НАТО готується до війни і узгоджує новий пакет допомоги для Україні

Союзники передають засоби зв’язку, медобладнання, пальне. А окремі країни Альянсу – також летальну зброю, яка зараз конче потрібна на полі бою.

Володимир Зеленський напередодні дав знати партнерам, що саме необхідно, аби дати Росії відсіч, розповідає для ТСН кореспондентка «Радіо Свобода» Зоряна Степаненко, передає ТСН.

Один за всіх і всі за одного, якщо доведеться відбивати збройну атаку. «Коли ми станемо членом НАТО, це підвищить безпеку для Швеції, але більше того – це підвищить безпеку для всіх країн НАТО», – каже прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерсон

Росія хотіла менше Альянсу довкола себе, а отримує більше: удвічі протяжніший кордон і Балтійське море стає «внутрішнім озером» НАТО. Прорив, на який у Мадриді не очікували. Та саме тут шлях Стокгольма й Гельсінкі до НАТО – розблокували: Туреччині скандинавські країни обіцяють не підтримувати сирійських курдів. Ердоган задоволений, процес запущений.

Сотні журналістів стали свідками історичного рішення: НАТО офіційно пропонує Швеції й Фінляндії бути разом. Вони не збиралися до Альянсу, доки Росія не атакувала Україну, тим самим зруйнувавши всю звичну архітектуру безпеки в Європі. А у нових реаліях скандинавські країни зрозуміли: нейтралітет – усе одно, що вразливість.

Це ще задовго до війни з Росією розуміла й Україна, та їй на саміті знову пропонують «відкриті двері». І цю політику напередодні знову критикує Володимир Зеленський: «Нам потрібні гарантії безпеки. І ви маєте знайти Україні місце у спільному безпековому просторі. Або невідкладно – достатня для перемоги допомога Україні, або відкладена війна Росії з вами».

Україна отримує від Альянсу новий пакет допомоги: пальне, бронежилети, аптечки, устаткування для боротьби з дронами. Важлива й швидкість доставки, розуміють друзі України в НАТО.

Дуже важливо прискорити схвалення рішень. Ми в курсі, що Україні критично необхідне військове обладнання, особливо – важке озброєння. Але іноді бюрократичні процедури займають надто багато часу, – переконує президент Литви Гітанас Науседа.

Україна просить сучасну артилерію, протиповітряну й протиракетну оборону. Італія готова ділитися важкою зброєю. Норвегія напередодні оголосила про передачу трьох реактивних систем залпового вогню. Німеччина й Нідерланди – про шість САУ.

 Цілком правильно, щоб держави, які тут зустрічаються, а також багато інших, зробили свій внесок. Будемо продовжувати настільки довго й інтенсивно, наскільки необхідно, щоб Україна могла захиститися, – каже канцлер Німеччини Олаф Шольц.

У концепції союзників, яку напередодні схвалили на найближче десятиліття, Україна близький партнер. Колись Росія в такому ж документі була – стратегічним, тепер – загроза, пряма й безпосередня, тож і реагують відповідно. «У нас вперше з часів холодної війни будуть заздалегідь призначені сили в їхніх рідних країнах. Вони тренуватимуться й навчаться діяти разом з іншими внутрішніми силами, наприклад, у країнах Балтії чи в Польщі», – каже генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Тих самих, над якими й нависає потенційна загроза. Третьої світової в НАТО не хочуть, але про всяк випадок готуються: сили швидкого реагування в Європі налічуватимуть у сім разів більше військових, ніж є зараз. «У момент, коли Путін напав на основні принципи світового порядку, Сполучені Штати та наші союзники збираються активізуватись. Ми доводимо, що НАТО зараз важливе, як ніколи», – переконує президент США Джо Байден.

Росія не має перемогти у війні, наголошують союзники. Нагадують – усе одно вона закінчиться миром, але хочуть, щоби умови були прийнятними для України, адже від цього залежить і їхня стабільність.