з видів коробки.  Вибір типу автоматичної коробки передач на конкретну модель автомобіля виробники пропонують дуже рідко, тому доведеться вибирати між уподобаним типом трансмісії та автівкою, яка сподобалась.

Автор: Микола Гурак

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 30

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.