Раз на рік, чи частіше: що показує УЗД-чекап і кому він потрібний?

Для багатьох профілактика вже перестала бути формальністю. І сьогодні УЗД-чекап – це не просто перевірка «для галочки», а контроль і спокій. Що входить у базовий огляд, як до нього підготуватися і найважливіше – чому іноді саме ультразвук рятує життя пояснює лікарка УЗД клініки «Мед-Атлант» в Івано-Франківську Христина  Шумега.

– Зараз багато говорять про профілактику, але кому насправді потрібен УЗД-чекап?

– Якщо ми говоримо про дорослих людей, то з 18 років УЗД-чекап варто проходити раз на рік. І жінкам, і чоловікам, якщо немає окремих показань для частішого контролю. Це не про формальність, а про розуміння, що з вами відбувається. Навіть якщо з’явиться якесь утворення, ми зможемо чітко сказати, що рік тому його ще не було. Це дуже важливо для оцінки динаміки. Бо коли людина не проходила УЗД десять років, важко зорієнтуватися, коли виникла та чи інша проблема – нещодавно чи вона існує вже роками.

– Якщо людину нічого не турбує, чи може УЗД показати проблеми, про які вона навіть не здогадується?

– Так, і доволі часто. На ранніх стадіях багато процесів, зокрема онкологічних, можуть не давати жодних симптомів. Нічого не болить, аналізи можуть бути ідеальні. І УЗД в цьому випадку – первинний метод діагностики. Звичайно, якщо ми щось знаходимо, далі будуть дообстеження і верифікація. Але саме ультразвук часто дозволяє виявити проблему вчасно.

– Що зазвичай входить у так званий базовий УЗД-чекап?

– Базовий набір різний для жінок і чоловіків. Для жінок це гінекологічне УЗД, обстеження молочних залоз і щитоподібної залози. Для чоловіків – органи черевної порожнини  та сечовидільна система, включно з передміхуровою залозою. Для ширшого огляду, чоловікам включаємо щитовидну залозу,  а жінкам органи черевної порожнини та сечовидільну систему. А повний скринінговий УЗД-чекап може включати також судини голови та шиї, а також серце, щоб максимально закрити питання на рік. Але важливо розуміти – все індивідуально, тому план обстежень краще формувати разом із сімейним лікарем або терапевтом.

– Які обстеження пацієнти відкладають найчастіше?

– Дуже часто жінки в менопаузі, якщо їх нічого не турбує, перестають проходити гінекологічне УЗД. І саме тоді можна пропустити онкологічні процеси. На жаль, пацієнтки нерідко звертаються вже тоді, коли з’являється біль або кров’янисті виділення, а це вже запущені стадії. Тоді як профілактика раз на рік дозволяє виявити захворювання своєчасно.

– Якщо є хронічні захворювання або спадкова схильність, як часто потрібно робити УЗД?

– Тут універсальна формула «раз на рік» не працює, все залежить від конкретної ситуації. Якщо людина спостерігається у гастроентеролога, ендокринолога чи гінеколога, частоту УЗД визначає лікуючий лікар. Це може бути контроль раз на пів року, раз на три місяці, іноді навіть частіше. Важливо розуміти: УЗД – це частина комплексної роботи. Воно має сенс лише разом із консультацією профільного спеціаліста. Наприклад, при патології щитоподібної залози рішення приймається з урахуванням аналізів, клініки та динаміки вузлів. Якщо є швидке зростання – контроль може бути й щомісячним. Так само й щодо органів малого таза – все залежить від конкретного діагнозу. Окрема історія це пацієнти зі шкідливими звичками, зокрема курінням. У таких випадках до базового чекапу бажано додавати УЗД судин голови і шиї, адже атеросклеротичні бляшки можуть довго не давати симптомів, але згодом призводити до серйозних серцево-судинних подій.

– А після 35–40 років правило «раз на рік» уже обов’язкове?

– Я завжди кажу пацієнтам: якщо під час обстеження не виявлено патології, консультації профільних лікарів пройдені і все стабільно, тоді наступна наша зустріч може цілком відбутися через рік. Але якщо ваш лікуючий лікар має інші рекомендації або з’являються скарги – тоді раніше.

– Наскільки поширені такі знахідки, як міоми, кісти чи вузли в щитоподібній залозі?

– Так, справді, у жінок під час УЗД ми часто виявляємо міоми, кісти яєчників, вузли в щитоподібній залозі. У чоловіків – зміни передміхурової залози. Але важливо не лякатися одразу, у нас є чіткі критерії, за якими ми оцінюємо ризики. Якщо утворення виявлено вперше, зазвичай дивимося динаміку через три місяці. Деякі вузли мають доброякісні ознаки і просто спостерігаються. Якщо є ознаки злоякісності – проводиться пункція, біопсія, дообстеження (КТ, МРТ) і далі рішення приймається разом із профільним лікарем. Частина кіст можуть бути функціональними і зникати самостійно. Лікар УЗД не визначає лікування – він дає точну діагностичну інформацію. А тактика формується вже гінекологом, ендокринологом чи урологом.

– Які помилки в підготовці до УЗД найчастіше впливають на результат?

– Для УЗД органів черевної порожнини найкраще приходити зранку натще або хоча б не їсти 5 годин до обстеження. Для нирок і сечового міхура важливе помірне наповнення міхура. Гінекологічне УЗД і УЗД молочних залоз найкраще планувати на 7–10 день менструального циклу, тоді картина найбільш інформативна. Для щитоподібної залози спеціальної підготовки не потрібно.

– Якщо під час чекапу виявляють проблему – що далі?

– Пацієнт не залишається сам на сам із результатом. У клініці «Мед-Атлант» працюють усі спеціалісти  гінекологи, ендокринологи, мамологи, гастроентерологи, урологи, кардіологи, неврологи. Тобто людина одразу може записатися до профільного лікаря. В нас проводяться пункції вузлів щитоподібної залози, трепан-біопсія молочних залоз. Фактично пацієнт проходить повний шлях – від діагностики до визначення плану і самого лікування в одному місці.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (095) 00 38 453
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Соцмережі:

https://med-atlant.if.ua/

https://www.facebook.com/medatlantif

https://instagram.com/med_atlant.if?igshid=MzRlODBiNWFlZA==

https://instagram.com/medatlant.beauty?igshid=MzRlODBiNWFlZA==