«Наслідки йододефіциту можуть бути незворотними», – експерт МОЗ Наталія Зелінська

Дослідження 2002 року показали, що Україна – територія йододефіциту. Це впливає як на здоров’я українців, так і на економіку країни загалом. В умовах дефіциту йоду народжується та розвивається близько  80% дітей, а це знижує рівень IQ на 10-15%.

 Про проблему йододефіциту та наслідки, до яких може призвести нестача йоду в організмі, ми дізнавалися в Заслуженого лікаря України, лікаря-ендокринолога дитячої вищої категорії та експертки Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності “Ендокринологія, дитяча ендокринологія” Наталії Зелінської.

Яка ситуація зі вживанням йоду в Україні?

Останні дослідження, які проводились ще у 2002 році показали, що проблема є і проблема суттєва. На жаль, з того часу ситуація особливо не змінилася, адже держава не проводить жодних заходів, щоб вирішити проблему нестачі йоду. Ефективним та найбільш простішим способом профілактики йододефіциту є універсальне йодування харчової солі. Така норма прописана у законодавстві понад 140 країнах світу, але, на жаль, не в Україні…

Що показує офіційна статистика в Україні?

Порівняно з 2017 роком, частота зобу зменшилася. Але офіційні цифри не можуть показати реальної картини. Наприклад, якщо у 2008 році у Львівській області зоб реєстрували у 11,6% дітей до 18 років, то через 10 років, в 2017 році – лише у 8,7%. На Закарпатті, традиційно йоддефіцитному регіоні, взагалі абсолютно нереально низька його частота – всього 5,6%, а одним з критеріїв ВООЗ щодо наявності дефіциту йоду в регіоні є частота зобу у дітей раннього шкільного віку – 5%. То невже там немає дефіциту йоду? Дуже сумнівний висновок.

Які наслідки йододефіциту в дитячому віці в цілому і які наслідки найчастіше зустрічаються серед українського дитячого населення?

Йод є одним із основних мікроелементів, який забезпечує нормальний розвиток дитини. І хоч на перший погляд дефіцит йоду і здається неважливою проблемою, то, насправді, все далеко не так. Його нестача збільшує частоту викиднів у вагітних, збільшує ризики мертвонародженої дитини, а також різних вроджених аномалій. Найважчим ускладненням йододефіциту на сьогодні є ендемічний кретинізм і важка розумова відсталість. Це поодинокі випадки, та все ж ризики є.

Іншим наслідком може бути неонатальний зоб у немовлят, а також гіпотиреоз зниження функції щитоподібної залози. А через це вже затримка розумового розвитку та зниження інтелектуального розвитку (коефіцієнта IQ). Якщо у період вагітності дитина не отримувала потрібну кількість йоду від матері, то в подальшому надолужити це дуже важко.

Окрім того, йододефіцит посилює небезпеку від радіоактивного опромінення під час екологічної катастрофи чи радіаційної аварії. Оскільки якщо щитоподібна залоза на той момент не отримуватиме йоду у достатній кількості, то почне активно захоплювати радіоактивний йод. Ось чому після Чорнобильської катастрофи в Україні різко зросла захворюваність на рак щитоподібної залози…

Чи зворотні наслідки дефіциту йоду? Які – так, а які ні?

Перші 12 тижнів перебування в утробі матері щитоподібна залоза дитини ще не виробляє власних гормонів. І у цей період плід повністю залежить від гормонів матері, для утворення яких необхідна належна кількість йоду і котрі впливають на формування і розвиток мозку у дитини. Якщо в мами нестача йоду, то наслідки для її дитини будуть уже незворотними. Під час подальшого внутрішньоутробного розвитку, коли у дитини починає працювати власна щитоподібна залоза, то для того, щоб вона могла нормально виробляти гормони, їй також потрібен йод, який є основою для утворення гормонів. Якщо ж його не вистачає, рівень гормонів буде недостатнім для нормального розвитку дитини. Збільшення залози (зоб) є зворотнім, якщо причиною зобу є дефіцит йоду. Якщо дитина прийматиме необхідну дозу йоду (вже не як профілактичний, а як лікувальний засіб), об’єм залози зазвичай зменшується через певний час, але надалі необхідно продовжувати профілактичний прийом йоду.

В який період життя діти найбільш вразливі до йододефіциту?

Найчастіше – в підлітковому віці. Коли щитоподібна залоза “голодна”, їй бракує достатньої кількості йоду для того, щоб синтезувати гормони, тому вона збільшується у розмірах, щоб хоча б за рахунок об’єму забезпечити ту кількість гормонів, яка необхідна для росту і розвитку дитини. Тож якщо зауважили збільшення щитоподібної залози у вашої дитини – відведіть її на прийом до дитячого ендокринолога. Зоб може супроводжуватись прихованим зниженням функції щитоподібної залози – субклінічним гіпотиреозом, коли відсутні типові симптоми, але захворювання тягне за собою несприятливі наслідки для здоров’я. У дорослому віці дефіцит йоду також може призводити до виникнення зобу і його ускладнень – гіпотиреозу або, навпаки, гіпертиреозу, стати причиною підвищеної втомлюваності, депресії, частих змін настрою. Існує ще так званий вузловий зоб. Найчастіше його діагностують в ендемічних по дефіциту йоду регіонах. І саме в таких регіонах, у разі відсутності постійної йодної профілактики, формуються найбільш агресивні форми раку щитоподібної залози, порівняно з регіонами з нормальним забезпеченням йодом.

Чи можливо вирішити проблему, просто змінивши харчування?

На жаль, у традиційних для України продуктах харчування немає йоду у тій кількості, яка нам необхідна. Особливо коли йдеться про західні області з гірською місцевістю, віддалені від моря. Серед моїх пацієнтів у західних регіонах, йодовану сіль споживає не більше 10% сімей. Дуже мало враховуючи те, що це – найпростіша і найдешевша профілактика дефіциту йоду, яка тільки може бути! Також рекомендується вживати морепродукти, і хоча б двічі на тиждень треба влаштовувати собі “рибні” дні. Але якщо такої можливості немає, потрібно щодня приймати препарати, які забезпечать фізіологічну профілактичну дозу йоду.

Які це дози?

Діти віком до 12 років повинні отримувати 90 мкг йоду на добу, у вигляді калію йодату чи йодиду. Старші 12 років і дорослі – 150 мкг. Вагітні жінки і жінки, які годують груддю – 250 мкг. Крім того, необхідно подбати про поповнення запасів мікроелементів, які поліпшують засвоюваність йоду щитоподібною залозою. Передусім, це селен, який впливає на синтез гормонів щитоподібної залози. Науковцями доведено, що у регіонах, де існує дефіцит і йоду, і селену, вияви дефіциту йоду будуть більш значущими, ніж у разі ізольованого дефіциту йоду. Також вважають, що поєднання дефіциту йоду та селену може спричиняти найбільш тяжку форму ендемічного кретинізму, а недостатнє вживання селену, низький його вміст в крові посилюють ризик виникнення злоякісних пухлин щитоподібної залози та інших пухлин.

У селену – широкий спектр застосування. Цей мікроелемент зменшує канцерогенний і генотоксичний ефект кадмію, ртуті та свинцю, позитивно впливає на репродуктивну функцію чоловіків і жінок, зменшує ризики серцево-судинних захворювань, викликаних збільшенням рівня холестерину і тютюнопалінням.

Саме тому при підозрі на йододефіцит, перш за все треба:

Шукати більше інформації на цю тему, щоб бути обізнаним. Якщо відчуваєте симптоми, обов’язково звернутися до лікаря. А взагалі, важливо проходити обстеження в ендокринолога раз в 6-12 місяців. Ну і, звісно, споживати необхідну добову норму йоду та селену.

Додавайте у свій раціон дієтичну добавку – препарат з йодом та селеном “Йосен”. Підібрати правильно дозування – нескладно, адже “Йосен” випускається для трьох вікових груп: дітей віком від трьох до 11 років, підлітків, старших 12 років і дорослих, а також для вагітних і годувальниць. Перед застосуванням препарату бажано проконсультуватися з лікарем. Якщо ви ніколи не були на прийомі в ендокринолога і не робили УЗД щитоподібної залози, саме час подбати про здоров’я цієї унікальної та делікатної залози-“метелика”.