Чистий ліфт, нове освітлення, яскраві малюнки на стінах: франківці власними силами облаштовують під’їзд. ФОТО

Мешканці окремих будинків в Івано-Франківську почали саморганізовуватися та не чекати, поки благоустроєм їхніх під’їздів займуться комунальники.

На вулиці Тролейбусній є будинок №14. Його звели ще у 1985 році. Мешканці під’їзду №3 пригадують, від того часу, ремонт у них проводився лише один раз – у 2001 році.

Тому люди зібрали гроші та зробили власними силами ремонт. Тут побілили стелю і стіни, пофарбували поручні, оновили ліфт та встановили нові поштові скриньки. Зробили нове освітлення – з першого по дев’ятий поверх.  Світильники ставили  більш економні – світлодіодні.

 Як згадаю, які тут стіни були – аж страшно. Звернулися до КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія». Там нам сказали, що ремонт сходової обійдеться у суму близько 80 тисяч гривень. І це ще без освітлення. А ми от склалися самі і ремонт обійшовся у суму близько 8 тисяч гривень. Це тільки ті гроші, які пішли на розхідні матеріали, бо самотужки все робимо, – розповідає мешканка під’їзду пані Людмила. – Приходили після роботи і ставали до ремонту. Могли закінчувати опівночі, або й в першій годині ночі. Зробити нариси для малюнків попросили одного хлопця, який вміє малювати. Ми потім фарбами то все розмальовуємо.

Стан стін “до”.

Стан стін “після”.

А все почалося з того, що минулої зими Людмила звернулася до «Муніципальної інвестиційної управляючої компанії» з проханням зробити ремонт на поверсі, де вона живе.

До будинку завітав їх спеціаліст і сказав, що нам буде набагато вигідніше зробити той поверх власними силами. Ми подумали, зібрали по 400 гривень з кожної квартири, що є на поверсі (всього їх 9) і зробили косметичний ремонт: замінили лінолеум, пофарбували стіни, стелю, зробили мінімальне оздоблення. Все своїми силами. Ніяких майстрів ні на що не наймали.

Та на цьому люди не зупинилися і вже влітку відремонтували сходи, які ведуть до входу у під’їзд.

Як розповів журналісту МІСТА ще один мешканець 3-го під’їзду – Андрій Станіславович, сходи при вході у них були в кепському стані. Навіть пригадує випадки травмування людей.

Там був жах. Все сипалося, відвалювалося кусками. Я звернулася до комунальників з проханням їх зробити. Повідомили, що ремонт коштуватиме від 6 до 8 тисяч гривень. Ми знову подумали, зібрали гроші і зробили все самі. Нові сходи обійшлися нам десь у 2 тисячі гривень, – каже пані Людмила.

Додамо, що взяли приклад із сусідів  і мешканці з 1-го під’їзду, які  теж почали ремонтувати вхідні сходи. Але довго не могли знайти людей, які б взялися за роботу. А тепер «підтягуються».

А ось так тепер виглядають вхідні сходи 3-го під’їзду

Після двох успішних спроб самоорганізації дійшли і до ремонту сходової. Із всіх квартир, які є у цьому під’їзді, жодна не залишилася осторонь корисної справи. Окрім фінансової участі, люди допомагали і фізично, і координаційно.

Зробили 9-й поверх, зробили вхідні сходи і взялися за сходову. Проблем зі збором грошей не було – здавали всі. Навіть пенсіонери просили почекати, поки отримають пенсію. На ремонт сходової на першому поверсі збирали по 200 гривень, пізніше ще по 100 гривень – на нові поштові скриньки. Збирали зі всіх квартир, які є в під’їзді. Я звернулась на пошту, щоб вони нам замовили скриньки. А там оголосили суму, яка за розміром ще раз така, як ми знайшли самі. Думали, що в них буде дешевше, а вийшло навпаки.

Загалом ремонт сходової на першому поверсі вартував мешканцям близько 8 тисяч гривень, а вже верхні поверхи «тягнуть» далі самі.

Але ще не вирішили остаточно: будуть ремонтні роботи продовжуватися зараз чи вже з приходом весни. І ще виникає питання: за що ми платимо щомісяця по 100 з чимось гривень управляючій кампанії?, – продовжує пані Людмила. – Сьогодні був їх електрик, попросили подивитися до освітлення, бо не знали як зробити правильніше. А він нам відповів, що не має часу.

Є  у мешканців нарікання і на якість прибирання у під’їзді.

Прибиральниця приходить двічі на тиждень. Один день підмітає весь під’їзд, а один день миє. Миє одним відром води з останнього поверху до першого. Прибирання неякісне, але яке вже є. Та й жінка в тому не винна – вона свою роботу робить. Навіть приносить ту воду з собою у пляшці. То скоріше, питання до її працедавців: чому не можуть зробити їй нормальні умови праці?

Наразі відкритим питанням для мешканців 3-го під’їзду залишається  заміна вікон. Бо поки що залишаються ті, що й були. Їх заміна потребує значних витрат. І люди виходять з того, що є.

Та пані Людмила каже, що вони з сусідами власним прикладом доводять, що не завжди треба чекати милості від комунальників, а починати щось робити.

Найперше потрібно знайти однодумців серед мешканців.  В нашому будинку таких багато. Здебільшого – молоді люди. Спочатку страшно, ніхто не хоче за щось братися. Але потім кожен допомагає, чим може. Головне – почати. І все буде добре.

Жінка дуже вдячна своїм сусідам, які не сиділи склавши руки і доклалися до цього ремонтного перетворення.

Сусіди – молодці. Допомагали допізна. Хто міг, то працював до роботи, а більшість – після роботи. Ремонт робили самі для себе і тому робили його якісно, щоб був на роки. А не просто «розвезли» фарбу як-небудь по стінах, як це любили робити в ЖЕКах.

Мешканці 3-го під’їзду будинку №14 на вулиці Тролейбусній закликають франківців пропагувати власні ідеї яскравих та чистих під’їздів та втілювати їх у життя.  Бо, як відомо, безлад і недотримання загальноприйнятих норм підштовхують забути про правила. Відповідно, облаштування під’їздів і прибудинкових територій сприяють тому, що до таких місць ставляться з більшою повагою і не дозволяють собі їх нищити. Варто пам’ятати, що будинок починається не з килимка перед квартирою, а ще зі входу в під’їзд. І головне — з вас самих.