Чоловіки за кордоном: права та обов’язки
21 Жовтня, 15:41
Поділитись статтею
Наталя Деркевич
Військовозобов’язані чоловіки часто перебувають за кордоном в очікуванні невідомого. Незважаючи на те, чи виїхали вони законно, чи переплили Тису, чи ще 20 років тому покинули країну. Адже в Україні шукають механізми, як повертати громадян, що виїхали, та яким чином карати тих, хто залишив країну незаконно.
Черги в консульствах
Наприкінці минулого року на тлі розробки нового закону про мобілізацію за кордоном утворилися великі черги до консульств та до паспортних сеhвісів України. Чоловіки займали черги ще звечора, бо онлайн-запис розлітався за лічені хвилини, наче гарячі пиріжки.
Згідно з пропозиціями Кабміну, порушників ймовірного закону про мобілізацію вноситимуть до «реєстру боржників» і застосовуватимуть до них обмеження. Зокрема, і на виготовлення паспортних документів.
Нововведення, звісно, торкнулись би і військовозобов’язаних чоловіків за кордоном. Тож вони поспішили подати документи на паспорт чи забрати його. У «Фейсбук»-групах українці активно обговорювали можливі зміни у законопроєкті про мобілізацію та про черги за паспортами.
Втім, від 23 квітня і до набуття чинності нового закону про мобілізацію всі консульства України припинили надання послуг чоловікам призовного віку. Тобто вони могли лише оформлювати документи для повернення до України.
Відновлення справедливості
Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що якщо чоловік призовного віку виїхав за кордон, то показав своїй державі: питання її виживання його не обходить. Тож він не може потім приходити й отримувати послуги. Мовляв, так не працює, бо в нашій країні війна.
Також Кулеба зазначив, що обовʼязок оновлювати свої документи в ТЦК та СП (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — ред.) існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію.
«Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає своє життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але водночас отримуватиме послуги від цієї держави, то так це не працює. Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною. Саме тому я доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно», — додав міністр закордонних справ.
Хвиля обурень
Під заявою Дмитра Кулеби у мережі Х частина ко- ристувачів висловила подяку за сміливість приймати непопулярні рішення. Утім, чимало коментаторів серед чоловіків за кордоном засудили такі обмеження. Хвилю обурення та гарячі дискусії можна було спостерігати і в онлайн-спільнотах біженців.
«Шановні, а поділіться думками. Ну от виїхали ми з вами давно, і абсолютно законно. У мене скоро 10 років буде, повертатися я не збирався. А тут мені кажуть, що треба оновлювати якісь дані, якийсь електронний кабінет, оці всі справи. Кажуть, що не продовжать закордонний паспорт. Ну і взагалі, що в разі бездіяльності це буде, типу, порушенням закону. Що ви думаєте з цього приводу, хто що буде робити?» — цікавиться Антон Павлович.
В той же час Володимир Тасинич заявляє, що це все призведе до розриву економічних зв’язків з Україною. До того ж, каже, українці за кордоном допомагали зі зборами коштів на потреби військових. А коли на них чинять такий тиск, то може зникнути бажання донатити.
«Прикро, але більшість рішень приймається емоційно, без прораховування наслідків. Мобілізованих ці дії майже не дадуть. Люди викрутяться, тим біль- ше, що механізми є. А ось лишитися і не повертатися в Україну людей це підштовхне. Плюс розрив економічних зав’язків. Наприклад, я два роки в Польщі не відкривав польський ФОП. Тим самим затрудняв свою легалізацію і сплачував податки в Україну з українського ФОПа. І зараз у мене питання: чи правильно я роблю?» — міркує чоловік.
У групі для біженців у Німеччині, наприклад, не лише засудили рішення влади, але й обговорювали відмову від громадянства. Деякі чоловіки кажуть, що були готові добровільно оновити свої дані, але тепер уже вагаються.
«Також думав: а чому би не оновити дані? Тим більше виїхав повністю законно і давно. Але тепер розумію, що це ще не дно… І, напевно, краще взагалі жодним чином ніяк не показувати щось про себе державі… Може, хіба якщо через 9 років закінчиться закордонний паспорт, то тоді щось думати, якщо до цього часу не встигну отримати іншого громадянства», — заявив Андрій Засідко.
В той же час Богдан Чупіка зазначає, що дуже неприємно читати такі «срачі». Мовляв, якщо щось не подобається, є проблема, — розв’язуйте її.
«Я притримуюсь правила, що зараз усі сили мають бути кинуті на те, щоб по максимуму пахати, приносити користь державі і бюджету. Ті, хто виїхав, — повертайтеся, допомагайте своїй країні. Не подобається, хочете отримати інше громадянство — без питань, ваше життя — ваші правила. Для тих, хто в Україні, цей закон не принциповий. Не подобається корупція, — обʼєднуйся з активістами і розв’язуй проблему. Говорити і висловлювати невдоволення всі можуть. Але краще всього людину характеризують її дії, а не слова», — додає він.
Оновлення даних
18 травня українські сервіси ДП «Документ», які підпорядковуються Держприкордонслужбі, а також посольства і консульства відновили приймання заяв на отримання та видачу документів українським чоловікам. Але за однієї умови: заявники мають також подати свій військово-обліковий документ.
Чоловіки призовного віку, які перебувають на військовому обліку, мали оновити свої персональні дані протягом 60 днів від дня набуття чинності нового закону про мобілізацію. Тобто до 16 липня 2024 року.
Громадянам, які перебувають за кордоном, передбачили можливість оновити персональні дані, повідомивши на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку, або через застосунок «Резерв+».
Повістка за кордоном
Наразі, за законодавством, військовозобов’язані чоловіки за кордоном повісток отримувати не будуть. В іноземних країнах не працюють українські ТЦК та СП. Отже, повістки у консульствах під час звернення для оновлення персональних даних також не видаватимуть.
Не надсилатимуть повістки за кордон також ані через поштові сервіси, ані електронною поштою, ані через застосунок «Резерв+».
«Ми не маємо механізму вручення повістки за кордоном, бо це вручають представники ТЦК та СП. За кордоном, скажімо так, юрисдикція їх не поширюється», — запевнив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Він пояснив, що процедура оновлення даних за кордоном необхідна, аби співробітники ТЦК розуміли, скільки військовозобов’язаних громадян України перебувають за межами країни. Після отримання цієї інформації у центрах не витрачатимуть час на оформлення повісток.
Примусового повернення не буде
Орієнтовно 88 тисяч військовозобов’язаних оновили дані за кордоном. Серед лідерів — Польща, Німеччина, Чехія і Канада. Найчастіше дані оновлювали за допомогою застосунку «Резерв+».
Федір Веніславський наголосив, що у законі про мобілізацію не передбачено жодних обов’язків, які б наставали для українців після актуалізації або отримання військово-облікових документів щодо повернення в Україну. Веніславський зазначив: що постановка на військовий облік не означає, що чоловіка депортують або змусять повертатися в Україну. За його словами, в України немає таких інструментів, аби змусити інші країни повертати чоловіків під час воєнного стану.
Що буде, якщо не оновити дані?
Тим, хто цього не зробить, загрожують штрафи від 17 до 25 тисяч гривень, а за певних обставин — навіть конфіскація житла.
Коли уповноважений представник ТЦК виносить постанову про накладення штрафу, то справа передається до виконавчої служби. Вже наступного дня після цього відкривається виконавче провадження і громадянин потрапляє до Єдиного реєстру боржників.
В першу чергу виконавча служба намагатиметься стягнути кошти боржника у національній та іноземній валютах, а також інші цінності, зокрема ті кошти, які зберігаються на його банківських рахунках.
Приміром, якщо коштів на рахунках боржника та рухомого майна виявиться замало для сплати штрафу, то виконавча служба спробує стягнути їх коштом нерухомого майна. Тобто квартири, будинку, земельної ділянки чи об’єктів незавершеного будівництва.
Однак це стане можливим лише в тому разі, якщо загальна сума боргу перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Наразі мінімальна зарплата в Україні становить 8000 грн. Таким чином, конфіскувати житло боржника можуть у випадку, якщо ТЦК навиписує громадянину штрафів на суму понад 160 тисяч грн і їх нічим буде сплатити.
Постановка на військовий облік
У червні Кабінет Міністрів видав постанову про те, що чоловіки віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном довше, ніж три місяці, повинні стати на військовий облік.
Це дозволили зробити через консульство або через ТЦК в Україні. Умова стосувалася й жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність.
Ще одне з нововведень: тепер під час виїзду військовозобов’язаних не виключають з військового обліку і вони лишаються у реєстрі військовозобов’язаних та призовників в Україні.
Неповнолітні юнаки, яким виповнилось 17 років, також мають стати на військовий облік через відповідну заяву, подану до консульських установ.
Подвійне громадянство
Крім того, від початку червня Україна заборонила військовозобов’язаним чоловікам з подвійним громадянством, які постійно проживають за кордоном, виїжджати з країни. Раніше їх випускали за довідкою про проживання за кордоном.
Там пояснили, що Україна не визнає подвійного громадянства. Тож такі люди, перебуваючи в Україні, розглядаються виключно як її громадяни і на них поширюються національні права та обов’язки. А, як відомо, в умовах воєнного стану в Україні чоловіки віком від 18 до 60 років не можуть виїжджати з країни.
Водійське посвідчення
Для того, щоб чоловіки за кордоном активніше оновлювали дані, нещодавно уряд прийняв ще одну постанову. Згідно з нею військовозобов’язаним, які не оновили дані, не будуть видавати й обмінювати водійське посвідчення і реєструвати транспортні засоби.
Також військовозобов’язаним чоловікам міжнародні поштові відділення не пересилатимуть посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Нові правила оформлення паспортів за кордоном
До того ж українцям за кордоном доведеться проходити спеціальну перевірку військових документів для отримання паспорта. Таку постанову ухвалив Кабінет Міністрів 16 серпня.
Отже, тепер паспортні служби перевірятимуть автентичність військово-облікових документів. Процес перевірки документів для отримання паспорта за кордоном буде автоматизований. Зокрема, перевірка здійснюватиметься через Єдиний державний демографічний реєстр, інформаційну систему ДМС та Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Результати перевірки можна отримати телефоном, електронною поштою або звичайною поштою.
У випадку якщо документи виявляться недійсними, заявнику відмовлять в оформленні паспорта.
Також уточнюється, що чоловіки, які подали за- яви на оформлення паспорта до набуття чинності закону про мобілізацію, зможуть отримати паспорт лише після пред’явлення військово-облікового документа. Якщо документ виявиться недійсним, то отримання паспорта буде можливе лише в територіальному підрозділі ДМС України.
Зеленський прагне повернути чоловіків в Україну
Президент України Володимир Зеленський намагається переконати союзників допомогти повернути в Україну більше чоловіків призовного віку. Тому звертається до них по допомогу на двосторонніх зустрічах. Однак країни, які їх приймають, виграють від появи нових робочих рук. Тож заявляють, що не відправлятимуть біженців назад доти, доки триває війна.
Утім, нещодавно Володимир Зеленський анонсував створення міністерства єдності. Воно має якраз займатися поверненням громадян України з-за кордону.
За його словами, владі потрібно повернути додому понад 7,5 млн. українців. Це, а також виведення бізнесу та працівників із «тіні» має забезпечити економіку країни після війни.
Однак Зеленський наголосив, що повертати українців і, зокрема, військовозобов’язаних чоловіків, потрібно без примусу.
Поділитись статтею
