Життя без ноги: у Франківську проходить лікування воїн, який вижив під Бахмутом
13 Листопада, 18:41
Поділитись статтею
35-річний чернівчанин Андрій Дашкевич після півторарічної служби у війську в липні цього року отримав поранення під Бахмутом. Зараз боєць проходить лікування в КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.
Історію військовослужбовця розповіли на сторінці лікарні.
“Спочатку думав: ось-ось побачу Бога. Не було ні страху, ні розпачу, ні жалю. Ні за життям, ні за рідними, ні за сином, ні за дружиною… Просто я бачив побратимів, які затихли в мене на очах, і думав, що й мене або приб’є деревом, які косила арта, або доб’є уламком. Я молився, щоби Господь пробачив гріхи, щоби моя душа не відчувала такі муки, як ті спрага і біль, які відчував я на той момент. Потім, коли побачив хлопців, що йшли на допомогу, подумав, можливо, не помиратиме. Але, коли в ході евакуації, його поранило ще раз, залетіло збоку під ребра, думка про смерть повернулася. Подумав, що почну задихатися, бо поламало ребра і ними пробило легені. Дихати було важко, ставало все гірше й гірше…”, – згадує Дашкевич.
Підсунувся під дерево, забився під кущ, прикрився шоломом і разом з побратимом з евакуаційної групи, який залишився з ним про всяк випадок, перебули так цілу ніч. А під ранок прибула ще одна група, яка й евакуювала його. На стабілізаційному пункті констатували, що кінцівка в Андрія відмерла й потрібна ампутація. Плюс пробиті легені та ще цілий набір ушкоджень на додачу.
Зі стабілізаційного пункту військового доправили у госпіталь в Дніпро, а звідти через два тижні – у Івано-Франківськ, у відділення судинної хірургії обласної клінічної лікарні. У Дніпрі чоловікові ампутували ногу. Перші дні був на важких знеболюючих, переважно відключався, спав. До ампутованої ноги був підключений ВАК-апарат для вакуумної терапії ран, а з пробитих легенів – виведені дренажні трубки. Тож близько трьох тижнів пацієнт був лежачий. У торакальному відділенні йому зробили ще одну операцію і вже після неї Андрій почав підводитись, ходити на милицях.
Найбільше йому тепер докучає фантомний біль.
“Вже пішов четвертий місяць після поранення, а фантомний біль відчувається. Допомагає з цим боротися психотропний препарат “Прегабалін” – протисудомний, протиепілептичний засіб, який застосовується від нервових болів. Він знімає цей біль, але постійно його не можна приймати. Тобто, це – не панацея… “, – каже Андрій.
Фантомний біль, за його словами, відчувається абсолютно так само, як реальний. З’являється він у підошві тієї ноги, якої немає. Буває так, ніби струм під’єднаний до стопи або саморізи закручуються чи цвяхи забиваються в стопу, або ж вона стягується дротом.
“Біль настільки реальний, що прямо в мозок б’є, – ділиться Андрій. – З ним дуже важко боротися. Коли я приймав звичайні обезболюючі, біль посилювався до нестерпного. Коли мені проводили якісь корекції, реампутації і зріз ноги знову починав боліти, треба було приймати знеболюючі звичайні. І тоді безпосередньо рана затерпала, а підошва ноги, якої нема, “виростала” заново і відчувався нестерпний біль. Чому так – не знаю. Після прийому препарату болісні відчуття зменшуються лише на 20-30%, але тоді хоча б можна заснути”. Чоловік каже, що під вечір і вночі фантомний біль відчувається найсильніше, а під ранок відпускає. Годинку-півтори буває затишшя, а потім знову.
Андрій Дашкевич – один з героїв фотопроєкту “Сталеві духом”. Він долучився до проєкту, щоби розповісти про досвід війни і допомогти з пошуком ресурсів на лікування фантомного болю, який тривожить багатьох його побратимів. Андрій і сам очікує на препапарат, який полегшить ці болі.
Поділитись статтею
