ID-картка: місія (не)здійсненна?

Довгі черги, надмірні емоції, обмаль працівників і нестача вартісного обладнання… Паспортна реформа, що була покликана покращити життя українцям, насправді лише додала прокльонів на адресу Державної міграційної служби. Якщо в Івано-Франківську черги, то у районах – ажіотаж, який не спадає. При цьому ті, що стоять у черзі за закордонним паспортом, реалізують своє право, ті ж, хто хоче отримати ID-картку, виконують свій обов’язок. «МІСТО» провело прості математичні розрахунки і дійшло висновку: за найближчий рік або й більше черги навряд чи розсмокчуться. Хіба що обслуговувати громадян працівникам ДМС допомагатимуть, ще й за калькулятори сядуть урядовці.

Одинадцята ранку. Під кабінетом Калуського районного відділу управління державної міграційної служби Івано-Франківської області – зо два десятки людей. Така черга утворилася не за закордонними, а за українськими паспортами нового зразка – ID-картками. Адже у липні минулого року Верховна Рада України прийняла закон, необхідний для виготовлення паспорта громадянина України у формі ID-картки. Їх спочатку видавали тільки тим, хто отримував паспорти вперше. Згідно з новим законодавством, це молоді люди, яким виповнилось 14 років. В Україні перейняли саме таку практику, хоча спочатку законодавець планував видавати паспорти з народження і змінювати їх кожних 4 роки. Перший паспорт, виготовлений у 14 років, має термін дії лише 4 роки. Це обмеження пов’язане з тим, що молода особа росте і її зовнішність істотно змінюється. Наступний паспорт буде дійсним упродовж 10 років.

Запровадження ID-карток як внутрішніх паспортів є однією з умов візової лібералізації з ЄС. Система нових паспортів з електронними чіпами дасть можливість створити Єдиний державний демографічний реєстр для швидкої ідентифікації особи, що підвищить рівень безпеки в країні. Головна перевага такого паспорта – його висока захищеність від підробок, а це запобігає шахрайству і злочинним махінаціям. Також із внутрішнім українським паспортом нині можна подорожувати Туреччиною.

Спочатку у вигляді ID-картки виготовляли лише перші паспорти, щоб уникнути невиправданого ажіотажу. Однак оминути кілометрових черг під кабінетами ДМС не вдалося.

Будете тридцять шостою. Але навряд чи сьогодні потрапите, – «МІСТУ» пропонують записатися у чергу.

Понад половина черги – це підлітки. Бо саме їх найбільше стосується «паспортна реформа». Для більшості з них отримання паспорта – перша серйозна зустріч із бюрократичною машиною. Враження закарбуються на все життя.

Ми з донькою зайняли чергу вдосвіта і були у списку сьомими. Потрапили до кабінету вже під обід. За цей час емоції у черзі сягнули такого піку, що ледь до бійки не дійшло. А подружка доньки двічі перед візитом до ДМС ходила у перукарню, щоб зробити зачіску для фото на перший паспорт, і двічі у сльозах поверталася додому, бо так і не змогла здати документи, – розповідає мама десятикласниці Богдана Тимчишин.

Люди займають чергу вдосвіта та тут же складають список, який передають з рук у руки. Трапляється, хтось зі списку не приходить чи йде, не дочекавшись своєї черги. Проте зазвичай упродовж дня під кабінетом дуже багато людей. Найбільше дратуються, коли хтось проходить «по блату». Люди не розуміють, чому спеціалісту, яка займається виготовленням ID-карток, не додати ще когось у поміч. А також не запровадити попередній запис чи електронну чергу. І впевнені, що такий ажіотаж створений навмисно, щоб «плодити» корупцію.

Люди займають чергу вдосвіта та тут же складають список, який передають з рук у руки. Трапляється, хтось зі списку не приходить чи йде, не дочекавшись своєї черги.

Що допоможе?

Збільшення штату не матиме великого ефекту, упевнена головний спеціаліст районного відділу ДМС у Калуші Ольга Река. Адже комплект обладнання для видачі ID-карток один. Він потрібен, щоб і прийняти документи, і видати ID-картку.

На осінь, резюмує начальник Калуського районного відділу управління державної міграційної служби Івано-Франківської області Ростислав Нестерак, великим районам нібито пообіцяли ще по комплекту обладнання. Однак, каже, є потреба і в збільшенні штату. Адже коли документи на закордонні паспорти та ID-картки почне приймати міський ЦНАП, навантаження на службу одразу зросте.

Заробітна плата, усі придбання, включно із канцтоварами, штатний розклад – це прерогатива головного управління у Києві. З власної ініціативи не можемо запровадити й електронну чергу, – резюмує Ростислав Нестерак.

70%  від оплати за виготовлення документів поповнює місцевий бюджет. І це, каже Ростислав Нестерак, той резерв для місцевої влади, щоб полегшити життя мешканцям громад. Ще торік депутати Калуської міськради виділили близько півмільйона гривень для придбання обладнання у міський ЦНАП. А от районні таке питання навіть не розглядали. Та чи зміниться ситуація кардинально зі впровадженням у ЦНАПі нової послуги? Фахівці Центру прийматимуть документи та спрямовуватимуть їх в електронному вигляді у міграційну службу. Там анкети перевірять і направлять до Києва. Навантаження на міграційну службу зросте, хоча, за задумом, впровадження послуги у ЦНАПі мало би зменшити черги під кабінетом у міграційній службі, звідси – максимально скоротити вплив людського фактора та попередити корупцію. Чи реально це за нинішнього матеріального та морального забезпечення реформи?

Проста математика

Людей мало обходить, збільшиться навантаження на посадовців чи ні і як вони впораються з цим завданням. Головне – безпроблемно здати документи та вчасно отримати електронні паспорти. Проведемо нескладні математичні підрахунки.

Щоб прийняти документи в однієї людини, фахівець витрачає 15-20 хвилин. Видача відбувається трохи швидше – до десяти хвилин. Якщо вважати, що спеціаліст, який займається ID-паспортами, безвідривно перебуває на робочому місці, він зможе обслужити 35 людей на день. За даними управління освіти, у Калуші близько 2000 дітей віком 14-16 років (або 8-10 класів). Припустимо, разом зі школярами району ця цифра складе 4000. Ще близько 600 (за даними РАЦСу) калушан змушені будуть вистояти чергу за ID-карткою через зміну прізвища у зв’язку з одруженням (подвоїмо показник, врахувавши мешканців району). Комусь потрібно буде отримати документ через втрату попереднього, пошкодження чи небажання вклеювати свіжі фото, а отримати натомість новий паспорт. Нехай сукупно у місті та районі назбирається ще 300 таких осіб.

Фактично, за приблизними підрахунками, 5500 осіб мали би отримати ID-картку за рік. Кожен з них прийде до кабінету чиновника двічі: здати документи та отримати паспорт. Виходить, 11 000 відвідувань. Міграційна служба за рік максимально може обслужити 35 (людей на день)*4,5 (робочі дні)*50 (робочих тижнів у році)=7875. При теперішньому штаті, імовірно, працівникам міграційної служби доведеться скорочувати кількість прийомних годин і більше працювати над документами. Адже потрібно буде виділити додатковий час на опрацювання документів від ЦНАПу.

Центр надання адміністративних послуг, звісно, якоюсь мірою розвантажить службу, однак тут в одну чергу ставатимуть і за закордонним паспортом, і за ID-картками. І прогнози не надто оптимістичні, адже із закордонними паспортами ситуація ще складніша: люди займають чергу з вечора й ажіотаж наразі не спадає. При цьому, якщо ID-картки можна виготовити лише за місцем реєстрації, то на закордонні паспорти ці обмеження не поширюються.

Наступного року нові підлітки сягнуть 14-річчя, а через чотири – стануть у чергу ті, хто цього року виготовив ID-картку; через 10 років до міграційної служби потягнуться перші у країні власники електронних паспортів. Можливо, фарби трохи згущені, але розрахунки унаочнюють: якщо урядовці (можуть «включитися» й органи місцевого самоврядування) не забезпечать реформі достатнього матеріального підґрунтя, то виконання свого обов’язку залишатиметься для багатьох громадян «ходінням по муках».

А хіба за таких умов може не процвітати корупція? Просидівши два дні під кабінетом, людина, зрештою, краще докине кілька сотень гривень, щоб пройти «по блату», чи придбає собі місце у черзі.

Прозоріше чи дорожче?

Чи є спосіб прибрати корупцію з цього ланцюжка? Можна зробити процес прозорішим, а додаткові платежі – офіційними.

Почнемо з другого. В Івано-Франківську діє паспортний сервіс ДП «Документ». На сайті вказана вартість послуг. Якщо хочеться з комфортом і без витрачання зайвих нервів, можна йти просто туди. Але варто бути готовим переплатити. Скажімо, навіть за перший український паспорт, виготовлення якого безкоштовне, доведеться заплатити 150 гривень.

Порівняльна таблиця цін за виготовлення ID-картки і біометричного паспорта

Якщо ж переплачувати не хочеться, можна звернутися до Івано-Франківського ЦНАПу, який оформляє біометричні закордонні та ID-паспорти з 19 травня цього року. Звісно, як у ДП «Документ», так і в ЦНАПі ID-картку можуть виготовити тільки громадяни з франківською пропискою.

На сайті ЦНАПу можна знайти усю необхідну інформацію, включно з вартістю послуг. Крім того, тут можна поставити запитання онлайн і отримати на нього відповідь.

У нас встановлено чотири автоматизовані робочі станції: три з них на прийом документів та одна – на видачу. Черга у нас не ділиться на виготовлення ID-картки чи закордонного паспорта. Станом на початок серпня оформлено 83 українських ID-паспорти та 3747 закордонних біометричних документів, – розповідає «МІСТУ» директор Івано-Франківського ЦНАПу Богдан Питель.

З міського бюджету Івано-Франківська через систему державних закупівель ProZorro витратили 960 тис. грн на придбання робочих станцій та 145 тис. грн за організацію захищеної системи конфіденційного зв’язку. Також міська рада оплачує щомісячну абонентську плату у розмірі 6900 грн за послуги захищеного зв’язку. Обладнання окупиться орієнтовано за 4-5 місяців, каже Богдан Питель.

Однак навіть із таким матеріальним забезпеченням питання черг нікуди не зникло. Доєдналося ще кілька суб’єктивних факторів.

З чергами проблема, бо дуже багато людей звернулися саме після оголошення безвізового режиму, на який наклався період відпусток. Крім того, поліграфкомбінат «Україна» не встигає вчасно друкувати паспорти через великі черги по всій країні. Також варто зауважити: через те, що закордонні паспорти можна оформляти незалежно від місця реєстрації, теж є черги, адже, за нашою статистикою, тільки половина всіх звернень від мешканців Івано-Франківська, четвертина – від мешканців області, і ще стільки ж – з інших регіонів (Київ, Харків, Львів, Тернопіль, Луцьк, Львів, Херсон), – каже Богдан Питель.

У ЦНАПі працює електронна черга, за якою щодня від 50 до 80 людей отримують талони на обслуговування. Також діє електронна реєстрація на два тижні наперед, проте станом на початок серпня вона була відключена через впровадження заходів для посилення безпеки.

Хіба за таких умов може не процвітати корупція? Просидівши два дні під кабінетом, людина, зрештою, краще докине кілька сотень гривень, щоб пройти «по блату», чи придбає собі місце у черзі.

Богдан Питель перераховує усі переваги отримання послуг у ЦНАПі: електронна черга, вичерпна інформація, рецепція, онлайн-консультація, перевірка стану послуги, смс-інформування про готовність послуги, можливість оплати банківськими картками безпосередньо при подачі документів, наявність у приміщенні банківської каси, банкомата, терміналу самообслуговування, зручний графік роботи (понеділок, четвер з 9 до 20 години, вівторок, середа, п’ятниця та субота – з 9 до 16, без перерви).

На сьогодні очевидно, що кількість пунктів оформлення документів необхідно збільшувати. З наявним у міграційної служби обладнанням впоратися зі зростанням попиту неможливо. Тому повноваження щодо прийому заяв та видачі документів передали Центрам надання адміністративних послуг, які мають стати основним фронт-офісом з оформлення документів. Зі статистики Івано-Франківського ЦНАПу зрозуміло, що виготовлення біометричних паспортів тут у пріоритеті. Директор Центру певен, що додаткового обладнання купувати не потрібно: на його думку, з часом ажіотаж спаде, а обладнання тоді простоюватиме.

Паспортна реформа приносить немалі прибутки до місцевих бюджетів. Скажімо, торік до бюджету Івано-Франківська від роботи ДМС, які розташовані на території міста, та ДП «Документ» надійшло 12,5 млн грн. Цього року завдяки безвізу очікують у рази більше.

Тим часом паспортна реформа приносить немалі прибутки до місцевих бюджетів. Скажімо, торік до бюджету Івано-Франківська від роботи ДМС, які розташовані на території міста, та ДП «Документ» надійшло 12,5 млн грн. Цього року завдяки безвізу очікують у рази більше. Тобто, наповнюючи місцеві бюджети та співфінансуючи утримання державних міграційних служб, люди за свої ж кровні змушені товктися у чергах або шукати зв’язки. А паспортна реформа таки добряче вдарила по гаманцях українців. Адже, якщо раніше перший український паспорт видавали, як і зараз, безкоштовно, а в усіх інших випадках потрібно було заплатити 34 гривні (крім вклеювання фото), то зараз вартість документа зросла мінімум увосьмеро. То з яким лицем урядовці пропонуватимуть українцям наступні реформи?

Хто може отримати ID-картку:

• молоді люди, яким виповнилося 14 років;
• особи, які змінюють прізвище чи ім’я;
• ті, хто втратили паспорт (загубили чи у них викрали);
• особи, паспорт яких став недійсним (пошкоджені сторінки чи записи);
• за бажанням ті, кому необхідно вклеїти фото у зв’язку з досягненням 25 чи 45 років. Проте вони можуть просто вклеїти фотографію у паспорт-книжечку.

Василь Гультайчук, речник Державної міграційної служби в Івано-Франківській області:

В області є 16 територіальних підрозділів державної міграційної служби. У кожному з них встановлено по одному комплекту обладнання для виготовлення ID-картки. Проте шість районів на Прикарпатті взагалі не мали такого обладнання до цього року. Це Верховина, Рожнятів, Рогатин, Тлумач, Снятин, Яремче. Є проблеми і з кількістю працівників: у тих же шести підрозділах ДМС працює по троє людей – керівник і два працівники, які займаються не тільки виготовленням українських і закордонних паспортів, але й іншою важливою роботою. Керівники терпідрозділів звертаються до нас із доповідними записками про збільшення штату з паспортної роботи. Зрештою, кожному підрозділу ДМС потрібно збільшити штат хоча би на одиницю. А великі райони подають клопотання і на дві-три. Кожного кварталу на колегії ДМС і перед головою ДМС ми порушуємо це питання. Але, враховуючи затверджену граничну штатну чисельність, на сьогодні такої можливості немає. Збільшення штату і додаткова комплектація обладнанням допомогли б вирішити питання черг. З іншого боку, очікуємо, що ажіотаж за закордонними паспортами спаде і тоді ситуація врегулюється. Загалом, у питання черги ми не втручаємося – люди самі пильнують, створюють списки. Звісно, електронна черга була б найкращим варіантом, але навіть не в кожному районному відділі ДМС Києва вона є.

Василь Непеляк, начальник Івано-Франківського міського відділу ДМС України:

В Івано-Франківському міському відділі ДМС працює 11 людей. У нас три робочі станції, дві з яких використовуємо для виготовлення ID-карток, тому особливих проблем немає. Однак люди мають розуміти: те, що вони прийшли, здали документи і сфотографувалися, становить лише 40% від загального процесу. До того, як ми відправимо документи до Києва, а потім видамо на руки готову ІD-картку, має пройти чимало перевірок.

Зараз усім, хто виготовляє чи ID-картку, чи закордонний паспорт, присвоюється унікальний номер – подібно до того, як податкова присвоює ідентифікаційний код. За цим номером людину вносять у Єдиний демографічний реєстр.

Наразі жодна установа не має спеціальних пристроїв, щоби зчитати інформацію з безконтактного електронного носія. Але це планується запровадити. Тому всі, хто виготовляє ID-картку, дають щось на кшталт PIN та PUK-кодів. Із виготовленням картки встановлюються ці коди, і в майбутньому в електронний носій можна буде внести дані людини про майновий чи сімейний стан. Однак без її відома, тобто без кодів, цього ніхто не зробить.

Термін звернення до територіального підрозділу ДМС України

Не пізніше ніж через місяць після досягнення 14 років. Звернення – за місцем проживання.

Відповідальність за порушення міграційного законодавства України

Ст. 197 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»:

Проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт, без паспорта або за недійсним паспортом, проживання без реєстрації тягне за собою попередження або накладання штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 гривні).

Автор: Оксана ПІЛЯНСЬКА

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 10

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.