Івано-Франківська область посідає одне з перших місць за кількістю позовів проти управління Держпраці

З 2016 року за порушення трудового законодавства були запроваджені фінансові санкції для суб’єктів господарювання. Проте ситуація особливо загострилася 2017-го, коли збільшення розміру мінімальної заробітної плати автоматично призвело до істотного зростання штрафів. Втім, далеко не всі юридичні та фізичні особи-підприємці зможуть їх оплатити, тому оскаржують постанови в судах. Івано-Франківська область посідає одне з перших місць за кількістю позовів проти управління Держпраці.

Судова практика

Наприклад, санкції за допуск людини до роботи без оформлення трудового договору – 30 мінімальних заробітних плат, із 1 січня 2017 року це 96 тисяч гривень. А недопуск інспектора до перевірки, яка стосується питань зайнятості та мінімальних гарантій, загрожує штрафом у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, тобто 320 тисяч. Таким чином, інспектор органу Держпраці стає не менш важливою фігурою для бізнесу, ніж податківець, митник, пожежник тощо.

Так, роботодавцям не залишається вибору, окрім оскарження постанови про накладення штрафів у суді. Причому позови активно подають як фізичні, так і юридичні особи. Якщо значну частину з них перша інстанція задовольняє, то апеляційній суд здебільшого стає на бік управління Держпраці.

Роботодавцям не залишається вибору, окрім оскарження постанови про накладення штрафів у суді. Причому позови активно подають як фізичні, так і юридичні особи.

Дуже часто адміністративний суд бере до уваги результати справи про адміністративне правопорушення, яке розглядав раніше районний суд. Таку справу розглядають стосовно посадових осіб підприємства, як правило, за тими ж фактами порушень, за які управління Держпраці штрафує саме підприємство. Саме так трапилося у випадку позову управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради про визнання протиправними та скасування трьох рішень управління Держпраці в Івано-Франківській області.

З’ясувалося, що позапланова перевірка була проведена наприкінці листопада 2016 року. У зв’язку з порушеннями трудового законодавства інспектор наклав на управління штраф у розмірі 1450, 4350 та 14 500 грн. Окрім того, штраф отримав і начальник управління освіти за вчинення адміністративного правопорушення.

Перевірка виявила численні порушення у роботі управління освіти. Так, хоч лаборант і працював у Тисівській ЗОШ I-III ст. на 0,5 ставки, однак замість 20 годин на тиждень його зобов’язали працювати 21 годину. Крім цього, управління освіти невчасно подавало повідомлення в ДФС про прийом на роботу працівників: не до початку роботи за укладеним трудовим договором, а після.

У табелях обліку робочого часу працівників апарату управління освіти за 2016 рік також не відображена кількість відпрацьованих ними годин; крім того, людям не оплачували працю у святкові й неробочі дні у подвійному розмірі; заробітну плату працівникам за весь час щорічної відпустки виплачували не за три дні до її початку, а разом із зарплатою тощо.

Драконівські штрафи не виправдані, бо не кожен працівник за рік заробить такі гроші. Тому дуже часто роботодавцю простіше відмовити людині.

Однак, адміністративний суд взяв до уваги те, що Болехівський міський суд спростував усі наведені факти та виніс рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, вчинене начальником відділу освіти. І оскільки у відповідних протоколах зазначені ті ж порушення, які не змогли довести в суді, то позов вирішили задовольнити. Тому постанови про накладення штрафів визнали протиправними і скасували.

А найбільш поширеними є штрафи за допуск до роботи без оформлення трудових відносин. Йдеться, зокрема, про оформлення замість трудових цивільно-правових договорів. Так, 22 березня Івано-Франківський окружний адмінсуд задовольнив такий позов ТзОВ «Віо-Транспорт», яке займається вантажними перевезеннями.

Під час позапланової перевірки у лютому 2017 року управління Держпраці встановило, що в підприємства неналежно оформлені трудові відносини з працівниками. Тобто, їх допустили до роботи на підставі укладених трудових договорів, але повідомлення про прийом на роботу до державної фіскальної служби не подали. Тому інспектор склав протокол та оштрафував підприємство на 96 тисяч гривень та зобов’язав виконати припис про усунення порушень, виявлених під час перевірки.

Проте у судовому засіданні встановили, що 23.01.2017 року між ТзОВ «Віо-Транспорт» та робітником уклали не трудовий, а цивільно-правовий договір, згідно з яким той зобов’язувався виконати ремонт напівпричепа, за що отримав 2000 грн за домовленістю.

Відтак, враховуючи це, суд задовольнив позов та скасував постанову про накладення штрафу.

Неоднозначності в трактуванні

Юрист Андрій Кузь розповідає, що майже в кожного роботодавця можна знайти якісь порушення трудового законодавства. Наприклад, стосовно термінів виплати зарплати, нарахування відпускних, надурочних тощо. Але якщо колись за це штрафи накладали в розмірі 510 грн чи 1700 грн, то тепер санкції значно більші. Тому раніше підприємцям було легше заплатити штраф, ніж вступати у судову тяганину, а тепер вони воліють радше судитися, ніж платити.

Зараз склалася така ситуація, що є дуже багато неоднозначностей і різносторонніх трактувань закону, – каже він.

Наприклад, стосовно повідомлення в державну фіскальну службу про прийняття працівника на роботу. Згідно з процедурою, роботодавець має повідомити про це ще до початку фактичного допуску людини до роботи. Проте бувають випадки, коли працівник приходить зранку, проходить співбесіду і його готові прийняти на роботу цього ж дня. Тож відділ кадрів може занести повідомлення у фіскальну службу ще до обіду і людина може почати працювати.

Контролюючі органи мають інше бачення і кажуть, що працівник має приступити до виконання роботи наступного дня після повідомлення про його прийняття. Тому є дуже багато таких непорозумінь і неоднозначних поглядів. Інспектор це трактує як допуск до роботи без оформлення трудових відносин, і санкція статті передбачає тут штраф у розмірі 96 тисяч, – продовжує Кузь. – Ці драконівські штрафи не виправдані, бо не кожен працівник за рік заробить такі гроші. Тому дуже часто роботодавцю простіше відмовити людині й попросити прийти через декілька днів, але це негативно впливає на трудові відносини. Людина вже могла б працювати, але не може, а роботодавець під загрозою штрафу боїться її допустити до роботи.

Окрім цього, каже юрист, трудове законодавство не завжди розмежовує роботодавця як юридичну і фізичну особу. Так, у випадку порушення трудового законодавства штрафи можуть накладати і на підприємство як на юридичну особу, і на посадових осіб. Проте бувають випадки, коли на фізичну особу-підприємця (ФОП) складають протоколи за порушення і адміністративного законодавства, і законодавства про працю. Але суди не дозволяють притягувати до відповідальності двічі за одне і те ж порушення.

Ще однією проблемою є те, що інспекція дуже часто дивиться на цивільно-правові відносини з точки зору трудового законодавства», – підкреслює Кузь. Цивільно-правовий договір передбачає, що особа зобов’язується здійснити якусь роботу чи надати послугу власними силами, за свій рахунок, з використанням власних матеріалів, а суб’єкт господарювання має отримати тільки результат праці. На робітника не поширюється розпорядок роботи, він має просто виконати її до вказаного часу. Дуже часто інспекція вбачає у цивільно-правових договорах ознаки трудових відносин.

За словами Кузя, ще одним спірним моментом є виплата заробітної плати. Згідно з законом, це має відбутися до 7 числа і між нею та авансом має бути не більше 16 днів. Однак бувають випадки, коли дата виплати авансу припадає на вихідні і роботодавець, відповідно, виплачує його раніше. «

Інспекція думає, що виплата має бути через 16 днів. Тобто треба рахувати, наприклад, уже від п’ятниці, а не від неділі. Тоді роботодавці можуть відстояти свої інтереси в суді, й позиція суду зводиться до того, що роботодавець виконав одне зі своїх зобов’язань швидше і за це його не можна карати, – акцентує юрист.

Спроба зменшити штрафи

26 квітня 2017 року Кабмін прийняв постанову, якою затвердив порядок здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням законодавства. Порядок встановлює алгоритм як, коли та на яких підставах інспектор має право приходити на перевірки. Щоправда, якщо раніше це відбувалося планово або за чиєюсь скаргою, то тепер можливе за результатом аналізу інформації, отриманої зі ЗМІ чи інших джерел з необмеженим доступом.

Тобто, якщо в процесі опрацювання ЗМІ висвітлили порушення законодавства в конкретного роботодавця, то цього достатньо, щоби скерувати туди інспектора на перевірку. Але з іншого боку, це може бути методом зловживань і маніпуляцій, – вважає Андрій Кузь.  – Хтось із недоброзичливців у інтерв’ю може сказати, що на якомусь підприємстві є порушення. Це буде його оціночне судження, і навіть якщо інформація не підтвердиться, притягнути людину до відповідальності неможливо.

Юрист додає, що оскільки є потреба переглянути штрафи і проблема набула загальнодержавного значення, то 25 лютого цього року до Верховної Ради України внесли законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання  адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства.

Є потреба переглянути такі штрафи, бо вони не відповідають дійсності. Коли сума дорівнює дворічному заробітку працівника, то простіше два роки просто не працювати і не мати ніяких проблем. Дуже часто від таких штрафів потерпає малий бізнес. Підприємці ведуть всю документацію самі й не орієнтуються у всіх моментах. Для них ці штрафи – величезний тягар, – зазначає пан Андрій.

Відтак, основна мета законопроекту – запровадження більш лояльного ставлення до штрафування. Відповідно, там передбачені менші штрафи за порушення, а окремі статті вилучені та не розмежовуються по пунктах.

Виведення з тіні

Начальник Управління Держпраці в Івано-Франківській області Ігор Росипайло розповідає, що на кожній зустрічі з роботодавцями наголошує: не має завдання оштрафувати їх, але якщо вони не чують інспекторів та продовжують порушувати законодавство, то ті змушені застосовувати штрафні санкції. Мовляв, усі мають розуміти, що зараз не може йтися про нелегальну зайнятість чи виплату заробітної плати в конвертах. Особливо коли ми рухаємося в Європу та сповідуємо європейські цінності, оскільки там покарання значно суворіше. Проте якщо порушення законодавства усуваються, наприклад нелегальна зайнятість чи підміна трудових договорів цивільно-правовими, то на роботодавців не накладають фінансових санкцій.

Він зазначив, що незабаром вступить у дію новий порядок здійснення перевірок, який вже затверджений Кабміном. Згідно з ним, міста обласного значення та ОТГ матимуть право самостійно контролювати дотримання трудового законодавства в трьох напрямках: нелегальна зайнятість, виплата зарплат у конвертах та порушення мінімальних гарантій в оплаті праці (нічні, надурочні, індексації тощо). В останньому випадку стосовно кожного працівника передбачений штраф у розмірі 32 тисячі гривень. Окрім того, якщо ці факти були зафіксовані, то немає значення, усунув їх роботодавець чи ні – на нього накладуть штраф.

На думку пана Ігоря, ці штрафні санкції сприяють виведенню з тіні нелегальної зайнятості та зарплат у конвертах. Адже підприємець має задуматись: заплатити 96 тисяч чи прийняти працівника на роботу. Також він підкреслив, що це зовсім не призвело до закриття ФОПів. Адже припинили діяльність тільки так звані «сплячі» підприємці. Щодо законопроекту про зменшення штрафів, то, каже, інспектори й так стараються ставитись лояльно до підприємців, а санкції – це тільки механізм виведення з тіні нелегальної зайнятості і офіційного працевлаштування людей.

Управління розглядає кожну скаргу, яку подають як працівники, так і правоохоронні органи, фіскальна служба, центр зайнятості тощо. Ігор Росипайло зазначає, що найбільше скарг було на початку року у зв’язку з тим, що не всі роботодавці пояснили працівникам, скільки вони отримуватимуть. Адже змінився не тільки розмір мінімальної зарплати, але й саме її визначення. Тому дехто скаржився, що не отримує обіцяних 3200. Тільки за перших два місяці нового року в управління надійшло понад дві сотні скарг, з яких порушення підтвердилися тільки у двох випадках.

За словами Ігоря Росипайла, найбільш поширеними порушеннями є невчасні виплати заробітної плати, відпускних, коштів під час звільнення, відрядження, порушення у веденнях табелів, індексації, виплат надурочних та нічних, а також підміна трудових договорів цивільно-правовими.

До речі, адвокат Ігор Повх, який захищав інтереси підприємства у суді, повідомив, що апеляційний суд скасував усі приписи і постанови управління Держпраці.

Особа, якій надавалась правова допомога, проти коментарів, тому будь-яких інших відомостей ми не можемо надати, – зазначив Повх.

За словами Росипайла, за 2016 і перший квартал 2017 року проти управління Держпраці подали 53 адміністративні позови про оскарження постанов та накладення штрафних санкцій. Та це тільки 10% від загальної кількості винесених постанов. Із них 10 позовів суд задовольнив, 14-м відмовив, а стосовно ще 29-ти тривають судові процеси.

Ми можемо програти першу інстанцію, але це ж не означає, що ми не подамо апеляцію чи касацію. В більшості випадків ми виграємо апеляції, – наголошує службовець.

Також він додає, що на сьогодні з управління не стягнуто жодної гривні судового збору.

Якщо ми і програли, то суд виносить рішення без стягнення з нас судового збору. В нас на це навіть коштів не передбачено, – резюмує він.

До теми:

18 травня працівники Управління захисту економіки та місцевої прокуратури затримали на гарячому фахівця відділу з питань експертиз умов праці управління Держпраці в Івано-Франківській області.

Посадовець отримав понад 18 тисяч гривень від представника приватного підприємства за видачу висновку щодо можливості проведення робіт підвищеної небезпеки на одному з лісообробних підприємств у Богородчанському районі. Під час слідства правоохоронці задокументували ще декілька фактів отримання ним хабарів.

За фактом вимагання неправомірної вигоди Івано-Франківська місцева прокуратура відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Автор: Наталія ДЕРКАЧ

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 8

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.