10 шахрайських схем у воєнний період

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну більшість людей відразу перестала працювати. Бізнес зупинився, а ймовірність діри в бюджеті зростала. З часом усі поступово звикали до нової реальності й відновлювали роботу, аби підтримувати економіку України та мати стабільний дохід.

Аферисти спочатку теж призупинили свої оборудки, але згодом почали знову наживатися на людях, наче нічого й не змінилось. Тільки умови тепер інші – воєнні. Тож шахраї до них пристосувались і продовжують набивати свої кишені краденими грошима.

Начальник відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту кіберполіції Нацполіції Тарас Мороз та старший інспектор комунікації поліції Івано-Франківщини Анна Сосяк розповіли про основні шахрайські схеми, пов’язані з воєнним періодом.

Псевдоблагодійність.

Багато шахраїв створюють фіктивні благодійні сторінки у соцмережах. Там «добродії» публікують інформацію про збори грошей, пов’язані з війною. Зазвичай для потреб Збройних сил України, для допомоги пораненим чи переселенцям. Зрозуміло, що грошові перекази на ці рахунки так і не доходять до очікуваних адресатів.

Пасажирські перевезення.

В інтернеті є багато оголошень про надання послуг пасажирських перевезень Україною. Серед них є і махінації. Цільова аудиторія – люди, які хочуть виїхати із зони бойових дій. Шахраї спілкуються з ними в месенджерах й просять кошти за майбутнє перевезення. Люди довіряються «перевізнику», надсилають передоплату, але зрештою відповіді від нього так і не отримують.

Незаконний перетин кордону.

Шахраї примудряються наживатися ще й на людях, які самі намагаються обдурити закон. Мова йде про чоловіків призовного віку, яким за певну суму обіцяють перетин кордону. У кінцевому підсумку потерпілі навіть не можуть звернутися до правоохоронних органів та повідомити про обман, оскільки цим заявлять про свої незаконні дії.

Оренда неіснуючого житла.

Аферисти розміщують оголошення щодо оренди житла на відповідних платформах або створюють клони сайтів певних помешкань. Спілкуються здебільшого з переселенцями, беруть завдаток за бронювання і зникають. Тож коли потерпіла особа приїжджає до помешкання для поселення, телефон шахрая вже вимкнений, а вона навіть не має куди подітися.

Злам соціальних акаунтів.

У воєнний період, окрім зламу звичайних акаунтів у соцмережах, шахраї взялися за сторінки родин військових. Від імені цієї людини вони або дублюють оголошення, яке вже раніше публікувалося, або створюють нове про збір коштів на потреби ЗСУ. Зазвичай у дописах мова йде про конкретну бригаду або одного бійця, що виглядає доволі правдоподібно. Довірливі люди, які щиро хочуть допомогти бійцям, надсилають свої кошти, але перекази надходять на рахунок шахрая.

Соціальні виплати.

Людина отримує звичайне SMS-повідомлення з інформацією про виплату матеріальної допомоги. У ньому містяться посилання на ресурси, де нібито можна подати заявку на отримання коштів. Там людям пропонують ввести свої персональні дані та номер банківської картки для зарахування грошей. Однак замість отримання обіцяних коштів люди навпаки позбуваються їх. А зловмисники автоматично присвоюють собі гроші потерпілих.

Продаж неіснуючих товарів.

Цей доволі старий вид крутійства поширений і зараз. Тепер серед найпопулярніших товарів, які людина може «придбати» у шахраїв, військова амуніція, талони на пальне та дрова. Зазвичай людей заманюють низькою ціною. Продавець отримує завдаток або повну суму за товар та просто зникає.

Фішинг.

Усі вищевказані види шахрайства можуть бути пов’язані зі ще одним – фішингом. Це процес отримання персональних даних людини, яка переходить за фішинговим посиланням. Є багато фальшивих сайтів, які візуально дуже схожі на офіційні. Якщо людина перейшла на цей сайт та вказує усі дані своєї банківської картки, щоб скористатись певною послугою, то з її рахунку списуються гроші. Звісно, ніяких послуг вона не отримує.

Метод соціальної інженерії.

У цьому випадку шахрай дзвонить до людей та пропонує їм допомогу. Він може представитись керівником будь-якої благодійної організації чи фонду з допомоги переселенцям. Пропонує людині зареєструватись у програмі та виманює в неї персональні дані, а надалі з рахунку потерпілої особи зникають кошти.

Банківські шахрайства.

Одними з найпоширеніших видів шахрайства у цей час є банківські. І хоч вони не пов’язані з воєнною тематикою, зараз багато людей потерпають саме від них. Зловмисники телефонують до потенційної жертви та представляються співробітниками банку. Далі розповідають про заблокування її картки та необхідність уточнення контактних даних. Людина довіряється шахраю та сама вказує персональні дані, а в результаті – позбувається своїх заощаджень.

Laptop and phone to buy bitcoin on the Binance crypto exchange for support Ukraine during the market crash. Trading, spot, staking. Workspace freelance flatlay

Інформаційна гігієна

Щоб не стати жертвою аферистів, потрібно дотримуватись інформаційної гігієни. Існує декілька правил:

• Обирайте складні паролі та двоетапну автентифікацію на акаунтах у соцмережах.
• Не вводьте свої паролі на невідомих сайтах.
• Не повідомляйте персональних даних у телефонних розмовах.
• Перевіряйте благодійні організації, яким надсилаєте гроші.
• Не вказуйте реквізити своєї банківської карти й CVV-код на невідомих сайтах.
• Перевіряйте гіперпосилання сайтів, на які переходите.
• Замовляйте товари лише на перевірених сайтах та обирайте накладний платіж.
• Прив’яжіть свою sim-карту до паспорта.
• При використанні ґаджетів користуйтеся тільки ліцензійним програмним забезпеченням та оновлюйте його. Воно стежить, щоб ваш пристрій не був інфікованим сторонніми факторами.
• В онлайн-банкінгу скористайтесь послугою підключення одноразового пароля при здійсненні будь-якого платежу.
• Час від часу перевіряйте платіжні операції на наявність сумнівних.