Секс-педагог розповіла про сексуальне виховання сучасних дітей
10 Лютого, 19:22
Поділитись статтею
Мої батьки зі мною про ЦЕ не говорили. Ніколи. І не тільки мої. І не тільки зі мною. Ми з подругами, звісно, трохи обговорювали ЦЕ між собою, але, оскільки були однолітками, то досвід мали плюс-мінус однаковий. Говорити про якусь сексуальну обізнаність не доводилося. Пам’ятаю, як у дев’ять років я ледь не померла зі страху, думаючи, що вагітна, бо постійно мріяла про одного хлопця. А перший мій сексуальний досвід супроводжувався пекучим соромом: було “голосно” і мокро, я відчувала себе брудною. Не знала, як швидко має наступати оргазм, тож, отримуючи задоволення, чулася ще й розпусною. Це зовсім не додавало балів моїй і без того низькій самооцінці.
Дівчина має бути скромною, покірною, слухняною, – втовкмачували мені батьки.
Ніхто не говорив, що треба себе ще й любити; ніхто не захоплювався тим, яка у мене красива зачіска чи як мені личить плаття. Навіть якщо я виглядала гарненькою, мама, критично окинувши мене оком, обов’язково мусила зітхнути:
Ноги, як патички.
Це зразу пунктиком “засідало” мені у мозку: “Патички!” – згадувала я, перехоплюючи погляд хлопців на подруг із формами.
Уже тепер, оглядаючись назад, я розумію, скільки внутрішніх трагедій, розчарувань і битв самої з собою вдалося б уникнути, якби у підлітковому віці хтось пояснив мені, що від мрій не вагітніють, а усі статеві органи видають “плямкаючі” звуки при статевому акті; що оргазм – це саме те, через що переважно й займаються сексом, а секс – це не соромно й нормально. Ну а сама я, звісно, симпатична і цікава характером. Ні, батьки, звісно ж, хотіли мені якнайліпше, просто вчиняли так, як їхні батьки щодо них самих.
До себе самої довелося йти довго й важко, прийшлося “вилуплюватися” зі “шкаралупи” невпевненості, помноженої на сотню комплексів, щоб зрозуміти, що я – молода й красива жінка, навчитися слухати себе і свої бажання, розуміти мову свого тіла.
Анастасія, 33 роки
Нині отримати інформацію сексуального характеру – не проблема: легкий доступ до Інтернету може задовольнити навіть найдопитливіших. Однак дитячий мозок не здатен відрізнити насіння від полови. Якщо дитина приходить з питаннями про секс до батьків, отже, вони є для неї авторитетом. Варто відмахнутися раз – і наступного діти шукатимуть відповіді “на вулиці”. Найдоступнішими посібниками з сексу для підлітків зараз є порноролики, які насправді толерують насилля та викривлюють світосприйняття. Як і коли говорити з дитиною про ЦЕ, як реагувати на підліткові експерименти, чому варто згадати шефа, коли застали дитину за мастурбацією, розповідає сексолог Юлія Ярмоленко.
Серед моїх знайомих багато хто вже пробував секс, – розповідає “МІСТУ” 10-класниця Яна. – Пробують, бо цікаво чи під впливом хлопця. Плюс у певних компаніях чи оточенні це вважається за нормальне. Зараз пішла дивна мода – коли юнаки колекціонують дівчат. Хлопці зазвичай багато вихваляються, але дорослих стосунків насправді ще не пробували. А щодо дівчат… мовчать просто.
Школярка та її друзі констатують: здебільшого інформацію про секс отримують з Інтернету чи з розповідей знайомих. Серед джерел інформації називають і порно.
У більшості дівчат, які починають статеве життя, проблеми з батьками. Або ж просто – перше кохання. Батькам про свої пригоди не розповідають. Мабуть, соромно, – припускає Яна.
А батьки й не питають, – додає хлопець-підліток.
Батьки часто можуть і не знати, чим займається їхня дитина. Якщо стосунки не є довірливими і дитина свого часу не отримала від батьків відповіді на питання про секс, найімовірніше, що зараз тим більше не прийде “сповідатися”.
Підлітки й не повинні звітувати перед батьками про своє сексуальне життя. Якщо все гаразд, то ділитися інтимними подробицями з рідними людьми не варто – має бути дистанція, – вважає секс-педагог Юлія Ярмоленко.
Насправді сексуальне виховання дітей починається не у підлітковому віці – на цьому етапі батьки можуть вже лише пробувати налагодити стосунки з дітьми. Сексуальна освіта починається з народження.
Сексуальна освіта – це не про статевий акт, а про фізіологію. Коли ми пояснюємо маленькій дитині правила інтимної гігієни, то даємо сексуальний словниковий запас, розуміння функціональності кожного органу. Сексуально грамотна людина ніколи не займатиметься сексом заради інших потреб (шубка, кар’єра), крім як продовження роду чи задоволення.
Малюк повинен знати також те, що ніхто не має права торкатися до нього, а особливо в місцях, які не прийнято показувати. Засвоїти це допоможе “правило трусиків” – те, що під ними, стороннім чіпати не можна.
Чи існує інструкція?
Єдиної інструкції про те, як і коли говорити із дітьми про ЦЕ, не існує.
Якщо відчуваєте, що поради навіть найкрутішого фахівця до вашої родини не пасують, дійте за відчуттями, – радить Юлія Ярмоленко.
Проте говорити з дітьми про секс треба. До 6-7 років дитина вже повинна мати базові поняття з фізіології і сексуальної освіти (що таке секс, звідки беруться діти). Сексуальною освітою дітей в Україні, за законом, займаються батьки.
Класно, коли дитина сама приходить і питає – отже, вона готова отримати відповідь. Не може бути занадто рано для розмов про секс. Просто відповіді мають бути адаптовані до віку. Інколи вистачає мінімуму, однак, якщо дитина питає – відповідайте, не втрачайте авторитет. Якщо не відповісте на запитання, ви сигналізуєте: не підходь до мене з цією темою. Найстрашніші три слова, яких бояться батьки, це “пеніс вставляється у піхву”. Інколи пояснення треба довести до цього рівня.
Якщо дитина не питає про секс – вона або надто сором’язлива, або вже отримала від батьків відмову. Тоді можна купити тематичну книжку і поставити на видному місці.
Не соромтеся визнати, що ви чогось не знаєте. Ви ж не соромитесь чогось не знати, коли йдеться про космос. Скажіть дитині, що не готувалися, попросіть часу, щоб знайти потрібну інформацію, – радить Юлія Ярмоленко.
Дуже важливо, щоб до 8 років дитина задовольнила свою цікавість: а як в інших? Тому дитячі ігри у лікаря є досить природними. Головне, щоб вони були добровільними і жоден учасник не відчував тиску чи насилля.
Приблизно у 6-8 років дитина починає соромитися – це означає, що вона перейшла на інший етап психосексуального розвитку. Найгірше, що можуть зробити батьки у таких випадках, це сказати: “Та що я там не бачив?!”
У такий спосіб ми руйнуємо кордони своїх дітей і насаджуємо їм думку про те, що їхнє тіло не є цінністю, – пояснює Юлія Ярмоленко.
Дуже важливо, щоб стосунки батьків і дітей були довірливими – настільки, щоб дитина не боялася прийти зі своїми проблемами: чи то розбите серце, чи небажана підліткова вагітність.
Батьки завжди, за будь-яких обставин, мають виступати адвокатами своїх дітей. У крайньому разі ви втратите когось зі своїх друзів. Однак дорослих людей у вашому житті багато, а дитина зрозуміє, що ви завжди на її стороні, – каже Юлія Ярмоленко.
Мастурбація – це нормально
Перше сексуальне табу діти отримують від дорослих ще у малюковому віці. Батьки непокояться, коли дитина починає вивчати свої статеві органи, і всіляко відвертають її увагу чи навіть забороняють. Справжній аврал у сім’ї відбувається, якщо дитину застукають за мастурбацією.
Насправді мастурбація – це нормально для будь-якого віку. На “Ютубі” навіть можна знайти відеозапис, на якому хлопчик мастурбує в утробі матері. Нормально, коли підліток мастурбує, щоб вивільнити сексуальну енергію. Гірше – коли робить це з нудьги. Часто батьків турбує, коли мастурбують малюки 3-5 років. Якщо не реагувати на це, не концентрувати увагу дитини, воно само мине. Маячок – коли батьки помічають, що дитина надає перевагу мастурбації, а не улюбленим справам. Причини, через які це може відбуватися – дитині нудно або ж вона переживає сильний стрес через ситуацію, яка склалася у сім’ї (постійні чвари між батьками або ж процес розлучення). Таке ж може відбуватись у деспотичній сім’ї, де дитина відчуває постійний тиск, навіть якщо це з найкращих міркувань. Як тільки атмосфера у сім’ї налагодиться, можна очікувати, що й проблема зникне.
Якщо батьки застали дитину за мастурбацією, Юлія Ярмоленко радить вчинити так, ніби за цим делікатним заняттям ви заскочили свого шефа: зачинити двері і вдати, що нічого не трапилося. Говорити з дитиною можна, якщо вона хоче цього. Але у жодному разі не можна сварити чи тиснути на неї.
“Навчальний” матеріал
Сучасні підлітки дивляться багато порно – для них це майже єдиний такий собі навчальний матеріал, з якого вони черпають багато інформації.
У порнороликах жінки виступають об’єктом, який отримує задоволення від насильства; там статевий акт триває по кілька годин; чоловічі статеві органи розміром понад 20 сантиметрів… Потрібно давати дітям розуміння, що це вигадка: порно насправді знімають тижнями, а розмір статевого органа не має значення, якщо він довший, ніж 9 сантиметрів. Зрештою, у підлітків їхні статеві органи ще обов’язково ростимуть, і штучно збільшувати їх за рахунок небезпечних процедур не потрібно.
Сексолог пригадує випадок: син її знайомої попросив “інструкцію” до першого сексу:
Вони з друзями надивилися порно й були упевнені, що вперше все має відбуватися різко й швидко і саме так найбільше до вподоби дівчатам. У результаті – він до крові порвав вуздечку й травмував дівчину.
Секс-педагог каже: є і якісне та красиве порно, проте воно переважно платне і недоступне широкому загалу. Тож підлітки “гуглять” жорстоке й низькосортне. І це дуже впливає на їхню сексуальну свідомість.
Юлія Ярмоленко радить говорити з дітьми максимально відверто. І вчити відвертості їх. Також потрібно вміти поважати чужі кордони і бажання.
Якщо дівчина говорить “ні”, залиште це на її відповідальності. Змінить думку – зможе повернути ситуацію. Це ніби голодна людина, яка відмовляється від їжі. І це – її вибір. Якщо трактувати жіночу відмову як згоду, тоді ми будемо ростити насильників.
Загалом, у сексі немає слів “правильно” й “неправильно”, є “прийнятно” й “неприйнятно”. І ці поняття обговорюються між двома партнерами. Секс та експерименти мають приносити задоволення обом. Звісно, свою сексуальність потрібно постійно розвивати, зокрема і після шлюбу – як розвивають кар’єру, спортивні досягнення та особисті стосунки.
Автор: Оксана ПІЛЯНСЬКА
Стаття опублікована в журналі МІСТО № 12
*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.
Поділитись статтею