Пробіг понад 20 марафонів у США та Європі: як прикарпатець долає дистанції та допомагає ЗСУ

Рекордсмен України з ультрамарафонського бігу з Івано-Франківщини Микола Таран 20 травня 2023 року став першим українцем, який пробіг ультрамарафон гірською місцевістю Ecotrail Oslo 80 km у Норвегії.

Під час заходу чоловік збирав гроші на автомобіль для перевезення поранених військовослужбовців. Про біг як сенс життя, благодійність, свої досягнення на змаганнях у Європі та США, а також про ультрамарафон у Норвегії спортсмен розповів у інтерв’ю Суспільному.

Коли ви почали бігати?

— Офіційно бігаю вже сім років. Перший марафон — забіг на 42 км у 2016 році у Вільнюсі (Литва). До того я любив подорожувати, тож вирішив поєднати подорожі із забігами.

Довгий час я працював у лісництві. Графік роботи дозволяв мені тренуватися та їздити на всі змагання, які я планував. Все, що заробляв — вкладав у свої забіги. Зараз я організовую благодійні пробіги, бігаю сам задля благочинності, роблю рекламу, ставлю нові рекорди України та готуюся до наступних забігів.

Чи збираєте ви гроші на ЗСУ під час забігів?

— Зборами займаюся з 2022 року, коли вирішив пробігти 250 км за шість днів, щоб зібрати гроші на авто для ЗСУ. Тоді я побачив, що люди починають донатити. Я виставляв анонс у Facebook та Instagram про те, що буду бігти. Коли подолав 250 км, то побачив, що зібрав непогану суму, тому не хотів після цього зупинятися і продовжив шукати, що ще можна зробити.

Як до благодійних пробігів ставляться у країнах Європи?

— Спочатку в Європі я організовував благодійні пробіжки, а через деякий час почав бігти свої офіційні старти. Організатори забігу на 42 км у Швейцарії запросили мене в Женеву. І я вирішив, що летітиму не просто так, а хочу ще щось зробити, бо знав, що там є багато українців.

Я знайшов два благодійні фонди, подав свою пропозицію: чи хотіли б вони підтримати мою ідею. Вони підтримали. За три дні до марафону я прилетів у Женеву. Ми зробили забіг з прапорами України в центрі міста. Прийшло дуже багато людей. Для мене це було несподіванкою, адже я думав, що прийде не більше п’яти, як це бувало раніше, коли я робив прості бігові екскурсії. Ми пробігли 3,5 км з прапорами. В Осло (Норвегія) я теж провів благодійну пробіжку у вишитих сорочках до Дня вишиванки.