Дідух: символ Різдва та українських традицій

До Різдва Христового в українських родинах неодмінно ставлять дідуха – символ родючості, добра та благополуччя. Це древня традиція, яка сягає своїм корінням в дохристиянські часи, але з часом вона знайшла своє місце й у християнському святкуванні Різдва.

Більше про дідух розповідає Місто.

Звідки походить дідух?

Дідух — це сніп з житнього або пшеничного снопа, який ставлять у оселі на Святвечір. Слово «дідух» походить від слова «дід» — це символ пращурів, роду, традицій та звичаїв. Вважалося, що дідух був душею померлих родичів, які охороняють і оберігають родину. У дохристиянські часи цей звичай мав магічне значення, пов’язане з обрядом поклоніння силам природи.

Які обряди повʼязані з дідухом?

1. Ставлення на Святвечір. За традицією, дідух ставлять на почесне місце в хаті на Святвечір — на покуті, поруч із родинною трапезою. Він символізує щедрість, родючість і благополуччя на наступний рік.
2. Зібрання родини. Коли сім’я сідає за святковий стіл, дідух не лише прикрашає оселю, але й виступає як оберіг, що дарує благословення всій родині.
3. Перше кутя і молитва. До того, як сісти за святковий стіл, хтось із членів родини молиться і звертається до дідуха, просячи у нього добробуту й здоров’я на наступний рік.
4. Обряд з дідухом на Покуті. Після завершення святкової вечері сніп часто забирають до стодоли, вважаючи, що він має захистити домашнє господарство від злих сил.

Дідух на Святвечір: місце і роль

У традиційних українських оселях дідух ставлять на покуті — в кутку, де зазвичай стоїть найпочесніше місце для ікон. Це місце символізує центральну роль родини та пам’ять про предків. Іноді сніп прикрашають стрічками, яблуками, горіхами, хлібними виробами — все, що символізує достаток і здоров’я.

Дідух ставлять на вікно або в куток хати, щоб він «проводжав» сім’ю до нового року та оберігав їх від негараздів. Вважається, що він «збирає» у себе всі побажання родини на рік наступний.