У Сівці-Войнилівській попрощались з загиблим воїном Романом Данюком

Як повідомляли “Вікна“, 35-річний воїн загинув 17 лютого 2024 року у селі Малинівка Запорізької області при виконанні бойового завдання. Роман служив на посаді головного сержанта стрілецької роти військової частини.

Спогадами про Романа Данюка у соцмережі поділилася Олександра Сеньків:

“Бракує слів, щоб передати весь душевний біль, бракує сліз, щоб виплакати це горе, цю непоправну втрату, неможливо загоїти   гіркоту від втрати рідної, близької людини. Роман не дожив, недолюбив… В одну мить не стало рідної кровинки, не стало сина у матері, чоловіка у дружини, у неповнолітніх дітей  батька, не стало справжнього брата, турботливого  внука, не стало частинки серця у кожного члена родини, друга, товариша, побратима і просто чудової людини.

Не стало українського красеня, незламного героя України, доброго і світлого душею, енергійного, чесного і відвертого Романа, який був готовий у будь-який час прийти на допомогу. Громада втратила прекрасну, молоду людину, патріота і захисника. Його бажання було — щоб діти жили повноцінним життям і в очах не мали страху…

Роман, тут, на землі, з тобою  попрощалися  матері, а в небі тебе зустріла Божа  Матір. Ми усі до землі схиляємо голови перед тобою, перед усією родиною… Твоє  добре серце і щира душа завжди були відкритими, такими вони залишаться  у нашій пам’яті ! Ми завжди будемо згадувати тебе  з почуттям світлого смутку, змішаного з таємною тугою…”.

Під синьо-жовтими стягами віддавали шану нашому Герою найрідніші й найближчі люди, військові побратими, односельці, друзі, жителі Войнилівської громади, усі для кого подвиг Воїна назавжди залишиться в пам‘яті, повідомили у Войнилівській громаді.

Роман був мужнім і вмотивованим бійцем, надійним товаришем по службі. Його патріотизм та військовий обов‘язок перед країною з перших днів війни знайшли своє призначення на полі бою з ворогом. Він показав приклад хоробрості  і звитяги, приклад оборонця, який до останнього подиху служив українському народові.

Після чину панахиди у  місцевому храмі Романа з почестями поховали на кладовищі у рідному селі Сівці-Войнилівській.

“Сьогодні рідний брат Романа продовжує боротьбу з російським окупантом на полі бою. І ми віримо, що він помститься за кожну сльозу українських матерів і дітей. Вічна пам‘ять загиблому Герою!”, — йдеться в повідомленні.