Вони теж хочуть жити: як прилаштовують тваринок з особливими потребами
19 Жовтня, 15:21
Поділитись статтею
Побиті, голодні, скалічені та покинуті. Багато людей обожнюють тварин, коли ті цілком повноцінні та не потребують особливого догляду. Проте що робити тим, хто через людську жорстокість ніколи так і не стане на власні лапи або на все життя залишиться неповноцінним?
У світі тварин, як і серед людей, існують собачки з особливими потребами. Їм, як і всім, необхідне харчування, щеплення, любов, але найбільше – догляд, особливий догляд. В час війни «особливих» стало в рази більше.
Люди часто не готові навіть до найменшої відповідальності за тваринку. У нас було багато випадків, коли собака захворіла і нові власники не були до цього готові. Часто також немає розуміння, що собака може випорожнятися де захоче, поки ще не навчена до окремого місця. У нас було багато випадків, коли після цього тварин повертали. Тому ми більш ретельно почали ставитись до перевірки майбутніх власників, – каже засновниця «Дому Сірка» Наталія Когут.
Жінка наголошує, що з притулку вони не віддають тварин на ланцюг, тому додатково перед передачею перевіряють майбутні умови утримання. З кожним роком ці перевірки стають більш жорсткі.
Часто люди власноруч калічать собак. Після того, як вона їм перестає подобатись, її відпускають на волю, а там починається найстрашніше. Собаку можуть закидати камінням, стріляти в неї з дробовика. В нас було дуже багато тварин, яких ми забирали з кульовими пораненнями, особливо. Часом такі поранення бувають летальні. Якщо ж вона виживає, то вже залишається пошкодженою та погано ходить. Часто в них травмується хребет. Через це її може частково паралізувати, – розповіла зоозахисниця.
Жінка каже, що під час війни вони забрали з-під обстрілів багато тварин. Багатьох врятували від «голодної смерті», бо ті були залишені без їжі на ланці.
Проте на противагу таким браконьєрам у світі ще є частина людей, яка хоче чимсь допомогти тваринам.
Недавно у нас були дві собаки у важкому стані. Їх було б майже не можливо прилаштувати й в мирний час, не кажучи вже про війну. Це тварини-спинальники, які не ходить. Один старий собачка-дідусь і молода собачка-дівчинка. Дівчинка була вже в Києві у найкращого лікаря, який лікує цю патологію, її капали в найкращих клініках, зробили всю діагностику. Але коли вже є результат, що тварина не стане на свої ноги, ми її не усипляємо, а до останнього шукаємо адекватного господаря, який зможе з цим жити та приділяти багато часу.
Волонтерка каже, що тварина, яка має дефект ходьби, вимагає трохи більше уваги. Її потрібно ставити на коляску, привчити її до неї. Це, знову ж таки, забирає ваш комфорт. Але на заміну собака віддає вам колосальну любов.
Повірте, коли ти бачиш тварину, яка на твоїх очах не ходила і починає ходити, це вже дає тобі такий плюсик до карми, що ти щось для неї зробив, і вона почуває себе набагато краще та комфортніше. Ці дві тваринки ми за місяць прилаштували в одну сім’ю переселенців. Вони переїхали в нашу область в стареньку хатину, вже обжилися. Перших тварин вони забрали ще з-під обстрілів, коли евакуювалися: алабай, який через нестачу їжі дуже схуд, та котика. До цього вони взяли ще й цих двох спинальників, які тепер прекрасно живуть в хаті та вжилися зі всіма тваринами.
Нещодавно нам віддали ще сліпого песика. З вигляду бачимо, що тваринка точно була домашньою, бо гарно вгодована та доглянута. Це метис-коргі. В притулку йому буде важко, бо він нічого не бачить. Це однозначно буде окремий вольєр. Підселити його до когось ми не можемо, бо це може бути біда, яка закінчиться трагічно. Тому зараз ми шукаємо йому перетримку або власника на доживання, бо він вже не молодий. Потрібно знайти хорошу сім’ю, яка зрозуміє, що ця тварина теж хоче жити та буде їм за це вдячна, – підсумувала волонтерка.
Співзасновниця Благодійної організації UAnimals Ольга Чевганюк каже, що на жаль точних даних, скільки тварин постражали від війни немає.
Облік безпритульних тварин не вівся і до війни. Зараз його немає тим паче, тому ми можемо просто оперувати здогадками. Поранені тварини знаходяться зараз по різних притулках та перетримках всієї країни. Їх тисячі. Ми радимо людям звертатися в найближчий притулок та брати їх в сім’ю, – розповіла Чевганюк.
Поділитись статтею