Помічник нардепа з Прикарпаття заробляє на “зеленому” тарифі

У Верховній Раді сформувалася потужна група “зелених” лобістів. Йдеться як про прихильників альтернативної енергетики, так і про власників бізнесу, які вклали чималі кошти у галузь.

Підґрунтям для розвитку ринку альтернативної енергетики та формування групи лобістів, як відомо, був і залишається так званий зелений тариф.  Громадський рух “Чесно” підрахував, що цей тариф отримують 12 фірм п’ятьох народних депутатів чи членів їх родин, десять фірм вісьмох екс-помічників шістьох народних депутатів, чотири фірми трьох помічників екс-народних депутатів, з яких два — чинні міністри і голова Луганської ОВЦА.

За урядовим планом, до 2020 року частка відновлювальної енергетики в Україні повинна становити 11%, до 2035 року — 25%. 1 січня 2017 року ця частка становила лише 1,2%.

До 2030 року для стимулювання будівництва профільних потужностей діятиме так званий зелений тариф.

За відповідним тарифом оптовий ринок закуповує у бізнесу та побутових споживачів електроенергію, вироблену на альтернативних джерелах. Така енергія коштує в рази більше, ніж вироблена на атомних або теплових електростанціях.

На сайті НКРЕКП можна подивитися актуальні тарифи та перелік підприємств альтернативної енергетики, які ними користуються. Останні зміни відбулися 29 вересня 2017 року.

Яка ж частка “політичних” компаній у тому переліку щасливчиків, що отримують “зелений” тариф?

Крім звичного імені олігарха Ріната Ахметова, який заробляє на вітряних і сонячних станціях, у списку виявилися компанії народних депутатів та їх помічників.

Хто з депутатів отримує “зелений” тариф

Загалом “зелений” тариф отримують 220 компаній, це дані за 29 вересня 2017 року. Серед них — 12 фірм п’ятьох народних депутатів або їх близьких родичів.

Хто з помічників народних депутатів отримує “зелений” тариф

Вісім екс-помічників шістьох народних депутатів володіють — директори або бенефіціари — десятьма фірмами, що мають “зелений” тариф.

Колишні помічники народних депутатів — бенефіціари юридичних осіб, що мають “зелений” тариф

Заступник голови комітету з ПЕК Олександр Домбровський має такі зв’язки із “зеленими” підприємствами: три помічники — п’ять фірм.

Три екс-депутати, а нині два міністри і голова Луганської обласної ЦВА, мають трьох помічників, які є бенефіціарами або директорами чотирьох фірм на “зеленому” тарифі.

Колишні народні депутати і їхні (екс-) помічники, які мають фірми, що отримують “зелений” тариф”

“Зелений” тариф чи система аукціонів

Наразі експертне середовище поділилося на два табори. Одні підтримують перехід на систему аукціонів, що може здешевшити прайс, інші пропонують залишити стимулювання за “зеленим” тарифом.

Експерт Андрій Герус, екс-член НКРЕКП, говорить, що в Україні необґрунтовано високий “зелений” тариф порівняно з іншими країнами.

“Сонячні” тарифи у нас на рівні 0,15 євро за кВт-год, у Німеччині — 0,08 євро, у США — 0,06 дол. Тариф на “вітер” у нас 0,102 євро, у Європі — 0,05 євро. При Клюєві “сонячний” тариф в Украіні був 0,47 євро і в Німеччині був 0,47 євро.

Набагато кращою моделлю ринку “зеленої” енергетики був би перехід на систему аукціонів. Тариф отримує той, хто погоджується на найнижчу пропозицію. Така система працює у Німеччині і Польщі, тому в них набагато нижчі тарифи.

Можна говорити про регульований ринок. Від цього в кінцевому результаті страждає споживач”, — пояснює експерт.

На думку народного депутата Вікторії Войціцької, приваблививе тарифоутворення стимулює інвестиції в “зелену” енергетику, але створює кілька проблем: валютні ризики і непрозорий ринок з високими тарифами.

“Перша проблема полягає в створенні небезпечного прецеденту, коли тариф встановлюється в євро, а вся економіка країни деномінована в гривні. Небезпека в тому, що держава взяла на себе зобов’язання покривати валютні ризики девальвації гривні, які будуть переноситися на кінцевого споживача через збільшення вартості електроенергії.

Другою проблемою є те, що замість запуску прозорої системи визначення тарифу через відкриті аукціони тарифи були зафіксовані на рівні, неспівставному з аналогами в Європі. Наша держава повина врахувати досвід сусідів та імплементувати механізми ціноутворення на принципах прозорості та відкритої конкуренції”, — пояснює вона.

Однак для інвесторів пріоритетнішими є стабільність і прогнозованість політики держави, а цього не буде у разі зміни умов ведення бізнесу, говорить Наталія Кацер-Бучковська.

“Саме тому закон “Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії” більшою мірою демонстрував світовій спільноті готовність рухатися в напрямку прогресивного світу і створювати  зрозумілу атмосферу для інвесторів”, — підсумовує вона.

Читайте також: Тимчасові квадратні метри. В яких умовах проживають не місцеві чиновники в Івано-Франківську?