69 бойових вильотів та другий день народження — історія військового льотчика Дмитра Шкаревського

Дмитро Шкаревський — військовий льотчик, капітан 114 бригади тактичної авіації. За плечима пілота — 69 бойових вильотів, збиті російські “Калібри” та другий день народження після катапультування на Донеччині. Зараз військовослужбовець проходить реабілітацію в Івано-Франківську та мріє про повернення у небо, яке закриватиме для українців, щоб наблизити перемогу.

До Дня Незалежності України Дмитро Шкаревський поділився своєю історією із Суспільним.

“70 бойовий виліт не зарахували, тому що назад я не прилетів”

“Після місяця в лікарні я повернувся додому і вирішив зробити татуювання на честь того, що вижив. Зобразив свій літак, на якому летів, слова: “Я вижив” і дату катапультування — 10 лютого 2023 року”, — так починає розповідь про свій другий день народження військовий льотчик Дмитро Шкаревський.

За його словами, тієї ночі о 3:00 пролунав сигнал атаки військових РФ з півдня. Дмитро Шкаревський як зазвичай піднявся у небо, але його літак пошкодили над Донеччиною.

“На моєму рахунку — 69 бойових вильотів. 70 мені не зарахували, тому що назад я не прилетів. Мій літак почав руйнуватися, навколо було полум’я. Я вже розумів, що ніяк не повернуся. Упевнившись, що мій літак не впаде на ніякий населений пункт, я катапультувався”, — розповідає льотчик.

На допомогу Дмитру прийшов цивільний Олексій.

“Він мене впустив додому, але в нього з дружиною Катериною був такий шок. Вони не розуміли, як це — о 4:00 приходить військовий, у нього лице в крові. Я попросив зняти верхній одяг, бо відчував, що маю ще рани. Згодом лікарі сказали, що в мене наскрізь пройшов уламок у частині живота та ще один залишився в руці”, — пригадує льотчик.

“У небі ти відчуваєш відповідальність за свої дії“

Дмитро Шкаревський навчався у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. У 2019 році закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Опісля його направили служити старшим льотчиком до 114 бригади тактичної авіації, що дислокується в Івано-Франківську.

“У мене в сім’ї немає військових. Батько подумав, що було б класно віддати сина у військовий ліцей. Як і всі батьки, хотів для мене кращого майбутнього. Він гадав, що саме військовий ліцей дасть мені в дитинстві ту дисципліну й з мене виросте захисник Батьківщини”, — каже Дмитро Шкаревський.

У повномасштабне вторгнення РФ в Україну військовий льотчик не вірив до останнього. 24 лютого 2022 року у нього був другий день відпустки, а вже наступного дня Дмитро виконував бойові завдання в небі.

“Коли ти сідаєш в кабіну літака і розпочинається підготовка всіх систем, страх десь минає. І ти сидиш в кабіні та розумієш, що в тебе є лише твоє завдання, яке треба виконати на всі 100% і повернутися додому живим. Коли ти збиваєш той самий “Калібр” або “Шахед”, то відчуваєш якусь частинку радості. Тому що розумієш, що ця ціль летіла не в об’єкт інфраструктури, а, як показує практика, у чийсь житловий будинок або в дитячий садок. Летячи на завдання, ти відчуваєш відповідальність за свої дії й розумієш, що треба це зробити й ніяк інакше”, — розповідає пілот.

Свій позивний — Ектор — військовослужбовець отримав вже під час великої війни.

“Завжди між завданнями та польотами у вільну хвилинку треба було щось їсти. І я завжди готував щось смачненьке хлопцям. Їм дуже подобалося і вони компанією вирішили дати мені позивний Ектор на честь шеф-кухаря Ектора Хіменеса Браво”, — говорить військовий льотчик.

Найбільше Дмитру Шкаревському запам’ятався бойовий виліт на Херсонський напрямок, коли він разом із побратимом знищили російські Бук-М3 та С-400.

“Видимості ніякої не було, погода — хмарна. Пам’ятаю, бачу — попереду літак мого ведучого, який першим пустив ракети. І я бачу, як з-під хмар видніються великі стовпи вогню і в той бік летять. Розумію, що ми вчасно прилетіли, пустили ракети та спрацювали разом. Вбивча краса — ту картинку ти ніколи не забудеш”, — пригадує капітан 114 бригади тактичної авіації.

“Коли буде перемога, ми пролетимо над нашим Франківськом”

За словами Дмитра Шкаревського, попри застарілість української авіації, військові льотчики віддаються на всі 100%, закриваючи небо над Україною від російських атак. Посилення цієї галузі суттєво пришвидшило б наближення перемоги та врятувало б тисячі життів.

“Коли вже в Україні будуть F-16, а я сподіваюся, що це буде вже дуже скоро, ми дамо м***алям зрозуміти, що небо вже не їхнє. У той день, коли буде перемога, ми зберемося всіма льотчиками й гарно пролетимо над нашим Франківськом”, — каже пілот.