Дорогі ліки

Під час епідемії грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій в аптеках більшає клієнтів. Попри застереження лікарів, люди беруться до самолікування, купують препарати, розрекламовані у ЗМІ, чи ті, що радять аптекарі. Але часто такі пігулки не лише не допомагають впоратися з недугою, а й мають небажані побічні ефекти.

Радикальне МОЗ

Пік захворюваності на грип та ГРВІ в Івано-Франківську цього сезону припав на середину грудня. Тоді на одній зі щотижневих нарад заступник головного лікаря міста Емма Гошовська, доповідаючи про епідеміологічну ситуацію, приголомшила присутніх тим, що звичне для нас лікування респіраторних вірусних інфекцій не рекомендує Міністерство охорони здоров’я.

«Противірусні препарати – не рекомендовані. Антибіотики – не рекомендовані, крім «Таміфлю», інтерферони, антигістаміни, сиропи від кашлю – не рекомендовані. Комбіновані ліки від застуди, вітаміни – не рекомендовані, рослинні препарати – ефективність не доведена», – зачитала Гошовська витяг з наказу.
Як ідеться в документі, МОЗ стурбоване поширеною практикою надмірного та необґрунтованого призначення безрецептурних ліків для лікування ГРВІ у дітей. Тому лікарям порадили проводити пояснювальну роботу з медичним персоналом та пацієнтами щодо неефективності використання деяких груп препаратів у дітей та потенційної шкоди самолікування.

Так, МОЗ цього року не рекомендує антибіотики, противірусні препарати (крім озельтамівіру та занамівіру за показаннями), антигістаміни. Імуномодулятори можуть бути шкідливими, ефективність інтерферонів не доведена та співрозмірна з плацебо (не має лікувальних властивостей). Сиропи від кашлю можуть бути шкідливими для дітей до 4 років, комбіновані ліки від застуди – заборонені дітям молодшого віку. Також у міністерстві рекомендували відмовитися від вітамінів та рослинних препаратів, оскільки їх ефективність не доведена.

Втім, місцеві медики до такого радикалізму МОЗ поставилися з насторогою. Сама ж Емма Гошовська у коментарі «МІСТУ» пояснила, що цей наказ – не панацея.

«Нам його прислали з лабораторного центру МОЗ України. Але я завжди наголошую: перед тим, як приймати ті чи інші медикаменти, треба радитися з лікарем. А цей документ видали для того, щоб не пити забагато ліків», – пояснила медик.

Завідувач відділенням загальної практики сімейної медицини міської поліклініки №1 Ольга Бойчук теж застерігає від самолікування.

«Основне – не вдаватися до самолікування. Тому що батьки лікуються за методами, які почули від знайомих. Або раніше лікували старшу дитину і нібито знають, що робити, якщо молодша захворіла. Але ситуації можуть бути кардинально іншими. Тому до лікаря звертатися обов’язково», – пояснює Бойчук.

Про наказ МОЗ щодо рекомендації не вживати ті чи інші ліки медик знає. Втім, для медичних закладів Івано-Франківська він не є обов’язковим до виконання.

«Ми лікуємо відповідно до колишніх протоколів надання медичної допомоги. Це противірусна терапія – ми рекомендуємо і вважаємо, що вона дієва. Плюс симптоматичне лікування – жарознижувальні препарати, їх ніхто не скасовував», – розповідає Ольга Бойчук.

А для профілактики ускладнень при грипі чи ГРВІ лікар радить дотримуватися гігієни та санітарно-епідеміологічного режиму в домашніх умовах, також рекомендує правильне харчування та інтенсивне пиття.

Ціна за місце на вітрині

Проте неефективними чи шкідливими ліками пацієнтів отруюють не так лікарі, як фармацевти.
У державному реєстрі лікарських засобів 12 883 найменування, з них у переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення – 2682. Тобто, ринок ліків в Україні перенасичений. Що вибрати з-поміж цього різноманіття, в аптеці «підказують» барвистими упаковками на вітринах та рекламними плакатами.

Деякі розрекламовані ліки можуть взагалі не мати активних речовин у своєму складі, натомість містити не шкідливі, але і не корисні хімічні речовини. Наприклад, звичайну крейду з деякими домішками. При реєстрації таких препаратів, скажімо, у Китаї чи країнах Європи, враховують чомусь не так їхню користь, як нешкідливість. Втім, більшість дорогих препаратів мають дешевші аналоги. То чому фармацевти пропонують покупцям найдорожчі з них?

Винні у цьому посередники на ринку лікарських засобів. Представник однієї з таких фармацевтичних компаній анонімно погодився розповісти нам, як працює дана схема.

«Центральний офіс укладає договір з мережею аптек. Щоб внести до їхнього переліку продажу один із наших препаратів, платимо 1000-1500 гривень. До прикладу, у договорі прописують, що 10 аптек якоїсь мережі мають продавати наш препарат», – розповідає медпредставник.

Окремо за договором обумовлюється розкладка ліків у тій чи іншій аптеці. Наприклад, льодяники мають бути розміщені у прикасовій зоні, сиропи – правіше, інші ліки – лівіше.

«Моє завдання як представника компанії ходити по аптеках і перевіряти, як вони дотримуються умов договору, чи аптекарі викладають препарати як слід, чи є прописана в угоді кількість товару», – розповідає представник фірми-посередника.

Чи пропонуватимуть провізори пацієнтам наш товар, залежить від мережі аптеки. До прикладу, в аптеках «Здорова родина» філії отримують вказівки зверху. Тобто, центральний офіс диктує, які ліки пропонувати покупцям. Якщо план не виконують – їх штрафують», – розповідає медпредставник.

В окремих випадках медичні представники можуть «обробляти» власне працівників аптек, незалежно від домовленостей на рівні центральних офісів.

«До прикладу, всі знають препарат «Фарингосепт». Медпрацівник заохочував аптекарів продавати його, пропонуючи акцію «6+1». Тобто, шість упаковок аптекар замовляє, а сьому представник приносить як бонус, її продають і заробляють».

Так само діють і багато лікарів, розповідає наш інформатор.

«За виписану одну одиницю препарату лікар отримує від 20 гривень. Виписав 100 штук – має 2000 заробітку. Мені він каже, в яку аптеку піти дозамовити продукцію, бо саме туди відправлятиме пацієнтів. Я йду туди і кажу: замовте 100 штук такого-то препарату, бо такий-то лікар виписує рецепти».

Отже, людина, котра знає фармацевтичний ринок зсередини, зазначає, що за кількістю прибутків він не поступається нафтовому бізнесу.

Тож якщо ви купуєте препарат з вітрини, то таким чином оплачуєте і роботу посередників, і просування цих ліків. Під впливом реклами батьки бездумно самі «призначають» лікування своїм дітям, а літні люди тратять пенсію на препарати «для довголіття».

Про цю проблему добре знають у міністерських кабінетах. Уже кілька років тривають розмови про те, щоб усунути посередників з ринку лікарських засобів. Ціни на ліки мали б знизитися, а фармацевти, замість дорогих препаратів, повинні пропонувати в аптеках аналоги за нижчою ціною. Та фармацевтичні компанії й далі заробляють на хворобах українців, а лікарі та аптекарі їм у цьому допомагають.

Вибираємо аналоги

Тож, щоб не викидати гроші на вітер, корисно запам’ятати кілька порад. Перш за все, не слід братися до самолікування – перед походом в аптеку проконсультуйтеся з лікарем. Якщо він виписує конкретний препарат, перепитайте, чи є в нього дешевший аналог, зрештою, перечитайте інструкцію та дізнайтеся, яка діюча речовина у препараті. Якщо сумніваєтеся у призначенні – зверніться до іншого лікаря.

Коли ж в аптеці вам розповідатимуть, що дорожчий аналог дешевих вітчизняних медикаментів ефективніший чи має швидшу дію, впевнено говоріть, що розумієтесь на діючих речовинах у дешевому й дорогому препараті.

А знайти дешевший аналог ліків загальної дії можна майже завжди. Насамкінець пропонуємо список недорогих аналогів найпопулярніших дорогих препаратів.

Знеболювальні та спазмолітичні препарати, жарознижувальні засоби:

Но-шпа – дешевший аналог – Спазмол, Дротаверин;

Еффералган – дешевший аналог – Парацетамол;

Ібуфен, Нурофен – дешевший аналог – Ібупрофен

Серцеві і гіпотензивні засоби:

Арифон – дешевший аналог – Індап, Індапамід;

Амлотоп – дешевший аналог – Амлодипін;

Адалат СЛ – дешевший аналог – Ніфедипін;

Індапамід – дешевший аналог – Іонік;

Валокордин – дешевший аналог – Корвалдин;

Нормодипін – дешевший аналог – Амлодипін;

Кордипін – дешевший аналог – Кордафлекс;

Панангін – дешевший аналог – Аспаркам

Антибактеріальні, протизапальні, противірусні засоби:

Сумамед – дешевший аналог – Азитроміцин;

Азивок – дешевший аналог – Азитроміцин;

Зитролид – дешевший аналог – Азитроміцин;

Рулид – дешевший аналог – Роксігестал;

5-НОК – дешевший аналог – Нітроксолін

Протидіарейні засоби:

Імодіум– дешевший аналог – Лоперамід

Противиразкові засоби:

Омез – дешевший аналог – Омепразол;

Зантак– дешевший аналог – Ранітидин

Протиалергічні засоби:

Аллертек – дешевший аналог – Цетиризин;

Інгаляційні препарати, засоби від кашлю:

Лазолван, Халіксол, Амбросан – дешевший аналог – Амброксол;

(повний перелік препаратів дивіться у журналі МІСТО №4 )

Автор: Марія Гаврилюк

Стаття опублікована в журналі МІСТО №4