WE ARE ONE: разом до перемоги!
23 Травня, 11:03
Поділитись статтею
Волонтерство.
Від початку повномасштабної війни це слово в Україні набуло нового значення. Якщо ще з десяток років тому благодійництвом займалися одиниці, то нині волонтери в режимі нонстоп доправляють воїнам захисну амуніцію, медикаменти та організовують і успішно закривають, здавалося б, неймовірні збори. А ще надають допомогу сотням тих, хто опинився унаслідок бойових дій у надскладних життєвих ситуаціях.
І в усій цій постійній круговерті встигають ще й надихати власним прикладом інших. Про справу, яка об’єднує, та реальність, у якій волонтерська спільнота живе уже понад рік, говоримо із засновницею та керівником Благодійної організації «Фонд «Ми Єдині» Анжелікою Білоконь.
З чого почалася історія фонду?
Я волонтер зі стажем. Адже свою діяльність ми розпочали ще у часи пандемії ковіду. Тоді це ще не була окрема організація, працювали у коаліції з іншими. Я разом із друзями була серед перших, хто допомагав медикам тоді тримати бій, і забезпечували їх усім на той час необхідним. А вже торік у березні, з початком повномасштабного вторгнення, заснували Благодійну організацію «Фонд «Ми єдині», або ж «We Are One». Івано-Франківськ – це місто, в якому одним дзвінком можна об’єднати цілий гурт людей заради спільної мети. Так і було: дванадцятеро ініціативних, легких на підйом людей, які мали пропозиції і цілі, почали активно працювати у напрямку підтримки наших захисників. Ми просто розуміли, що можемо бути корисними. Спочатку допомагали здебільшого військовим з Прикарпаття, а потім крок за кроком масштабували допомогу.
Як саме?
Ми працюємо за запитами – отримуємо їх, зна- ходимо можливості і закриваємо їх. За час роботи фонду передали на потреби ЗСУ легкові авто, генератори, засоби зв’язку, безпілотні літальні апарати, тепловізори, медичні засоби, харчування та інші необхідні речі. Окрім того, наші волонтери що два місяці особисто їздять на схід із гуманітарною допомогою. Також активно підтримуємо внутрішньо переміщених осіб та тих, хто постраждав від війни. Проводимо різноманітні акції для дітей, до прикладу, за підтримки країн ЄС та сприяння Української асоціації футболу організували табори для розвитку, психологічної підтримки та організації дозвілля. А ще – точково продовжуємо закривати потреби наших медзакладів. Передаємо необхідні речі для Обласного перинатального центру та відшиваємо одяг для породіль, у яких немає фінансових можливостей його придбати.
Кажуть, волонтери можуть дістати все що завгодно і доправити куди завгодно, але яка реальність?
Нам вдається сьогодні забезпечувати потреби, попри те що закривати збори усім волонтерським організаціям стало важче. Якщо говорити про Франківськ, у нас все працює на імені, на довірі, яку своєю роботою завоювала наша організація. Часом ми отримуємо значні внески у кілька тисяч гривень від однієї людини чи організації. А деколи навіть невеличкі, але регулярні донати – три гривні, які до речі, теж надзвичайно важливі. Зрештою, немає правила, що для благодійності обов’язково треба жертвувати лише гроші. Навіть те ж поширення інформації про збір – вже допомога. А ще ж можна плести сітки, шити чи готувати смаколики. Зараз військові все частіше просять не тактику чи бронежилети, а чогось смачненького з дому. Головне, про що мають пам’ятати українці, – розслаблятися не час. Треба бути завжди напоготові.
Тобто волонтерство сьогодні потребує додаткової популяризації?
Так, однозначно. Ті, хто робить добрі справи, мають розповідати про це, щоб надихати на них інших. І нагадувати – війна триває. Адже за понад рік повномасштабного вторгнення ажіотаж навколо допомоги значно впав, а потреба навпаки – якщо й не виросла, то нікуди не ділася. У людей закінчуються ресурси, гроші, вони зневірюються, але працювати треба далі. У нас чомусь не заведено популяризувати волонтерство і благодійність, хоча це дуже важлива справа. Особисто для мене це стиль життя, те, що у ньому неодмінно присутнє, якими б слова- ми ми його не називали, чітка і тверда позиція, як мінімум, до перемоги. Та й після неї також. Наш фонд працює цілком прозоро, нам можна довіряти, і що важливо – ми відкриті до співпраці й чекаємо на однодумців. Адже маленькі колаборації роблять великі справи.
Щодо колаборацій – ви сьогодні активно розвиваєте також екорух?
Екологічне волонтерство – один із важливих напрямків роботи нашого фонду. Зазвичай з цими словами у більшості на думку спадають лише масо- ве прибирання або ж посадка дерев. Та насправді все набагато масштабніше. Я – обласний координатор Всеукраїнського руху «Let’s do it, Ukraine». Тож різноманітні соціальні активності ми проводили ще до великої війни. І у цей час теж не припиняємо. Нещодавно відбувся масштабний Всеукраїнський форум взаємодії та розвитку, під час якого, зокрема, напрацьовували спільні рішення для відновлення України після нашої перемоги. А вже у травні плануємо на базі одного із вишів Франківська організувати кількаденний навчальний семінар для усіх, хто цікавиться волонтерством. Тому запрошуємо до своєї команди усіх, хто хоче і може змінювати світ на краще!
Кому ви хотіли б подякувати сьогодні?
Однозначно нашим ЗСУ, медикам, всім жінкам та чоловікам, які стоять за нас стіною щодня! Звісно, моїй сім’ї, яка підтримує, мотивує та допомагає що- дня. І не менш важлива команда – однодумці і наші активні волонтери, колектив на роботі і друзі, без яких не закривається жодний збір, які долучаються ідеями і роблять все можливе, щоб також наближа- ти перемогу. Адже #МиЄдині.
Поділитись статтею
