Командир саперів 102 бригади на позивний Махно розповів про війну та пастки на фронті

Командир інженерно-саперного взводу 102 окремої бригади з Івано-Франківщини на позивний Махно працює з побратимами на Запоріжжі. Бійці розміновують шляхи для просування військових та техніки.

Про особливості роботи свого підрозділу розповів військовослужбовець передає Суспільне.

Махно каже: сапери практично щодня виїздять на завдання — військові РФ лишають чимало мін-пасток. За його словами, бійці здебільшого мають справу з нерозірваними боєприпасами, які треба нейтралізувати.

“Усі міни, що використовуються на українській території та й в усьому світі, спрацьовують від натискання. Якщо ти наступив на неї, вона вибухає. Є міни, які спрацьовують, коли ти знімаєш з них навантаження, але вони використовуються, як пастки, ставляться під міну, наприклад, протитанкову або під якийсь предмет”,— говорить командир інженерно-саперного взводу.

Знешкоджені міни військовослужбовці знищують, адже від російських військових, каже Махно, можна чекати “сюрпризів”. Сапер говорить, що окупанти на війні весь час вдаються до “хитрощів”.

“Їх настільки багато, що книгу можна написати. Під міни кладуть мініпастки. Наприклад, під протитанкову міну ставиться міна, яку ти бачиш, а коли підходиш, то навколо неї — ще декілька мін лежать, які виконують функцію пасток”,— каже Махно.

За його словами, є міни, які неможливо знешкодити.

“Це — всі протипіхотні міни та міни дистанційного керування. Це — коли військові РФ розкидають з реактивних залпових систем ПОМ-3 “розумні” міни, датчики яких спрацьовують лише на вагу людини й амплітуду її кроків. Вони працюють за принципом полювання — реагують на цілі й вибухають. Ми потрапляли під такі, вони буквально сипалися нам на голови, — говорить Махно. — Були випадки, що доводилося брати палицю довжиною два-три метри, прив’язувати до неї тротилову шашку і класти, щоб розумна міна вибухнула”.

Наразі його підрозділ займається мінуванням та інженерною розвідкою — сапери знаходять та позначають безпечні шляхи переміщення для особового складу й військової техніки.

Робота сапера, говорить командир інженерно-саперного взводу, досить складна і вимагає неабиякого терпіння.

“Зазвичай руки тремтять після роботи, тому що на роботі руки не повинні тремтіти. Там весь час — на адреналіні. А коли повертаєшся у спокійніше місце, адреналінове “похмілля” настає. Тоді вже важко”, — розповідає Махно.

Сапер говорить: бійці його підрозділу постійно навчаються. Це — і курси, і YouTube, де на каналах розповідають про саперну справу. Та найголовніше — практика та увага, які рятують життя.