Тисячі етнографічних експонатів, що свідчать про життя прикарпатців понад сотню років тому, зібрали у музеї старожитностей у селі Фитьків Надвірнянського району, що на Івано-Франківщині. Його 15 років тому заснував священник Микола Григорук разом із покійним отцем Іваном Качанюком.
Як парох поповнює колекцію експонатів, йдеться у репортажі
Суспільного.
“Лазив по стрихах старих, стодолах. Дивився по старих скринях і звідти виймав ці скарби. Почав ходити селом, питати в людей: “Чи маєте щось старе?” Хтось з радістю віддавав старі речі, які в них були. Хтось казав: “Що ти ходиш, жебраєш?” Додому приходив, баба з дідом говорили: “Що ти всякий сутич зносиш додому?” Бо всі ті речі — це побиті горшки, поламані веретена, куделі”, — так про свою колекцію старожитностей розповідає отець Микола.
Вхід в етнографічний музей у Фитькові — вільний. Кожну екскурсію у музеї місцевий парох розпочинає із розповідей про старовинні вишиванки. Їх тут — майже три сотні, каже Микола Григорук. І додає: кожна — авторська й вишита за унікальними техніками.
“Є в музеї сорочка міжвоєнного періоду. На ній зображені синьо-жовті маленькі прапорці. Такі сорочки були популярні у Ланчині, Добротові, у Красній. Тепер — це Надвірнянський район. За таку сорочку можна було постраждати у часи радянської окупації”, — каже отець Микола.
Усі старовинні камізельки та різнобарвні спідниці з музею були окрасою жіночого гардероба понад сотню років тому. Чоловічий одяг, за словами священника, до наших часів зберігся менше.
Окрім того, в музеї є зо пів сотні пар взуття, яке шили із натуральної шкіри. Замість цвяхів використовували дерев’яні березові кілочки.
