Франківський драмтеатр покаже прем’єру утопічної комедії “Кайдашеве сім’я”. ФОТО

Франківський драмтеатр покаже прем’єру утопічної комедії “Кайдашеве сім’я”.

Комедія створена за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”.

Режисер Ростислав Держипільський зібрав для своєї роботи зіркову команду акторів та постановників. У головних ролях Омелька та Марусі Кайдашів – Олексій Гнатковський та Ірма Вітовська. До музичного оформлення вистави долучилися музиканти гурту старовинної музики “Хорея козацька”, костюми створив молодий художник Віталій Кравець, номінант Шевченківської премії. Пластику вистави готувала одна із найкращих українських хореографок Ольга Семьошкіна.

Гурт “Хорея козацька”

І цій потужній колаборації передували обмін ідеями та пошук концепту, який напрацювали Ірма Вітовська та Ростислав Держипільський. Його ключова суть полягає у тому, що театральна постановка «Кайдашеве сім’я» про відродження втраченого, про шлях від розбрату до порозуміння і розквіту.

“Після епохи Мазепинського бароко Україна майже цілковито втратила свою культуру і духовну велич. То був один з найскладніших періодів існування України. Пьотр І розпочинає знищення Гетьманату, і потужна розвинена розкішно-барокова Мазепинська Україна перетворюється на провінцію російської імперії під назвою Малоросія. Сьогодні ми маємо її повернути і назавжди позбутися комплексу малоросійства”, – каже Ростислав Держипільський.

Ірма Вітовська каже, що дуже боялась, аби ця “Кайдашева сім’я” не була така, як ще десятки інших, однак після напрацювань команда змогла виокремити ті речі й сенси твору, які не були показані до цього часу.

“Колоніальні травми це не тільки травми народу, але й родини. Це закладається поколіннями — бажання вижити, пристосуватися в умовах постійних репресій. В такому стані в людей покидається все низьке — руйнуються сім’ї. Я не бачила вистав, де глибинно зачіпається тема оцієї асиміляції, колоніальної травми в Україні після занепаду Мазепинського бароко”, – каже акторка.

Спеціально до вистави художник-реставратор Валерій Твердохліб відтворив втрачену ікону «Мадонна з грушкою», меценаткою цієї роботи стала Ірма Вітовська.

Ця сакральна пам’ятка у 90-х роках ХХ ст. знаходилась у реставраційній майстерні «Січень», яку очолював художник-реставратор, доцент Прикарпатського університету імені Василя Стефаника світлої пам’яті Микола Канюс (1958- 2004pp.).

Після смерті Миколи Канюса сліди самого твору зникають. З того часу залишилась тільки архівне чорно-біле фото ікони. Саме пам’ять про цей твір багато років тому, ще в довоєнний час, стала предметом розмов Валерія та Ірми.

“Так з’явилася ікона, яку ми сьогодні презентуємо. Це творчий список з галицької ікони кінця XVIII – поч. ХІХ ст. Твір був написаний народним майстром на дерев’яному щиті в рамі. Ікона була створена за класичною технологією: на левкасі, олійними фарбами, різьблене тло посріблене і тоноване під золото”, – каже Валерій Твердохліб.