Був як піддослідний: історія неймовірного військового, який проходить реабілітацію на Франківщині

«Під питанням було, чи я зможу взагалі сидіти. Я був як піддослідний зразок», – розповідає Артем Передерєєв.

Спочатку він користувався кріслом колісним майже лежачи. Поступово, поетапно його підіймали: «товсту подушку клали, товсту спинку».
Тепер Артем готується до протезування. Каже: лікарі не гарантують, що воно можливе. Але сподівається, що технології йдуть вперед – і все вийде, повідомляють на сторінці КНП ОКЛ ІФ МР.

Івано-Франківськ став місцем реабілітації. Тут військового вчили обходитися з кріслом колісним, сидіти, він почав щоденно займатися спортом: жим лежачи та інші вправи.

“Зараз відпрацьовую стояння на руках, а далі хочу навчитися ходити на руках. Це мені дуже допомагатиме в житті, особливо якщо я десь не зможу проїхати кріслом”.
«Я був готовий до того, що все може статися. Немає ніг – треба вчитися. Жити треба якось. Тому упадницького настрою ні спочатку не було, ні зараз. Це як нове випробування: вчитися жити далі. Без ніг.»

Артемові 35 років, він з Донеччини, з Мирнограда. Захищати Україну пішов у квітні 2024. Воював у складі третьої окремої штурмової бригади. На війні втратив обидві ноги. Висока двостороння ампутація.

Сталося це, коли виконував бойове завдання на Харківщині:

«FPV-дрон залетів під ноги. Евакуювали побратима з позиції й по дорозі назад треба було перебігти через поле, невелика ділянка була відкритого простору. А в мене вже трошки слух був пошкоджений, я пізно почув наближення дрона, і він вибухнув у мене під ногами майже. Глянув – ноги червоні, литку вирвало…»

Доки не втратив свідомість, встиг сам накласти турнікет. Каже: паніки не було. Побратими надали допомогу, наклали турнікети. Вивезти не могли довго, близько семи годин, і «цього було достатньо, щоб ноги довелося відрізати».
Перші півтора місяці потому Артем майже не пам’ятає:

«Спочатку я в комі лежав. А далі під препаратами, під знеболюючими. Там спалахи спогадів. Невідомо, які з них були реальними, які нереальними».