Мед Атлант

“Корупцію ламає політична еліта”, – грузинський реформатор Давід Сакварелідзе

Давід Сакварелідзе – грузинський реформатор, який прийшов одразу на високу посаду заступника Генерального прокурора України, пізніше – прокурора Одеської області, але так само блискавично закінчив кар’єру в правоохоронних органах. Він вважає, що це закономірно, адже його цінності і методи роботи не відповідають тим, що закладалися і діяли тут роками. Наголошує на необхідності кардинальних змін, дотриманні європейських цінностей та потребі здійснення ментальної люстрації українських чиновників. А ще вбачає необхідність у проведенні дострокових виборів і розвиває нову політичну силу в команді екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі.

–  Пане Давіде, які справжні причини того, що Вас звільнили з органів прокуратури?

Основна причина в тому, що ми від самого початку за своїми моральними цінностями не були схожими на ту команду, яка нас запросила. І те, що ми робили, кардинально відрізнялося від самого українського суспільства і потреб еліти, яка нині керує Україною. Тому відбулося те, що й повинно було. Нічого дивного в цьому немає, оскільки ми порушували ті корупційні справи, що стосувалися середніх, високих і найвищих чинів у країні. Це багато кого зачіпало, накопичувалося, і Президентові довелося зробити вибір. Від самого початку він був налаштований внести зміни у роботу прокуратури, але коли ці зміни почали загрожувати його режиму – вибір був очевидний. Не можна ні Петра Порошенка в цьому звинувачувати, ні нас, адже ми завжди притримувалися діаметрально протилежних філософій розвитку та управління державою. Ми ніколи нічого спільного не мали ні з Олексієм Гончаренком, ні з Бориславом Розенблатом, Максимом Поляковим і т. д. Тому так і відбулося.

–  Справа «діамантових прокурорів» звучала дуже гучно, особливо в контексті причетності тоді ще Генпрокурора Віктора Шокіна. Чим все закінчилося, окрім погроз Вам та Вашим колегам?

Це все завершилося нашим звільненням, у тому числі. З цього часу розпочався масштабний конфлікт між нами та Генпрокурором, оскільки один із «діамантових прокурорів», Олександр Корнієць, був доволі близьким до Шокіна, фактично керував його справами. Тому це затримання було дуже болючим.

–  Що зараз відбувається в прокуратурі? Чи не плануєте повернутися в органи?

Я буду працювати там, де стану в пригоді команді «Рух нових сил Михайла Саакашвілі». Не обов’язково це буде прокуратура, але після змін, які відбудуться в країні, замість Розенблата й Гончаренка на посадах будуть сидіти достойні люди, і всі чиновники, не лише я, відчуватимуть сильний політичний тил, згуртовану команду, побудовану на справжніх цінностях, а не на хабарництві та барижництві.

–  Кого насамперед слід люструвати? Чому цього не зробили?

Я не займався люстрацією, її вже практично закінчили, коли мене призначили на посаду. Тож дуже мало курував кадрами, практично місяць, пізніше їх у мене забрали. Водночас вважаю, що люстрація проведена достатньо правильно і наступним етапом мала би бути реальна інтелектуальна ментальна люстрація чиновників, в тому числі й політичного істеблішменту. Цього поки що не відбулося. Великої частини держслужбовців вона не торкнулася. Маю на увазі ментальну люстрацію, суголосну сучасній Україні.

–  А яка вона, ментальна люстрація?

Що мають ті ж Розенблат, Поляков спільного з сучасною Україною? З Майданом, із тими людьми, які привели їх до влади? Вони мають більше спільного з Петром Порошенком, Ігорем Кононенком, Рінатом Ахметовим, Віталієм Хомутинніком. Тому я й говорю, що такі люди ніколи не зможуть побудувати нову країну, і вважаю, що потрібна серйозна політична люстрація, тобто дострокові вибори. Нас безпідставно лякають, що у випадку дострокових виборів переможе Путін, регіонали. Але це насправді смішно. Нинішня влада говорить, що це розхитає ситуацію, прийдуть ще гірші. Таким чином вони захищаються, це головний аргумент влади. Нічого трагічного у цьому немає, в деяких країнах траплялося кілька революцій, змін влади. Ми прихильники не нового Майдану, а серйозного цивільного протесту восени, коли люди вийдуть і покажуть «червону» карточку цій Верховній Раді, яка не виправдала їх довіри. Це було чітко помітно на останньому сесійному засіданні, коли депутати, як вовки, вищирились, не віддавали свою недоторканність і їм було абсолютно байдуже, що про них думає народ.

–  Якщо корупцію в Україні можна було б розкласти по поличках, кого б поставили на верхню? Назвіть п’ять галузей чи сфер, де корупція прижилася найміцніше.

Корупція всюди. Але її зазвичай ламає політична еліта – зверху вниз. Тому якщо три-чотири людини – Президент, прем’єр-міністр, Генеральний прокурор і начальник СБУ домовляться, що в країні корупції не повинно бути – її не буде. Оскільки вони самі не на ній зароблятимуть, то проштовхуватимуть цю реформу.

–  Яка ситуація з корупцією в Грузії? Якими методами з нею боролися? Які дієві механізми можна запозичити Україні?

Жорстке наведення порядку, дуже строга кримінальна політика і паралельно з цим лібералізація економіки – вона максимально відкрита, правила для бізнесу чіткі й зрозумілі, створення комфортного клімату для малого і середнього підприємництва, мінімальне втручання бюрократів-чиновників у бізнес-процеси.

–  Але ж в Україні переписували Податковий кодекс, намагаються вносити зміни для лібералізації бізнес-процесів, проте корупція все одно є.

Зазвичай усе вирішує адміністрування. Важливо, хто управляє процесом. Неможливо лише законом, яким би ідеальним він не був, щось змінити. Якщо біля пульта керування стоятимуть неправильні люди, нічого доброго не відбудеться.

–  Ви спостерігали в Україні за реформою патрульної поліції, створеної за тими ж принципами, що й у Грузії. Чи є різниця? Наскільки успішно реформа реалізована?

Вона розпочалася доволі успішно, усі це відмічають. Грузинській команді є чим пишатися. Але все вийшло лише наполовину. Адже основний мозок, кримінальна поліція – в руках неправильних людей: Арсена Авакова, клану Арсенія Яценюка, Ріната Ахметова і т. д. Вони не будуть проводити жорстких реформ. Наприклад, усім відомо про існування національної лотереї – мережі гральних закладів. Усі говорять, що це «кришує» Арсен Аваков. Поліція не реагує, прокуратура, відповідно, також закриває очі. І коли син Арсена Борисовича може собі дозволити програти 20 тисяч доларів у казино за один раз (а це сума, яка перевищує дворічну зарплату патрульного інспектора) – не думаю, що ментальна революція в МВС можлива. Потрібне чітке розуміння того, що робить кожен патрульний, начальник управління, міністр. І вони повинні знизу доверху на когось рівнятися у порядності, якісній роботі, некорумпованості, неклановості. На жаль, зараз такої людини немає. Тому це керівництво не в змозі побудувати сучасну європейську поліцію. Хоча контраст між ДАІ та новою поліцією очевидний, нова служба успішно створена, вона має довіру громадян. І це ще один шанс для прогресу України.

–  А зарплата у патрульного достатня?

Зрозуміло, що ні. Я не думаю, що якомусь чиновнику в Україні платять достойну зарплату. Це, звичайно, не головна, але одна з важливих причин, чому в нас проблеми з корупцією.

–  Як оцінюєте реформу прокуратури? Наскільки вона дієва? Що необхідно зробити, щоб правоохоронні органи працювали в правовому полі?

Реформу прокуратури не вдалося довести до кінця: один із шести заступників Генпрокурора, коли його ніхто не підтримує, не може завершити найважливішу в країні реформу або якісно її реалізувати, не маючи політичної підтримки. Тому ця «реформа» далека від справжньої. Але її можна провести дуже швидко, у прокуратурі є багато достойних, порядних і кваліфікованих людей, та вони працюють в неправильному середовищі. Їм необхідно запропонувати нове оточення, нову мотивацію, поставити правильні завдання, повністю викорінити «совок» і зайву роботу – і вони будуть виходити на високі результати. При цьому слід платити достойну зарплату.

–  Достойна – це яка?

Я вважаю, що група прокурорів, яка поверне державі сотні мільйонів доларів, заслуговує високих бонусів, наприклад, кілька десятків тисяч доларів офіційної премії від держави. Не думаю, що це проблема для України, адже ці люди своєю бездіяльністю завдають набагато більших збитків – у мільйон разів більших, ніж висока премія і зарплата. Так працюють країни з високим рівнем корупції і реальним бажанням з нею боротися.

–  То все-таки тести за 200 тисяч доларів від уряду США, в розтраті яких Вас звинувачували ще до відставки, були розроблені чи ні?

Люди, які все життя живуть і крадуть, не розуміючи, як працює система міжнародної  допомоги, намагалися щось зліпити, щоб нашу команду звинуватити в корупції. Чи американці ідіоти, що візьмуть і подарують комусь 200 тисяч доларів? Ніколи ці кошти не надходять безпосередньо на рахунки прокуратури – гроші зазвичай розподіляються через довірені організації міжнародних донорів. У цьому випадку було так, і Юрій Луценко, коли прийшов на посаду Генерального прокурора, закрив цю кримінальну справу.

–  Оцініть ситуацію на Донбасі, спираючись на досвід Грузії у збройному конфлікті з Росією.

У нас є історичний досвід: доки країна не зміцніє і не стане на ноги, неможливо повернути її цілісність чи зупинити війну. Ключ до перемоги – це економічний розвиток України. Якщо у нас будуть кращі умови для розвитку громадян, для бізнесу, то навряд чи люди захочуть жити в іншій країні. Росія завжди буде розхитувати ситуацію, а ми повинні повсякчас бути готові цьому протистояти, наближатися до Заходу своїми цінностями, економікою, інститутами, щоб він краще нас захищав і сприймав цю ситуацію.

–  Ви прийшли на посаду заступника Генпрокурора на зарплату у шість тисяч гривень. Як вдалося утриматися від спокуси взяти хабар? Чи легко прожити в Києві на такі гроші?

Утримався. У мене був дохід з дому, з Грузії – невисокий, але на життя вистачало. Я весь час проводив на роботі. А на таку зарплату, яку платили в прокуратурі, жити неможливо.

–  Чим зараз займаєтеся? На що живете?

Зараз ми будуємо головну опозиційну силу України – політичну партію «Рух нових сил». Я член Ради партії. Зарплати не отримую, живу з доходу, який одержую з дому уже третій рік.

–  Кому невигідна Ваша діяльність в Україні?

Тим, кому невигідна успішна Україна. Я не виняток – довкола нас десятки тисяч громадян, яких уже об’єднує ця ідея. Наша діяльність невигідна будь-якій людині, що обкрадає державу, не дотримується цивілізованих правил гри. Кому комфортно жити в корумпованій країні, це не подобатиметься, починаючи від Президента і закінчуючи рядовим виконавцем.

–  Ви берете активну участь у політичних процесах. Які завдання перед собою ставите?

Головна мета – це перемога, щоб завести максимальну кількість порядних, доброчесних людей у Верховну Раду і політику, аби вони змогли докорінно щось поміняти.

–  Які зміни мають відбутися в Україні, щоб вона нарешті вийшла з кризи?

Дострокові вибори і прихід у Верховну Раду максимальної кількості достойних людей, які будуть разом під одним прапором, з однією ідеологією змінювати країну на краще.

Автор: Ірина ФЕДОЛЯК

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 10

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА.у Telegram

Loading...