“Такого мій організм не переживав”: калушанка розповіла, як подолала коронавірус

«Шановні калушани та всі, хто зараз читає газету «Вікна». Історія моя сьогодні сумна, але оптимістична. Назва історії — я, КОВІД і пульмонологічне відділення. Опишу від самого початку як своєрідну інструкцію, що робити і чого не можна робити ніколи, якщо ви потрапили в таку халепу.  Перше: питання «Де ти підхопила?» ставити непотрібно, бо відповідь на нього вам не допоможе.  Друге: не переконуйте себе, що я простудився чи холодного випив. Зразу ж приймайте, що це саме то (COVID) і починайте з’ясовувати, в якому стані у вас легені (рентген, КТ). Коли висока температура, викликайте «швидку», бо температура може бути не контрольована, аж до втрати свідомості. Стан такий важкий, якого ще мій організм не переживав: у приймальному покої мене почало відключати.

Лікарня. Ціле крило від сьомого поверху до другого — пульмонологічне відділення, палати переповнені: нараз лікувалося до 150 чоловік. Люди — в дуже важкому стані. Медперсонал працює, як на фронті.  У тих костюмах і бахілах до колін, по коридорах носяться, як електрички. Усі уважні, підходять по сто разів, перепитують про твій стан і про температуру. Підключені медсестри і лікарі з інших відділів. Завідуюча Мар’яна Іванівна Гаврилко, ангел в космічному костюмі, тихо, спокійно, помірковано все пояснить всіх заспокоїть. Одним словом, молодці! Працюють за міжнародними протоколами, але практично за все — з твоєї кишені (КТ 900 грн.). Де держава, де допомога, де гроші, виділені на КОВІД,  не зрозуміло. Особливо сумно дивитися на пенсіонерів.

Оптимізм — витягують практично всіх, але дуже важкими зусиллями. Організм так ослабає, що 50 метрів пройтися — проблема.

Люди, будьте пильні, бережіть себе і не дай вам Бог пережити мій досвід!».

Леся Ємець захворіла наприкінці серпня. З Калуської ЦРЛ виписалася цього понеділка. Як вона розповіла «Вікнам», симптоми недуги відчула 28 серпня. Почалося — з болю в горлі. Спершу подумала, що це застуда, пов’язана зі спекою та протягами. На вечір різко піднялася температура — до +38. Наступного дня пішла до лікаря. Зробила рентген. Діагноз — лівобічна пневмонія. Одразу почала приймати антибіотики, ліки від кашлю тощо. Упродовж наступного тижня стан начебто поліпшився. Однак уже за тиждень температура різко підскочила до +39. Тож, Леся Ємець взяла направлення сімейного лікаря і звернулася в Калуську ЦРЛ. Там одразу зробили комп’ютерну  томографію та поставили діагноз — двобічна пневмонія.

У лікарні калушанка отримувала медичну допомогу впродовж майже двох тижнів. За її словами, за КТ пацієнтам потрібно платити  і це коштує 900 гривень. Щодо лікування, то деякими препаратами тут забезпечують: гормони, перші крапельниці.  Але хворих дуже багато, а фінансування — обмежене. Тож, ліками, в першу чергу, намагаються забезпечувати пенсіонерів. Лесі Ємець лікування коштувало в середньому 500 гривень на день. У палаті, за її словами, перебувало четверо пацієнтів. Леся Ємець практично постійно використовувала кисневу маску. Тестування на коронавірус, за її словами, великого значення не має: у неї один ПЛР-тест був позитивним, другий — негативним, результати ІФА-аналізу — суперечливі. Основним симптомом є атипова пневмонія. Лікарі можуть поставити діагноз та встановити відсоток ураження легень за результатом томографії. Крім того, в Лесі Ємець були і такі характерні симптоми коронавірусної хвороби, як втрата відчуттів запаху й смаку. Зараз вони поступово повертаються. Як і сили. А відновлення організму після важкої хвороби та інтенсивного лікування триватиме щонайменше місяць.

За словами Лесі Ємець, коронавірус — це дуже страшно. Багато людей не вірять, що з ними таке може трапитися, списують перші симптоми на інші захворювання, зволікають зі зверненням за медичною допомогою та займаються самолікуванням. І, таким чином, зменшують свої шанси на одруження.

«Ніхто не є в безпеці. Не можна бути безпечним. Тож, треба бути дуже уважним і берегти себе та оточуючих», — застерігає  калушанка.

Щодо близьких пані Лесі, то, за її словами, в чоловіка та сина були симптоми легкої застуди, але вони минули за три дні.