Що таке перемога
14 Жовтня, 10:57
Поділитись статтею
Уляна Пилипець
Третій рік наша країна перебуває в умовах повномасштабної війни і вже 10 років — у війні. Мабуть, кожен українець численну кількість разів ставив собі запитання: а коли перемога? Зрештою, а що таке перемога? Вихід на кордони 1991 року? Припинення бойових дій? Розпад росії? Домовленості? Це питання здавалось ніби простим. Але хоч скільки версій відповіді на нього траплялося, усі різні й усім чогось не вистачає.
Ми поспілкувалися з військовими, письменниками, громадськими діячами, діячами культури та мистецтва, аби дізнатися, що для них означає сенс слова «перемога».
Ольга Деркачова
франківська письменниця, докторка філологічних наук, професорка
«Хотілося би і кордону 1991 року, і розпаду росії, і взагалі якогось такого втручання вищих сил: повеней, пожеж на території ворожої країни. Це все ми можемо уявляти і мріяти, але реальність інша. Те, що ми переможемо, — сумніву немає, але є інше — не менш важливе — боротьба і робота після перемоги. Що ми з нею будемо робити і чи можемо з нею бути? Уявіть, що ми повернулися до кордонів 1991 року, але далі — на неї треба працю- вати: русифіковані райони ніде не зникають, маємо частину України в руїнах, яку треба відбудовувати. Перемога — це також, коли на звільнених територіях буде перемагати українська церква, вчитель, політика, а ще — українська порядність і людя- ність. Перемога — це дуже комплексне поняття, і казати, що це щось конкретне, важко. Ні розпад росії, ні смерть путіна ситуацію не змінять. Це населення вибере іншого. Ми ж бачимо, хто живе поруч, і повинні перебувати в повному стані до опору — як на фронті, так і в культурному».
Руслан Марцінків
міський голова Івано-Франківська
«Перемога — це розвал росії, це перемога навіки. Все інше, на жаль, лише проміжний етап. Я розумію, що кожен щось своє вкладає у сенс слова «перемога», але для мене це суто розпад сусідньої держави, бо поки росія буде існувати і як би ми не зупинили той кордон, все одно буде загроза повторної війни, а це найгірше. Не знаю, як це зробити, це, очевидно, мають коментувати військові, але, на мою думку, це тільки розпад. Тут, у тилу, наш обов’язок — допомагати військовим: передавати дрони, техніку та інше необхідне обладнання; хто не може фінансово — долучатися до плетіння сіток та до інших ініціатив. На жаль, ця війна на довгу «дистанцію», і дуже мені не подобається, коли кажуть, що війна триватиме до листопада, скажімо. Ні, насправді перемога буде не така, якою її уявляють собі люди. Потрібно бути готовими до проміжних етапів і працювати на довготривалу перспективу».
Оксана Рубаняк «Ксена»
військова, командир взводу ЗСУ
«Для мене немає однозначного розуміння перемоги, тому що багато моїх побратимів та посестер, на жаль, загинули і ця війна — однозначно втрата людей, цвіту нації, тих, хто мав би будувати країну після закінчення бойових дій, а їхнє закінчення наразі на всій лінії фронту. Це для мене швидше не перемога, а можливість продовжувати жити в країні, будувати і відбудовувати її й готуватися до наступної боротьби. Тому що, я впевнена, вона буде, і не одне століття боротьби нас чекає попереду, але в якому плані воно буде — невідомо. Але скажу, що для мене день перемоги буде не днем свята, а навпаки — днем жалоби і пам’яті тих, хто загинув за свободу та незалежність».
Вероніка Дичковська,
волонтерка
«Жахливі вчинки, які з жорстокістю, цинізмом і підлістю здійснюють росіяни, руйнуючи і вбиваючи наші життя, природу і все українське, викликають у мене лють і бажання докорінного знищення всього, що асоціюється з росією і російським. Для мене перемога — це не тільки повернення наших територій, повернення наших полонених і вивезених діток, припинення бойових дій, відшкодування матеріальних збитків, покарання всіх причетних до ведення або підтримки бойових чи пропагандистських дій. росія повинна бути демілітаризована, розділена і має повністю втратити будь-який вплив у міжнародних процесах. А взагалі я хочу, щоб росія зникла з обличчя Землі, вичищена як жахлива ракова пухлина, а мем «Мамо, а росіяни існують?» — «Ні, синку, це фантастика» став для нашого майбутнього реальністю. Стосовно розпаду. Ну з Німеччиною після Другої світової так сталося. Потрібні світове обʼєднання, допомога й підтримка, і бити до їх повної капітуляції. У нас немає вибору — росія хотіла, хоче і буде хотіти нас знищити. Як каже Іван Леньо, «Або ми їх, або ми їх».
Богдан Томенчук
поет, публіцист
«Що для мене перемога? Для мене особисто — це коли одного красивого світанку чоловік у футболці з тризубом на грудях приносить у ліжко каву красивій дружині і заколисує немовля. Тихо. І це означає, що життя продовжується: і є син, і є мати, і, як писав Тарас Шевченко, немає супостата, а є люди на землі. Розумію, що це в ідеалі. Але я завжди казав і буду казати, що кордон — це не лінія на мапі, це не рови і колючі дроти на місцевості. Це те, що в душі і серці. На превеликий жаль, росія не розвалиться. Я занадто довго прожив на світі і можу це сказати. Більше того, я схильний до думки, що світ терпить цю війну, аби виснажити ворожу країну, і не дай Боже винищити нас. Такі реалії. Тому, в цьому контексті, перемогу як таку ми можемо принести самі собі. І якщо нам можуть продати зброю, то дух та прагнення до свободи не дасть ніхто».
Надія Левченко
заслужена артистка України, акторка Івано-Франківського драмтеатру
«Якщо говорити про поняття перемоги загалом, то воно дуже широке. Ми щодня можемо спостерігати і відчувати перемогу тих, хто стоїть на нашому захисті. А про що для мене перемога у цій війні… Тоді це не існування росії або повне відмежування в усіх сферах від світової спільноти. Забудувати то все стіною і залити бетоном… Це все, звичайно мрії, але те що вони мають бути покарані і не мати жодного ресурсу «махати кулаками», — це буде нашою перемогою. І це має бути спільна перемога України і усього цивілізованого світу. Ми маємо жити на своїй землі і заради цього мусимо об’єднати всі можливі і неможливі зусилля».
Поділитись статтею
