Вищі ціни, менші зарплати: уряд збирає гроші на війну
16 Жовтня, 13:13
Поділитись статтею
У Державному бюджеті України цього року забракло майже 500 млрд гривень для фінансування сил оборони
Богдан Скаврон
Улітку цього року голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України Роксолана Підласа заявила, що військові ризикують залишитися без зарплат уже наприкінці вересня, якщо не будуть ухвалені рішення про підвищення податків та додаткове наповнення Державного бюджету.
Як виявилося, українським урядовцям необхідно знайти до кінця року близько 500 млрд грн, щоб профінансувати нагальні потреби оборонців країни від російської агресії. З цією метою ще 18 липня Кабмін запропонував ухвалити два законопроєкти: про зміни до Податкового кодексу для фінансування додаткових військових видатків та про зміни до Держбюджету. У цих документах прописано, в який спосіб уряд планує зібрати гроші на війну.
Судячи з усього, повномасштабна війна, яку вже третій рік російська терористична армія веде в Україні, зробила велетенську пробоїну в бюджеті держави. Залатати її не вдасться без того, щоб змусити українців тугіше затягнути пояси.
Як відомо, цивільну частину бюджету (кошти на пенсії, зарплати бюджетникам, соцвиплати, охорону здоров’я, освітні потреби тощо) Україні допомагають фінансувати міжнародні донори. А всі витрати на оборону — це виключно українська проблема. На це йдуть, зокрема, гроші з податків та зборів, а також внутрішні запозичення.
Тобто, як би не іронізували прихильники тоталь- ної мобілізації, так званий «економічний фронт» в Україні таки існує і від його потужності значною мірою залежить забезпечення тих українців, які б’ються з ворогом на передовій.
Для чого потрібні додаткові кошти
Проєктом змін до бюджету на 2024 рік передбачено збільшення видатків на 500,3 млрд гривень. Із цієї суми на потреби безпеки та оборони пропонується додатково спрямувати 495,3 млрд гривень. Ця сума включає витрати не тільки на армію, але й на інші силові та безпекові відомства — Нацгвардію, Держприкордонслужбу, Нацполіцію, СБУ, ДСНС.
При цьому левова частка додаткових видатків має опинитися саме в розпорядженні Міноборони — 373,7 млрд грн. Із цієї суми, як попередньо повідомляли на офіційному сайті оборонного відомства, 269,5 млрд грн планують витратити на грошове забезпечення військовослужбовців та на одноразову грошову допомогу в разі загибелі або інвалідності захисників України.
Понад 47 млрд грн буде направлено на закупівлю та на модернізацію озброєння, військової техніки і боєприпасів. На тилове забезпечення передбачено 4,7 млрд грн. Понад 40 млрд грн буде спрямовано на будівництво фортифікаційних споруд силами ЗСУ та ДССТ. Додатково 8,9 млрд грн підуть на фінансове забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту.
«Фінансування потреб сил оборони нині є першо- черговим завданням. Додаткові кошти на зброю, фортифікаційні споруди та грошове утримання військовослужбовців — це критична складова протидії військовій агресії російської федерації проти України», — зазначив з цього приводу заступник міністра оборони України Юрій Джигир.
Чому виникла «діра» в бюджеті
Ще під час ухвалення Державного бюджету на 2024 рік прогнозувалося, що в умовах інтенсивних бойових дій Україні не вистачатиме коштів на потреби безпеки та оборони. Спочатку йшлося про потенційну нестачу десятків мільярдів гривень, згодом — сотень, а ближче до літа було озвучено суму у пів трильйона.
Під час планування бюджету на 2024 рік уряд очікував на безперебійне надходження військової допомоги від США. Однак відповідне рішення американський конгрес ухвалив лише наприкінці квітня. Саме тому в перші місяці 2024 року уряд був змушений авансувати $6 млрд на закупівлю необхідного озброєння й техніки, перекинувши на це закладені в бюджеті кошти, які мали використати наприкінці року.
Крім того, враховуючи динамічну ситуацію на полі бою, а також посилення мобілізаційних процесів, у сил оборони з’явилися додаткові потреби в коштах. За підрахунками фахівців, кожен день війни потребує в середньому 5,6 млрд гривень.
Як збираються фінансувати витрати
Із озвучених планів уряду можна виокремити кілька головних джерел фінансування бюджетної «діри» на пів трильйона гривень:
• скорочення видатків на обслуговування і погашення державного боргу;
• розміщення облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП);
• перевиконання податків і зборів;
• надходження від акцизів на пальне й тютюн;
• надходження від нових податкових змін;
• скорочення або відмова від нових видатків загального та спеціального фондів.
Чому зростуть ціни на продукти
Майже три чверті додаткової потреби на фінансування оборони уряд пропонує забезпечити без непопулярного рішення про підвищення податків. Але навіть такі «безневинні», на перший погляд, заходи як внутрішні запозичення чи перевиконання плану доходів Держбюджету приховують деталі, які так чи інакше відіб’ються на купівельній спроможності пересічних українців.
Скажімо, одним із запланованих джерел збільшення надходжень до бюджету називають кошти від ПДВ з імпортних товарів. Але при цьому, як припускають фахівці, зростання надходжень зумовлене не тільки збільшенням обсягів імпорту, але й зростанням курсу долара в Україні. Знецінення української валюти відносно долара зазвичай впливає на рівень цін в Україні.
До речі, валютний ринок увійшов у вересень із курсом у діапазоні від 41 до 41,5 грн/$. Від початку року національна валюта девальвувала майже на 8%.
Також Президент Володимир Зеленський 1 вересня підписав закон про підвищення акцизів на пальне до мінімального рівня, встановленого в Європейському Союзі.
Цей крок теж називають одним із заходів для наповнення бюджету. У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що за рахунок нових ставок акцизного податку до Держбюджету очікують залучити в середньому на 1,6 млрд грн більше за один місяць, ніж було раніше. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, кошти, додатково отримані від цього акцизного збору, підуть на армію.
За розрахунками директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, за нових акцизів бензин може додати до ціни в середньому 1,5 грн, дизпаливо — 2 грн на літр, а автогаз — 5 грн на літр. Тим часом Національний банк України прогнозує, що ціни на пальне можуть зрости більш ніж на 9% до кінця року.
Таке подорожчання вплине не тільки на витрати автовласників. Дорожче паливо — це також подорожчання логістики для підприємств та собівартості виробничих процесів. В умовах вимкнень світла весь бізнес працює на генераторах, які споживають дуже багато палива. А кіловат електроенергії, вироблений генератором, коштує в десять разів дорожче, ніж кіловат, куплений у держави зі звичайних електричних мереж, тож доводиться компенсувати витрати, закладаючи їх у собівартість.
Традиційно через збільшення вартості пального зростають ціни на продукти. Аналітики стверджують, що найбільше подорожчання буде на хліб і на молоко, у собівартості яких велику частку займає дорога «генераторна» електроенергія, а також — на овочі та фрукти через більшу вартість вантажоперевезень у зв’язку зі зростанням цін на пальне.
Чи збільшиться інфляція
Ще одним джерелом наповнення бюджету для потреб оборони називають державні запозичення на внутрішньому ринку. Уряд запропонував збільшити план з розміщення облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП) на 2024 рік на понад 200 млрд грн.
Однак збільшення плану запозичень може вияви- тися проблематичним. Банки, найбільші внутрішні кредитори держави після НБУ, уже вклали в ОВДП близько чверті своїх активів і не можуть суттєво нарощувати ці вкладення. Якщо у банківської системи не буде достатньо ресурсу для збільшення обсягів кредитування держави, то, ймовірно, уряду й НБУ доведеться «друкувати» гривню.
Опосередкованим тривожним сигналом, який може свідчити про заплановане вмикання «друкарського верстата» Нацбанком, стало оголошення про випуск нових «модифікованих» банкнот національної валюти, дизайн яких доповнили гаслом «Слава Україні! Героям слава!».
У повідомленні Нацбанку йдеться, що нові банк- ноти з’являтимуться в обігу поступово, а першими вже від 8 серпня в обігу з’явилися купюри номіналами 500 та 1000 гривень.
У Нацбанку звернули увагу на те, що громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти ста- рого зразка. Нові купюри перебуватимуть в обігу разом з іншими банкнотами відповідних номіналів попередніх років випуску. Ймовірно, в країні буде збільшено грошову масу, а це, за законами економіки, призводить до зростання сукупного попиту та інфляції.
Чому зменшаться зарплати
Понад місяць тривали обговорення законопроєкту про зміни до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування під час воєнного стану, за допомогою якого уряд збирався накласти на «дір» у в бюджеті «латку» розміром 125 млрд грн. Серед головних новацій цього документа — підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яку збираються поширити також на підприємців. Після обговорень у парламентському комітеті податковий «клаптик» зменшився, ніби шагренева шкіра, до розміру всього 30 млрд гривень.
Зокрема з урядового законопроєкту вилучили ідеї запроваджувати військовий збір (по суті, податок з обороту) для юридичних осіб, зосібна для ювелірного бізнесу, а також військовий збір для покупців нових авто та для продавців нерухомості, а також від запровадження акцизного податку для газованих напоїв і від зниження до 45 євро вартості посилок, які не оподатковуватимуться ПДВ.
З критикою урядового законопроєкту виступила, зокрема, Американська торговельна палата в Україні (АСС), яка закликала українську владу посилити боротьбу з тіньовою економікою, перш ніж підвищувати податкове навантаження на добропорядних платників податків.
В оприлюдненому прес-релізі цієї авторитетної організації йдеться про розуміння необхідності поширення військового збору на всі категорії приватних підприємців, а також юросіб. Однак в АСС вважають, що різке одноразове підвищення військового збору до 5% може призвести до зниження реальної зарплати та підвищення привабливості неофіційного працевлаштування, тому закликали до більш поступового підходу до збільшення цього відсотка.
У доопрацьованому законопроєкті про зміни до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування під час воєнного стану, який зареєстровано у Верховній Раді 30 серпня, передбачено:
• встановлення військового збору розміром 1% від доходу для платників єдиного податку III групи;
• встановлення військового збору для ФОП-платників єдиного податку I, II та IV групи на рівні 10% мінімальної зарплатні; (при теперішній мінімальній зарплаті розміром 8 000 грн розмір збору становитиме 800 грн);
• підвищення ставки військового збору для найманих працівників з 1,5% до 5%; (тобто при умовній заробітній платі 20 тисяч грн — замість 300 грн із зарплати вираховуватимуть 1000 грн).
Встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, в якому буде припинено воєнний стан.
Верховна Рада не встигне ухвалити рішення про підвищення податків уже з вересня, тож нововведення зможуть запрацювати лише з 1 жовтня.
Альтернатив для наповнення Держбюджету насправді немає. Міжнародне фінансування, сума якого 2024 року досягне $38 млрд, неможливо використати з оборонною метою. Залишається хіба що емісія, але це найгірший варіант, який може призвести до глибокої девальвації гривні. І хоча підвищення податків — теж варіант не найкращий, ні Кабмін, ні депутати від цього сценарію вже точ- но не відмовляться.
Поділитись статтею
