Захист військових і родин зниклих безвісти: представник Омбудсмана в області про головні виклики

У час повномасштабної війни питання захисту прав військових, ветеранів та родин зниклих безвісти стало одним із найважливіших викликів для держави. На Івано-Франківщині ключову роль у цьому процесі відіграє представник Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини. Його робота охоплює як контроль за дотриманням прав громадян, так і вирішення складних індивідуальних ситуацій, що стосуються військової служби, реабілітації, пошуку зниклих та взаємодії з державними установами.

Віталій Вербовий розповів МІСТУ про основні напрями діяльності офісу Омбудсмана в області, найчастіші звернення, реальні історії порятунку та головні проблеми, з якими стикаються військові та їхні родини сьогодні.

Чим саме займається Уповноважений Верховної Ради України з прав людини на рівні області?

– Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – це єдиний конституційний орган, який незалежний від будь-якої гілки влади. Його завдання – контролювати, щоб права людини дотримувалися всюди: у державних органах, місцевому самоврядуванні, соціальних службах, силових структурах. На основі Конституції ухвалено Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», який визначає його функції, повноваження, механізми впливу – від проваджень до адміністративних стягнень. Представник Уповноваженого в області, згідно з письмовим дорученням Уповноваженого Дмитра Валерійовича Лубінця, має ті самі повноваження, що й сам Уповноважений, але в межах області. Це включає право безперешкодного доступу до органів влади, отримання інформації, подання вимог, контроль тощо. Напрямів діяльності багато – дев’ять, вони чітко описані на сайті Омбудсмана. Але сьогодні найбільше навантаження – це робота з військовими та їхніми родинами.

З якими питаннями найчастіше звертаються під час війни?

Я сам учасник бойових дій. Мій колектив – це також ветерани, які добре знають проблеми військових. Найбільший обсяг нашої роботи сьогодні – захист прав осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та підтримка їхніх родин. Ми проводимо роз’яснювальні зустрічі по громадах, приймаємо звернення, передаємо інформацію на іншу сторону через Офіс Омбудсмана, спільно працюємо з ОДА, Нацполіцією, Координаційним штабом з питань зниклих безвісти. Цього року – понад 20 зустрічей лише в громадах області. На таких зустрічах ми даємо людям покрокові інструкції та пояснюємо, як отримати інформацію про зниклу особу, як оформлювати документи, куди звертатися. Зараз формуємо групи супроводу в громадах, щоб родина в критичний момент не залишалася сама.

Чи часто фіксуєте порушення прав військовослужбовців?

Так, такі випадки є. Вони не масові, але достатньо серйозні. Найчастіше – це неправильний супровід військових частинами: затримка видачі довідок, довідок для оформлення пенсій та виплат, проблеми з документами для військових, які отримали поранення або інвалідність. Військові підрозділи мають забезпечувати повний супровід бійця, особливо якщо він лікується, повернувся з ампутацією чи втратою здоров’я. Але іноді цього не відбувається, і ми змушені втручатися на рівні Генерального штабу та Міністерства оборони. Це вже є порушення прав військовослужбовця.

Чи працюєте ви з питаннями реабілітації?

Так, але наша функція – контролювати, щоб право на реабілітаційні послуги не було порушене. Ми тісно співпрацюємо з реабілітаційними установами, зокрема з «Домом воїна», обласною та міською лікарнями, громадськими організаціями ветеранів. Якщо комусь відмовляють у реабілітації або затягують процес – ми втручаємося.

Бувають випадки, коли через прогалини в законодавстві права військових або їхніх сімей порушуються?

Так. Це нормально для держави, яка активно змінює законодавство під час війни. Ми регулярно подаємо пропозиції щодо змін у законах, постановах Кабінету Міністрів та інших нормативних актах. Представники Омбудсмана працюють у всіх ключових робочих групах на центральному рівні. Є багато випадків, коли наші пропозиції вже враховані у законопроєктах чи постановах, зокрема щодо підтримки родин зниклих, загиблих, статусів та компенсацій.

Можете навести якусь конкретну історію зі зниклими безвісти?

Так, є один випадок, який хочу навести як приклад того, що ніколи не можна втрачати надію. Був військовий, якого частина офіційно визнала безвісти зниклим, а згодом суд – загиблим. Родина отримала одноразову грошову допомогу у розмірі 15 мільйонів гривень. Але завдяки нашій роботі з листами та комунікацією через Офіс Омбудсмана вдалося встановити його місцезнаходження – він був у полоні. Нам вдалося повернути його, і чоловік живий. Ця історія доводить: поки немає ДНК-підтвердження загибелі, треба боротися і шукати.

Часто в інформаційному просторі обговорюють “незаконну мобілізацію”. Чи дійсно це трапляється?

Найчастіша проблема – це незаконна мобілізація, а неподання документів на відстрочку самим громадянином. Людина має, наприклад, трьох дітей, але не подала документи у ТЦК. Поліція зупиняє, перевіряє – у реєстрі немає даних, у резерві людина не значиться. І ТЦК має повне право провести мобілізаційні процедури. Ми втручаємось там, де бачимо порушення, але в багатьох випадках проблема — саме в невиконанні обов’язків громадянином.

Що зараз є найбільшим викликом у роботі?

1. Захист прав родин зниклих.
2. Контроль за оформленням документів для військових після поранень чи повернення із лікування.
3. Реагування на випадки бездіяльності військових частин і державних органів.

“Ми працюємо системно — і на місцевому, і на центральному рівнях, щоб права військових, ветеранів та їхніх родин були максимально захищені в умовах війни” – зазначає Віталій Вербовий.