З 1 жовтня в дитячі садки зможуть піти всі діти громади, – Вікторія Дротянко

З 1 жовтня в Івано-Франківську повністю вирішиться проблема з місцями в дитсадках, – запевнила МІСТО заступниця міського голови, директор Департаменту освіти і науки міста Вікторія Дротянко. Тим часом ліцеї громади готові прийняти всіх школярів, які бажають вчитися офлайн.

На початку вересня в Івано-Франківську виникла проблема з місцями в дитсадках, брали тільки тих дітей, батьки яких працюють або служать в ЗСУ, це викликало обурення деяких франківців, чи змінилася ситуація зараз? Ви обіцяли, що з 1 жовтня садки стануть доступними для всіх бажаючих?

Одразу скажу, що з 1 жовтня ми плануємо відкрити всі садки в громаді і місць вистачить всім бажаючим. Але, коротко, хочу пояснити чому виникла ця ситуація. Десяток садків в Івано-Франківській громаді функціонували протягом літа, саме для працюючих батьків, бо інфраструктура діяла. Пізніше, з вересня, всі зрозуміли, що ситуація стабільна більш-менш в нашому регіоні, і тому було вирішено відкрити й інші дитячі садки і приймати дітей. Обласна військова адміністрація чітко до нас довела, що працювати можуть тільки ті садки, які мають укриття. А в нашій громаді є такі садочки, які взагалі не мають підвального приміщення, або воно використовується за іншим призначенням – там проходять теплотраси, або переобладнана їдальня. Після цього ми створили комісію ДСНС, яка оглянула кожен садок і зробила висновок чи цей садочок можна відкривати, чи ні. У багатьох дошкільних закладах укриття вміщує 50 осіб, чому тільки 50, бо якщо нема другого виходу, то може бути тільки така кількість людей рази з вихователями і дітьми. Або ж треба облаштовувати другий вихід, що ми й робимо. Тому звісно якщо укриття вміщує 50 осіб, а садок може прийняти 300 діток, ми були змушені прийняти рішення брати діток лише працюючих батьків, це тимчасовий захід, можна сказати з безвиході. До 1 жовтня ми ще маємо відкрити 4 садочки і взяти вже всіх діток і працюючих, і не працюючих, з нашої громади. Є ще один нюанс, цього року додалися ще діти ВПО, які мають право на першочергове зарахування до садка і ми не можемо їм відмовити.

З садками зрозуміло, а яка ситуація в ліцеях міста, як там зараз організований навчальний процес? Яка частина дітей навчається онлайн, а яка офлайн?

Так само як і в садках, працюють тільки ті школи, які мають пристосоване приміщення, комісія нам підказала як його облаштувати: обкласти бетонними блоками, закрити вікна, стіни тонкі укріпити. Станом на зараз, ми не відкриваємо 10 ліцей і Вовчинецький ліцей, але знову ж таки проконсультувавшись з ДСНС, ми плануємо цю проблему вирішити. До слова, цього року батькам дали вибір форми навчання: або фізично дитина йде до школи, або онлайн, або змішана форма – тиждень ходять одні класи, тиждень інші. Бо не всі школи вміщують всіх діток, тому доводиться чергуватися: або у дві зміни, або класи по черзі. Проте, всі діти які бажають вчитися фізично, ми всіх їх беремо до школи.

Яка кількість дітей сьогодні може фізично відвідувати школу?

Якщо брати за кількістю місць в укриттях, то це 19 тисяч дітей, можуть фізично відвідувати школу, тому що таку кількість можуть прийняти укриття. А всього школярів в нашій громаді 35 тисяч. Хочу ще зазначити, що під час навчання, ми не впускаємо в укриття мешканців. Цей рік навчання це насправді випробування і для директорів, адже вони змушені швидко орієнтуватися який вчитель викладає дистанційно, який фізично, можливо хтось з батьків написав заяву на сімейну форму навчання і здобуває освіту вдома, а потім просто підтверджує свої знання екзаменом.

Чи багато батьків змінили свою думку і відправили все-таки дітей у школу? 

До серпня десь 70% батьків говорили, що ми за онлайн навчання, а вже після Дня Незалежності думка змінилася з точністю до навпаки. І тоді 30% було за онлайн, а 70% за офлайн. Щотижня змінюються дані, щодня навіть змінюються, ті школи, які ближче до аеропорту у них менша відвідуваність. В центрі й в мікрорайонах більша.

Ви сказали, що є школярі, які навчаються на сімейній формі навчання, розкажіть як це відбувається і наскільки вона поширена? 

Сімейну форму навчання обирають батьки, які з дітьми за кордоном. Зараз у нас 2 000 дітей за кордоном. Вони можуть вчитися в школі у країні перебування і паралельно в Україні або онлайн, або за сімейною формою. Я хочу зазначити, що заяву треба писати лише на сімейну форму навчання, на онлайн чи офлайн жодних заяв писати не треба. Якщо вам кажуть: напишіть заяву, що ви несете відповідальність за те, що дитина прийшла до школи, то батьки такої заяви писати не мають. Звісно, вони мусять попереджати директора, що моя дитина не буде ходити фізично, для того, щоб адміністрація школи могла коригувати процес.

Чи є зараз можливість у всіх школах громади дітям харчуватися в їдальнях?

Насправді війна внесла дуже багато коректив, в освітній процес цього року. От уявіть, якщо постійно змінюється кількість дітей у класі, у школі підприємець розраховує харчування, вартість виготовлення страви, зараз ми налагоджуємо ці моменти, бо кількість дітей в школах суттєво зменшилася, з 1200 учнів, наприклад до 400, бо укриття більше не дозволяє. То звісно і харчуються менше дітей. Хочу сказати, що ми компенсовуємо харчування пільгових категорій, діткам сімей, де є загиблі, з малозабезпечених родин та сімей, де батьки служать в ЗСУ. Також зберігаються пільги на проїзд в комунальному транспорті по карті Галка.

Яка кількість дітей з числа внутрішньо переміщених осіб відвідує заклади освіти в Івано-Франківську? Чи це  велике навантаження на освітню систему міста?

Є школи, де діток з-поміж ВПО 150 осіб, є школи де 50, вони в різних класах. Є ті, які фізично відвідують школу, є ті, які вчаться онлайн. Переважно це школи в центрі міста, або ті школи в мікрорайонах, де жили ВПО і там вони потім віддали дітей у навчальний заклад. Також обирали різні школи залежно від напрямку та уподобань дитини в попередній школі. До речі, ми ввели цього року електронні щоденники і електронні журнали і одна з причин – це було те, щоб бачити результати навчання дітей ВПО. Це єдина система по всій Україні, і вчитель заходить і бачить як навчалася школярка, що приїхала з Харкова, які в неї були оцінки, відвідуваність і може орієнтуватися вже сам. Ще один позитив від електронних щоденників – це те, що батьки бачать одразу оцінки своїх дітей і домашні завдання. Звантажуєте програму на мобільний телефон і маєте всю інформацію. Не треба також забувати, що в нас ще є вчителі, які закордоном, і вони теж викладають, і  мають доступ до електронної системи. На разі, ще є заклади, які не повністю перейшли на електронну систему, з різних технічних причин, але з 1 жовтня всі, я думаю, цей процес завершать. Купувати паперовий щоденник вже не треба.

І насамкінець ще одне уточнення, вчителі які за кордоном отримують заробітну плату і працюють на рівних з тими, що залишилися в Україні?

Закон говорить, що вчитель може перебувати за кордоном, викладати й отримувати заробітну плату. Якщо є якісь проблеми з вчителем, це вирішує директор школи. Якщо директор бачить що робота не виконується, він може вживати певних заходів. Але, так, вчитель може викладати й бути за кордоном.