Таксисти не літають
16 Квітня, 19:10
Поділитись статтею
Якось мені треба було скористатися послугами таксі. Не дуже люблю їздити громадським транспортом, відколи купив автомобіль, але тут довелося. Крім того, адепти новітніх способів пересування нашим містом, які час від часу впроваджують «новаторські» штучки для автомобілістів (підняті переходи чи перекривання вулиць), у палких дискусіях у соцмережах вже якось радили мені аж чотири альтернативні шляхи: на своїх двох, велосипед, громадський транспорт і таксі. Чомусь таксі в цьому переліку вивели в окрему категорію, хоча, як на мене, це цілком типовий громадський транспорт. Щоправда, з огляду на вартість проїзду він мав би бути бодай на стільки ж порядків комфортнішим. Однак не в Івано-Франківську.
Час дивуватися
Після дзвінка до диспетчера минуло не надто багато часу – на щастя, тоді не було ні свят, ні негоди, бо за таких обставин машини можна не дочекатися взагалі, – як під будинком з’явилося авто. Після запрошення виходити я побачив, що водій у машині потягує собі цигарку. Зателефонував до диспетчера і повідомив, що не поїду з цим водієм. У відповідь, здивуванню не було меж. «Водій курить», – пояснив я причину відмови. Тепер прийшов мій час дивуватись. «А чого ж ви одразу не сказали?!» – запитали мене з того боку слухавки. «Я думав, це зрозуміло – курити в машині, якою возиш пасажирів, неприпустимо», – намагався достукатися до глибин свідомості дівчини. «Ну, у людей різні смаки», – спробувала залишити своє зверху диспетчер. «Власне, так», – підсумував я і подякував за розуміння.
Наступне авто в іншій службі я вже викликав з урахуванням попереднього досвіду. Приїхало щось таке, чим за інших обставин (я вже спізнювався) також би не поїхав. Якась стара модель совєцького автопрому, в салоні холодно і посмерджує пальним. Рухалося це диво містом зі швидкістю 30-35 км на годину, і складалося враження, що я їду персональною маршруткою (там також холодно, брудно і, бува, смердить солярою), тільки за вищу ціну. Згодом у соцмережах я наштовхнувся на обговорення подібної проблеми. Ось деякі фрагменти тих розмов.
Мар’яна Малофій: «Святкували ми вчора у диткімнаті день народження дитини. Нас (я, чоловік, дитина 4 роки, дитина 2 місяці та моя мама) привезло на свято таксі, машина Део Ланос. Два великі пакети з їжею (водія про наш «надвеликий багаж» не попереджували) довезли також без проблем. А після свята викликаю ту саму службу, приїжджає знову Ланос (інший водій та машина, але модель та ж) і відмовляється відкрити багажник для пакетів. Радить викликати іншу машину і їде (нагадую, що в мене на руках 2-місячна дитина). Водій неадекват, не може зліпити докупи два слова (чи то п’яний, чи обкурений, чи змучений, у будь-якому випадку має бути вдома, а не на зміні), обурюється, що його не попередили про наш «надвеликий багаж». Дзвоню я до диспетчера, щоб пожалітись, а дівчина починає мені розказувати, як треба жити на цім світі. Наш емоційний діалог на високих тонах зводиться до: «Ви мені пришлете машину, щоб туди все і всі влізли, чи викликати іншу службу?» «Викликайте іншу службу!» – каже співрозмовниця та кидає трубку. Мораль байки така: хочете хамства та екстриму, то викликайте таксі!»
Мирон Дмитрик: «Я шокований нашим сервісом: «У зв’язку зі Свят-вечором в нашій службі додаткова націнка… Мало машин. Більшість водіїв вечеряють». «Ну це взагалі. І що? Завтра теж буде націнка, бо «більшість водіїв яйця в ополонці відморозили?»
Тетяна Боєчко: «…був неприємний випадок із цією службою. Поверталася додому пізнувато. Викликала машину, замовлення прийняли. Через 5 хвилин передзвонив водій і почав розпитувати, де знаходиться будинок. Пояснила… Вийшла на вулицю – його немає, знову дзвонить і каже, що буде чекати біля поліклініки (вул. Довга). Я запитала, де там його шукати і чому треба аж туди іти. Не пояснив і сказав, що буде там на парковці. Я пройшла ту парковку вздовж і впоперек (від будинку до поліклініки десь метрів 200), але таксі не знайшла. Подзвонила водієві, він сказав, що під’їжджає. Прочекала я хвилин 20, після чого побачила маршрутку, що їхала до мого будинку. Коли була вже на Чорновола, водій дзвонив, що чекає. І не раз було таке, що чекала машину 20-30 хвилин, а після цього диспетчер телефонує і каже, що «машини у вашому районі немає». Жах, а не служба.
Що більше, то краще
В подібних ситуаціях я чи мої знайомі бували вже не раз. Тому й виникла думка з’ясувати, в чому причина такого сервісу і чи можна цьому зарадити. Трохи часу на пошуки й перемовини – і вдається поспілкуватися з водієм таксі, а також одним із власників служби таксі. Для зручності писатиму Власник і Водій, оскільки розголошувати своїх імен чоловіки не захотіли.
Отже, є фірми, які надають інформаційні послуги. Вони беруть на роботу водія із власним авто, підписують з ним угоду про співпрацю, про надання інформаційних послуг. Будь-яка фірма візьме будь-якого водія хоч завтра, якщо він має своє авто. Адже що більше машин, то кращий заробіток. Навіть допоможуть на початках.
Тобто, ніхто навіть не перевіряє технічного стану машини й те, в якому стані виїжджає водій на зміну. Власник переконує, що такої можливості нема. «Колись у таксомоторному парку, що був єдиним у місті і працював як державна установа, таке було, – каже підприємець. – А у нас все залежить від совісті самого водія. До того ж, для більшості таксистів (65-70%) це додатковий заробіток. Тобто, вони мають основну роботу, а після неї на кілька годин «виходять» потаксувати. Тож і ставлення до цієї діяльності відповідне. Заробив своїх 100-200 гривень – і з’їжджає».
У свята не проконтролюєш
За інформаційну послугу водій платить фірмі 5-10%, або 20-30 гривень на день (скільки було замовлень, нікого не цікавить).
Втім, водій не мусить працювати виключно з диспетчером. От, наприклад, він стоїть на вокзалі й чекає прибуття київського поїзда, а йому кажуть їхати десь на Галицьку. Відмовитися від замовляння він не може, тому просто виходить з авто і ніби «не чує рації». Бо з поїзда зараз зійде пасажир і захоче їхати в Надвірну чи «Буковель». Так само на інших стоянках. Водій сам вибирає, яке замовлення йому приймати.
Переважна більшість таксистів в Івано-Франківську (75%) мешкають у приміських зонах. А таксі – це сфера обслуговування, тож треба працювати, коли більшість відпочиває, тобто, у святкові дні. Та водії в основному теж святкують, а на зміну виїздить лише 25% машин. Якщо хтось і виходить на роботу, то хоче заробити і шукає способів. Він може, наприклад, від центральної ялинки забрати пасажира, тому стоятиме там, і, скоріш за все, не поїде на виклик у спальний район. Водій, до речі, може навіть завищити тариф – його тут ніхто не контролює.
Можна працювати і без фірми та диспетчера, але це важко. Бо всі стоянки вже розподілені між службами. Не може людина, що працює сама на себе (таких називають «безхребетними»), просто заїхати на будь-яку стоянку. «Колеги» не дозволять. Тому такий водій може працювати або зі своїми клієнтами, роздавати рекламу, чи просто «полювати» на дорозі. Та це складно, бо різне буває – чи з машиною, чи з пасажирами. Водіїв же, що працюють на підприємство, підтримують і колеги, й фірма.
Пасажирам треба впливати
Водій таксі зізнається, що і курс, і пальне, і запчастини відбиваються на його прибутку. «А зараз ще й ці зміни з оподаткуванням і мінімалкою. Мені це не вигідно. І фірмам теж, – бідкається чоловік. – Держава не думає… Якби були менші податки, то підприємці б від них не ховалися, а платили. Чому б не зробити 300, а не 700 гривень збору, – нарікає він, – адже менші суми багато хто погодився б платити. І фірми охочіше оформляли б людей офіційно. Натомість, підприємців лякають перевірками і штрафами. «Вони зараз прийдуть, нагнуть малий і середній бізнес, а своїх чіпати не будуть. І тут знову питання корупції – заплатити штраф чи «домовитися» з інспектором за меншу суму», – зітхає Водій.
Власник скаржиться, що навіть на стан машини вплинути не може. Раніше штрафували, а тепер ні. Бо працівник перейде в іншу фірму… Звичайно, каже Власник, машина має бути чиста, курити в авто таксист не може. Приїхати має вчасно – до 10 хвилин, ще 10 дається пасажирові на те, щоб він вийшов. «Буває, водій не доїхав, а вже дзвонить, виходьте. Пасажир виходить, а машини нема або не туди заїхала. Це на совісті водіїв, їх ніхто не штрафує, бо фиркне і піде до конкурентів», – продовжує підприємець.
Тут хіба що пасажирам самим якось впливати: приїхала машина стара, брудна, накурена – відмовлятися від замовлення і більше не користуватися послугами цієї служби.
Щодо старих машин, то треба рахувати гроші. Власник розповідає: якщо раніше при курсі 5 грн за долар можна було собі дозволити нову машину, бо була змога швидко її «відбити», то сьогодні це нереально при курсі майже 30 грн. Тому й не вигідно брати нове авто, щоби «вбивати» його на наших дорогах.
Кожен хоче керувати
Як розповів «МІСТУ» Власник, Івано-Франківськ – невеликий, у нас близько 10 служб і 1000 машин (для порівняння: у Києві, наприклад, 300 служб). Раніше були спроби створити служби, які б надавали супровідні послуги, наприклад, забрати дитину зі школи чи садка, передати сумку чи мобільний телефон, тощо. Але це не вигідно, тому що люди не готові стільки платити. «Також не можемо підвищити ціни, хоч паливо та запчастини дорожчають. Ми піднімаємо тариф – люди частіше відмовляються від наших послуг», – розповідає підприємець. Щоби все оплатити і залишитися в плюсі, ціну треба було б підняти вдвічі, а то й втричі.
Раніше фірми співпрацювали, допомагали одна одній в екстрених випадках. Був загальний канал, і можна було викликати машини з інших служб у разі потреби. Та сьогодні цього нема. Як каже Власник, все тому, що кожен хоче керувати. «Багато фірм зайшло нових, власники яких знаходяться не в Івано-Франківську. З ними важко домовитися, бо часто навіть не знаємо, хто вони», – додає чоловік.
Одна з проблем – тарифи. Чужі фірми демпінгують, інші зробити з цим нічого не можуть. Могла б це питання вирішити Асоціація приватних перевізників. До речі, в Івано-Франківську є аж три таких спілки. Втім, «чужинці» на контакт з ними не йдуть – мають своє бачення.
«Треба було зразу порушувати це питання. В міській раді лобіювати інтереси місцевих фірм, ставити свої умови. Тоді цього чомусь не зробили, а зараз уже складно. В той же час, перевізників, що працюють вже понад 10 років у місті, можна промоніторити – вони всі працюють по раціях, їх контролює «Укрчастотнагляд», вони співпрацюють із податковою. «Чужинці» використовують переважно мобільні, можуть їздити без шашки і рації. Як їх перевіриш? Вони ставлять собі програму надходження замовлень, приймають виклик, підбирають клієнта, гроші отримали – і все», – нарікає на конкурентів Власник.
Ставити вимоги одразу
То як вибрати машину за своїми вимогами? Адже пасажир не знає, який автомобіль до нього їде, бачить це вже на місці. Навіть диспетчер тут не може помогти, адже не знає, яка буде машина. Є фірми, у яких десятки або кілька сотень авто. Диспетчер не має фотографій чи інформації про кожну з них. Простіше, якщо служба працює по рації, тоді у відкритий ефір надходить інформація, що в клієнта є певні умови щодо машини. Це чують усі водії. Той, чия машина відповідає таким вимогам, і бере замовлення. Служби, що працюють по мобільному телефону чи через планшет, такої можливості не мають.
А пасажирам же хочеться, щоб у нас, як за кордоном, їздили нові однакові автівки. Та якщо це впровадити, то понад тисяча людей, які на цьому ринку з десяток або й більше років, залишаться без роботи. «Це питання дуже глобальне, – каже Власник. – Міняти щось треба, але починати з країни, а не з таксі».
Пасажири бувають неадекватними
Клієнти доволі часто нарікають на водіїв таксі, але ж є питання і до пасажирів. «МІСТО» поцікавилося у Водія щодо «не таких».
Пасажири, розповідає, трапляються неадекватні. І напади були, і гроші відмовлялися платити, і п’яні машину оббльовували – доводилося мити…
Каже, коли негода, багато снігу і дороги не почищені, то не варто нападати на водія, що він невчасно прибув. Таксисти не літають, а мусять тими шляхами їхати. Бувають такі дороги, що машина «може лишити там свою ходову», тому водії не хочуть брати такі замовлення або просять пасажирів підійти. Багато й нових працівників, які ще не знають добре міста. Тому також можуть бути через це непорозуміння. «Не забуваймо, що водії також люди, вони працюють на свої сім’ї, а ви до них гаркаєте, псуєте настрій – їм же ще людей возити…», – ділиться наболілим Водій.
А ще, розповідає, буває таке, що пасажир поспішає, телефонує у кілька служб, аби викликати машину, а потім сідає в ту, що приїхала швидше, і навіть не скасовує інші замовлення. А люди ж їдуть, палять бензин, витрачають час, могли би взяти іншого клієнта. Можна було б зателефонувати і скасувати замовлення – це ж неважко. Має бути взаємоповага.
Якщо щось не подобається – можна вийти з машини, зателефонувати диспетчеру чи адміністратору і вирішувати це питання. Не варто сваритися чи вдаватися до насилля. «Я за 20 років вже всякого надивився. Зі мною не траплялося, але хлопцям на виручку приїздити доводилося. Одного навіть роздягли на морозі і змусили по полю бігати, щоби трохи охолов (сміється)».
Автор: Володимир Гарматюк
Стаття опублікована в журналі МІСТО №4
Поділитись статтею