Третя хвиля коронавірусу: чи йде пандемія на спад

Третя хвиля коронавірусу в Україні йде на спад, кілька областей на заході держави навіть вийшли з «червоної зони», запевняє міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Недержавні фахівці частково підтверджують таку оцінку, однак попереджають, що загроза зростання захворюваності зберігається і надалі – через провалену кампанію вакцинації та відсутність загальнонаціонального дослідження імунітету, яке анонсувала влада, а також через суттєві відмінності між динамікою захворюваності в різних регіонах.

Чи дійсно Україна пройшла пік третьої хвилі COVID-19 та якою буде ситуація в найближчі тижні та місяці? Про це Радіо Свобода розпитало у профільних експертів.

В Україні поступово стабілізується ситуація із пандемією коронавірусу. Про це заявив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, коментуючи статистику нових випадків хвороби, смертності від неї та кількості госпіталізацій.

МОЗ закликає українців не розслаблятися та дотримуватися заходів безпеки (маски та респіратори, безпечне дистанціювання, антисептики), зокрема й тому, що кілька українських областей залишаються у складній ситуації: показники захворюваності там поки що не зменшуються.

Українська статистика дійсно свідчить, що пік захворюваності позаду, але потрібно враховувати, що вона не є точною, визнає в розмові з Радіо Свобода імунолог Борис Донськой.

«Є спад захворюваності з математичної точки зору. Але ми знаємо, що в Україні статистика щодо коронавірусу неточна. Якщо ж тенденція (до зменшення смертності та кількості нових хворих – ред.) зберігатиметься ще декілька днів – ми зможемо говорити про спад третьої хвилі більш упевнено», – очікує експерт з імунології.

Але розслаблятися зарано, вважає Донськой і зазначає: «Треба і надалі робити все те, що ми рекомендували весь час упродовж пандемії».

Україна – велика країна, і тому перебіг пандемії в ній неоднорідний: якісь регіони вже проминули пік, в якихось – він щойно настав, або ще попереду, пояснює Радіо Свобода старший викладач школи охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Курпіта.

«В Україні немає єдиної хвилі пандемії. Вона складається з маленьких регіональних епідемій COVID-19. На заході України, а саме в Чернівецькій, Закарпатській, Івано-Франківській областях, ми бачимо «спуск з піку», ситуація там покращується. Київ та Київська область, а також Одеса – вийшли на плато (розтягнутий пік захворюваності – ред.) Кількість нових випадків суттєво не падає, залишається смертність. Полтава і Дніпро – там зовсім інша ситуація: вони щойно зайшли в «червону зону», – каже експерт.

В цілому в Україні, припускає він, ситуація стабілізується ближче до травневих свят.

Менш оптимістичний прогноз щодо «третьої хвилі» робить експертка ВООЗ із реагування на біологічні загрози, доктор медичних наук Наталія Виноград.

«Як виглядає, ми навряд чи вийдемо на максимум у квітні. Пік захворюваності розтягнеться: спершу через Великдень, коли люди масово підуть до церкви, потім – через травневі свята», – припускає експертка.

Розвиток подій: нові штами, «колективний імунітет» і «четверта хвиля» у вересні?

Україна перебуває на піку поширення коронавірусу, але відстає за темпами вакцинації від решти Європи. Чи можна у цій ситуації сподіватися на вироблення «колективного імунітету», і яким є ризик виникнення четвертої хвилі пандемії COVID-19 в Україні?

Володимир Курпіта говорить про декілька чинників, які можуть погіршити ситуацію, і які не дозволяють гарантувати, що Україна уникне четвертої та наступних хвиль поширення коронавірусу.

«Як бачимо, ця хвороба не схильна до сезонності. До того ж, її поширення пов’язане з новими штамами. Коронавірус досить потужно мутує, і не виключено, що новий штам може виникнути навіть в Україні. Українців, які не мають імунітету, – ще багато, тому можливий новий пік», – прогнозує експерт.

Оскільки спалахи вірусних інфекцій виникають тоді, коли люди більше контактують між собою, то нової хвилі коронавірусу варто чекати у вересні, а саме через 2-3 тижні після того, як українці повернуться з відпусток, а діти підуть до шкіл, моделює ситуацію Володимир Курпіта.

Павло Ковтонюк, зі свого боку, припускає, що на Україну чекають ще кілька сплесків захворюваності упродовж року.

Що ж до колективного імунітету, то експерти говорять про те, що він може сформуватися лише тоді, коли перехворіла більшість громадян, або ж коли відбулася масова вакцинація.

Наразі в Україні (офіційно) перехворіло півтора мільйони людей; якщо статистику вважати заниженою, то пережили коронавірус до 10 мільйонів українців, припускає Володимир Курпіта. Ще менш ніж пів мільйона – отримали вакцину, однак це вчетверо менше, ніж загальне населення України, взаувадуж експерт.

Він пропонує українському урядові провести загальнонаціональне дослідження на наявність імунітету до коронавірусу, за прикладом аналогічних досліджень у Великій Британії та Данії. МОЗ анонсувало подібне дослідження, однак воно досі не проведене.

Як довго тримається імунітет після хвороби або вакцинації в конкретної людини? Наука має лише попередні дані щодо цього, дослідження тривають далі.

Володимир Курпіта посилається на декілька закордонних досліджень, які показують, що через три місяці після хвороби у деяких людей імунітет до коронавірусу може знизитися. Зі свого боку, Борис Донськой говорив про українське дослідження, яке показувало, що через 210 днів у частини піддослідних зменшувався рівень антитіл, однак він був достатній для того, щоб не захворіти повторно.

З іншого боку, в Україні вже офіційно зафіксували понад 1,2 тисячі випадків повторного захворювання на коронавірус.

Щоб в Україні не розтяглася третя хвиля і згодом не було четвертої, імунолог Борис Донськой рекомендує владі та простим українцям такі кроки:

• Мінімізувати кількість «непотрібних контактів»;
• Носити маски та респіратори та (або) дотримуватися безпечної дистанції;
• Прискорити вакцинацію, причому особливу увагу приділити групам ризику.