У Франківську військовому кістку з ноги пересадили на руку

«Він робить унікальні операції, він реально «дикі» речі робить», – каже про латвійського лікаря Мартінса Малзубріса, що разом з українськими колегами впродовж п’яти днів оперував українських військових, завідувач опікового відділення обласної клінічної лікарні Костянтин Кіршак.

Наприклад, таку операцію як відновлення кістки на передпліччі досі в Україні робили тільки тричі: в Дніпрі, Львові і Києві. Четверту провели у Франківську: «взяли кістку з ноги на судинці і пересадили на руку, тобто руку зробили повністю функціональну, пацієнт може робити нею повноцінний ротаційний рух». Про це повідомляють на сторінці КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.

Перший пацієнт був поранений рік тому. Інші рани – свіжі. Всі ці травми – мінно-вибухові, пошкодження – значні, аж до 20 см, дефекти кісток та м’яких тканин. Крім передпліччя, лікарі відновлювали стегнову кістку, гомілку, стопу. Чотири операції за чотири дні.
Кожна операція триває в середньому десять годин. «Десять годин – це при нашій помочі, – каже заввіділення. – Дві години ми ще забираємо, наприклад, там забір клаптя, який дві години триває».

До роботи в команді залучили пластичних, реконструктивних хірургів, травматологів. «Він реально робить це все комплексно, – захоплюється Кіршак. – це не одна операція, це 4-5 операцій одномоментно, якщо порахувати, то це пластика нерва, одну кістку, другу кістку, забір цього, тобто це фактично талмуд можна написати, підхід в нього такий, що треба зробити все зразу, не розтягувати всі ці задоволення на купу разів».

Для українських лікарів, на думку Кіршака, цінною є сама суть комплексного підходу: «У професійному плані, я думаю, що ми виростемо однозначно, весь цей об’єм ми робити не вміємо і, можливо, колись навчимося».

Говорячи про латвійського колегу, Костянтин Кіршак підкреслює, що він є головою асоціації латвійських травматологів і головуватиме на міжнародному конгресі з травматології, що ропочнеться 30 жовтня. Але передовсім вражає те, що доктор Малзубріс здатен робити під час операцій.

Для самого ж Мартінса Малзубріса важливо, щоб українські колеги вчилися, щоб його досвід «запрацював» в Україні. Як він зізнався між операціями, коли приїздиш кудись раз-другий-третій, а прогресу немає, то хочеться знайти «інший варіант».