Секс без секундоміра: скільки часу потрібно жінці та чоловіку для задоволення

Майже кожна людина хоча б раз замислювалася — «а я достатньо?» Достатньо довго. Достатньо часто. Достатньо добре.

Ми живемо у світі, де все вимірюється — продуктивність, кроки, калорії, тривалість сну. І ця логіка непомітно перекочувала в спальню. Інтернет рясніє «нормами», ток-шоу створюють образи сексуальних марафонців, а фраза «я не термінатор» стала майже мемом.

Та чи справді тривалість — головний критерій задоволення?

Ми поговорили з акушер-гінекологинею Валерією Захарчук про те, що каже медицина, де проходить межа норми і коли варто звернутися до спеціаліста.

То скільки ж триває «середній» секс?

Перше, що варто зрозуміти: коли науковці досліджували тривалість сексу, вони рахували дуже конкретний відрізок — від моменту вагінального проникнення до еякуляції.

Усе інше — поцілунки, дотики, збудження, розмови, напруга очікування — у статистику не входило.

Але в реальному житті пари сприймають близькість як цілісний процес. І часто саме так звана прелюдія, визначає рівень задоволення.

За словами лікарки, більшість досліджень сходяться на тому, що середня тривалість самого фізичного акту становить приблизно 3–7 хвилин. Медіанний показник — близько 5–6 хвилин. Водночас зафіксовані випадки від менш, ніж хвилини до понад 40.

Тобто варіативність величезна.

І це нормально.

Чому для жінки хвилини мають інше значення

Один із найбільших міфів — що задоволення жінки напряму залежить від тривалості проникнення.

«Жіночий організм не прив’язаний саме до цього», — наголошує Валерія Захарчук.

Більшість жінок досягають оргазму через кліторальну або комбіновану стимуляцію. І дуже важливим є процес збудження.

Фізіологічно жінці потрібно більше часу, щоб тіло перейшло у стан готовності і у середньому на це може знадобитися близько 10–15 хвилин.

І якщо прелюдії недостатньо, навіть «ідеальна» тривалість близькості не принесе очікуваного задоволення.

Саме тому питання «скільки триває акт» часто не є головним.

Де проходить межа патології

Попри те, що універсальної норми не існує, медицина все ж має орієнтири.

Якщо еякуляція відбувається менш, ніж за хвилину і чоловік не може її контролювати, це вважається передчасним. Якщо ж, навпаки, чоловік не може завершити статевий акт попри тривалі зусилля — це теж привід звернутися до спеціаліста.

Але ключове поняття тут — дистрес.

Тобто не сама цифра, а суб’єктивні страждання. Чи виникає через це напруга? Чи з’являється уникання близькості? Чи партнер починає відчувати сором, тривогу, розчарування?

«Сексологи лікують не хвилини, а переживання», — підкреслює лікарка.

Якщо пара задоволена — навіть три хвилини можуть бути нормою. Якщо ж є напруга — навіть тридцять не врятують.

Різне лібідо — не хвороба

Окрема історія — частота.

Часто партнери не сходяться не в тривалості, а в бажанні. Комусь потрібно кілька разів на тиждень, комусь достатньо кількох разів на місяць.

Це не патологія. Це різний рівень лібідо.

Лібідо залежить від гормонального фону, віку, стресу, психологічного стану, якості стосунків і навіть від банальної втоми. З віком сексуальне бажання може знижуватися, але жорсткої «таблиці норм» не існує. Є люди у поважному віці, які мають активне сексуальне життя і отримують задоволення.

Головне питання — чи влаштовує це обох.

Якщо різниця в потребах створює конфлікт, варто говорити і шукати компроміс. Іноді — з допомогою психотерапевта чи сексолога.

Чому сучасні пари все частіше незадоволені

Сексуальність — дуже чутлива до контексту.

Тривога, війна, хронічний стрес, проблеми зі сном, конфлікти в парі, фінансові труднощі — усе це безпосередньо впливає на бажання. Додайте сюди гаджети, які забирають увагу навіть у ліжку.

Коли нервова система перебуває в режимі «виживання», вона не переходить у режим «насолоди».

І тоді проблема знову не у хвилинах.

То яке питання правильне?

Можливо, замість «скільки має тривати секс?» варто питати:

Чи комфортно нам обом? Чи є задоволення? Чи можемо ми говорити про це відкрито?

Бо секс — це не спортивний норматив. Це взаємодія двох людей.

І якщо в ній є близькість, довіра й задоволення — цифри втрачають сенс.