Як територіальна громада на Прикарпатті навчилась жити за новими правилами та ефективно розпоряджатися грошима

У жовтні 2015 року села Старі Богородчани, Нивочин, Скобичівка, Гринівка і Лесівка (Старобогородчанська і Нивочинська сільради) об’єдналися у Старобогородчанську об’єднану територіальну громаду.

Старобогородчанська – одна з найменших ОТГ на Франківщині, всього 6 тисяч 100 мешканців.

Адміністративний центр громади – за 20 км від Івано-Франківська, поруч з райцентром. Вся соціальна інфраструктура розміщена в центральній частині Старих Богородчан: сільрада, школа, дитсадок, амбулаторія, церква, магазин, відпочинкова зона з фонтаном.

Сільська рада займає частину двоповерхового будинку разом із стоматологією, перукарнею та іншими закладами.

Голова ОТГ Ярослав Здерка вважає, що децентралізація – це відхід від старих методів управління.

Держава відпускає нас у вільне плавання і дозволяє робити ті речі, які ми хочемо, – каже він.

Здерка пригадує, що після об’єднання розпочали свою роботу з доріг.  Вперше за 15 років тут збудували 2,5 км дороги. Причому – бетонної.

Ми звернулися до Служби автомобільних доріг в області про проведення ремонту, але отримали відповідь, що немає коштів. У 2016 році на ремонт дороги ми витратили більше 1 мільйона гривень власних коштів. Це дорога від Богородчан до Лесівки. Є ще ділянки в селах Гринівка та Нивочин, які потребують ремонту. На його проведення треба ще близько 2 мільйонів. Будемо сподіватися, що протягом 2-3 років зможемо власними силами провести якщо не капітальний, то поточний ремонт цих ділянок, –  розповідає голова ОТГ.

Добрим бонусом для громади стала інфраструктурна субвенція від держави. 90% цих коштів витратили на будівництво доріг. Також за субвенцію замінили покрівлю і зробили ремонт в адмінбудинку. У селах Лесівка і Гринівка капітально відремонтували школи, поміняли всі вікна на енергоощадні. Для школи у Гринівці збудували нову котельню і купили котел на дровах.

Перевести шкільну котельню на дрова якнайшвидше запланували також у Старих Богородчанах, а найбільша гордість директора місцевої школи – сучасний комп’ютерний клас.

Освітянська галузь після об’єднання отримала дуже багато зрушень. В школі ми отримали новий клас інформатики. Поміняні всі фасадні вікна. До Нового року ми матимемо можливість поміняти ще частину вікон на 150 тисяч гривень, що дасть можливість зекономити енергоресурси,  – каже директор Старобогородчанської школи Тарас Гринишин.  –  Школа старенька, велика, обладнання застаріле. Але зараз ми маємо можливість купити котел на дровах. Йдуть поточні ремонти.

За 1,5 мільйона гривень з Державного фонду регіонального розвитку купили для амбулаторії автомобіль швидкої допомоги. Громада заплатила лише 10%.

Також купили трактор за понад 500 тисяч гривень.

Як поінформував Ярослав Здерка, один із багатьох прикладів поліпшення життя людей в громаді – це розширення будівлі амбулаторії сімейної медицини з метою відкриття денного стаціонару, зроблено берегоукріплення у селі Нивочин, розпочато будівництво моста, на стадії завершення капремонт будинку культури та упорядкування зони відпочинку у селі Гринівці, роблять капремонт будинку культури і приміщення для ФАПУ у селі Лисівці, а також тут облагородили територію школи. Також капітально відремонтовано фасад будинку культури у Старих Богородчанах, а ще на звершенні облаштування зони відпочинку в адмінцентрі громади.  Крім того, у Старобогородчанській ОТГ на завершальній стадії впровадження проекту ДОБРЕ щодо надання послуг населенню стосовно поводження з твердими побутовими відходами, а це означає, що невдовзі буде закуплено сміттєві баки для кожного господарства в селі. Також у листопаді цього року тут планують відкрити ЦНАП. Громада стала переможцем проекту компанії SKL International, що фінансується Європейським Союзом та Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida). Проект покриває 50% витрат на ЦНАП, а це півмільйона гривень.

У селі Нивочин, де вже понад 20 років немає дитсадка, мешканці вирішили переобладнати для цих потреб колишню колгоспну контору. За бюджетні гроші закупили матеріали та розпочали роботи. Однак поки що відкриття дитсадка залишається відкритим питанням.

За заплановану суму не вдалося виконати всі роботи і садочок став перехідним об’єктом. Зараз роботи продовжуються. Можливо, вдасться відкрити його до Нового року, –  пояснив голова ОТГ Ярослав Здерка.

Після об’єднання у 2016 році власні надходження громади становили 6 мільйонів гривень. У 2017 році планують отримати 7,5/8 млн. гривень.

Сьогодні голова і депутати зацікавлені, щоб на їхній території розвивався бізнес, а мешканці більше заробляли: податки лишаються на місці. Зараз тут працюють газова свердловина, молокозавод, сонячна електростанція, АЗС, пекарня.

Основним бюджетоутворюючим підприємством громади є сонячна електростанція  «Богородчанська – 1».

Після об’єднання в бюджет за 2016 рік поступило 480 тисяч гривень. Цього року ми плануємо отримати близько 800 тисяч гривень. Мається на увазі плата за оренду землі і плюс ПДФО. Такий прибуток для громади дають 6 гектарів землі. За рік ця електростанція виробляє від 2 до 2,5 мільйонів кіловат-годин, –  розповів Ярослав Здерка.

Та додав, що в планах будівництво ще однієї сонячної електростанції.

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук зазначив, що Старобогородчанська ОТГ може бути прикладом для інших щодо організації життя в громаді. І наголосив, що її голова Ярослав Здерка – це сильний лідер, який знає що і як треба робити, зумів сформувати професійну команду, тому об’єднана громада має великі перспективи.

На його думку, основний із показників не лише кількісної, але і якісної роботи ОТГ – це освоєння інфраструктурної субвенції, освоєння податку на доходи фізичних осіб.

На рівні 2015 року ОТГ отримували більшу інфраструктурну субвенцію, більше коштів для освоєння. У 2016 році отримали менше. Кількість ОТГ зростає, загалом по Україні близько 700, і ця субвенція зменшується. Тому в цій позиції громади втратять якусь фінансову частину,  – зазначив Юрій Стефанчук.

Загалом на Прикарпатті в 2015 році об’єдналися 4 територіальні громади, з яких 3 перейшли на прямі бюджетні відносини. Це Старобогородчанська, Печеніжинська і Верхнянська ОТГ. Білоберізька ОТГ мала вибори в квітні 2016 року. Період переходу на прямі бюджетні відносини – 1 січня 2017 року. Згідно постанови ЦВК №164 від 18.08.17, 29 жовтня 2017 року пройдуть перші вибори голів та депутатів  ще у 8 ОТГ: Дзвиняцька сільська ОТГ (Богородчанський район), Рожнівська сільська і Яблунівська селищна ОТГ (Косівський район), Переріслянська сільська і Ланчинська селищна ОТГ (Надвірнянський район), Заболотівська селищна ОТГ (Снятинський ройон), Ямницька сільська ОТГ (Тисменицький район), Брошнів-Осадська (Рожнятівський район). І ще дві ОТГ підуть на вибори на початку грудня.

Станом на сьогодні весь процес об’єднання відбувається добровільно. Є закони і законопроекти, які змінили процеси утворення територіальних громад. Я веду мову про те, що раніше була 100% згода всіх населених пунктів згідно перспективного плану, які мали би увійти в громаду. Станом на сьогодні держава знизила цей показник. І вона вимагає від громади добровільності у вигляді 51% від населення. Якщо громада хоче об’єднатися, то ми не маємо права чинити їй опір. Як у будь-якій сім’ї – те, що хоче більшість, те і має бути виконано, –   каже Стефанчук.

Та додає, що для скептиків яскравий показник – те, що робиться в громадах.

Звісно, не все можна зробити одразу, ті проблеми, які накопичувалися протягом багатьох років є перехідними. Та в ОТГ спостерігається поступовий соціально-економічний розвиток. І центр грошей, центр кадрового потенціалу залишається в селах. І населення має можливість перебудувати своє відношення до інституцій влади. Велика частина не довіряє роботі представників влади, а коли утворюється ОТГ, то вони обирають голову, старост, депутатів, які є з їх території. Тому цей процес добровільно мав би звершитись.

Автор: Василина БАНТУШ

Читайте також: Півтора року разом: як живе Старобогородчанська ОТГ