Франківські басейни: вибір малий, ризиків багато

Нещодавно в івано-франківській мерії повідомили про будівництво сучасного басейну. Планують звести його за два роки, і заклали для цього в бюджеті 30 мільйонів.Чи є потреба в новому басейні, який планує спорудити влада за бюджетні кошти, і наскільки безпечно плавати в Івано-Франківську?

Коштів не вистачає

Про будівництво нового басейну в Івано-Франківську говорять уже понад рік. Однак лише нещодавно ці слова отримали якесь підтвердження. Новий басейн на базі фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Симоненка, 13 планують звести у найкоротші терміни. Наразі проектно-кошторисна документація проходить експертизу, після її висновку буде оголошено тендер на закупівлю обладнання та будівництво комплексу.  

Проектом передбачено два басейни: для дорослих і дітей. Перший матиме розміри 25 м на 16 м, а другий – 12 м на 6 м. Трибуни зможуть вмістити орієнтовно 80-100 глядачів. У планах – тренажерний зал, облаштування кімнати для тренерів та суддів, роздягальні, гардеробна, дитячі ігрові та освітні студії, спортивні студії, кафе. Також басейн буде пристосований для людей з інвалідністю, для цього передбачене встановлення спеціального ліфта для індивідуального опускання у водойму.

У мерії вважають, що басейн може стати не тільки платформою для місцевих тренувань, але й майданчиком для змагань міжнародного рівня. Відповідно, передбачене облаштування системи хронометражу. 

Як повідомили в управлінні капітального будівництва, переможцем тендеру на розробку проектно-кошторисної документації стала фірма ТОВ “Златограф Проект” із Вінниці. Проект погодив головний архітектор міста, департамент молодіжної політики та спорту, зараз він проходить експертизу.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків стверджує, що потреба в будівництві нового басейну виникла давно, адже в місті їх обмаль.

“Це надзвичайно важливо, тим більше, що в районі Каскаду та Позитрону немає басейнів, тому потреба дуже велика. Я думаю, що цього року ми розпочнемо будівництво, кошти уже закладені”, – пояснив міський голова.

За його словами, басейн реально збудувати за два роки, головне, щоб компанія, яка виграє тендер, була спроможною це зробити. Наразі для будівництва заклали 30 мільйонів, але мер зізнається, що цих коштів не вистачить, адже обладнання дуже дороге. Тому гроші доведеться ще шукати.

Невеликий вибір

Це все, звісно, добре, але чи зможе комунальний басейн забезпечити безпечне плавання франківцям?

Наразі в обласному центрі Прикарпаття працює вісім басейнів. Втім, тільки два з них відкриті для усіх: в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання та Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу (ІФНТУНГ). Решта шість розташовані у школах і працюють виключно для учнів.

Школярі можуть поплавати у басейнах в ЗОШ №18, №21, №22, №23, №24 та в Українській гімназії №1. Ними опікуються Івано-Франківські дитячо-юнацькі спортивні школи. Набір у групи з плавання проводять ще у серпні-вересні, а якщо хтось вирішив записатися пізніше, потрібно уже домовлятися з тренерами, адже вільних місць може не бути. Для відвідування басейну потрібна довідка від лікаря, купальник чи плавки, мило, мильничка, шапочка, резинові тапочки та рушник. Плата за місяць – 200 грн, а заняття відбуваються три рази в тиждень. Розміри таких басейнів зазвичай 12 м на 5 м, а глибина – 80 см.

Для дорослих вибір невеликий – тільки два басейни. Басейн у спорткомплексі “Олімп” від Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника не працює уже понад 10 років. Відкритий два роки тому басейн Івано-Франківського національного медичного університету вже також не працює, але його обіцяють цього року знову запустити.

Тож зрозуміло, що навантаження на басейни фізичного коледжу та ІФНТУНГ значно збільшилось. Відтак вони не в змозі прийняти усіх охочих. Плавати буде той, хто встигне записатися першим і не відчуватиме дискомфорту через чималу кількість людей. До речі, обидва басейни відповідають олімпійським стандартам – 25 метрів завдовжки, 15 метрів завширшки та завглибшки від 1,2 до 4 метрів.

Однак, цілорічно плавати в Івано-Франківську не вийде, адже басейни роблять перерви в роботі. Так, басейн ІФНТУНГ по вул. Карпатській, 15 не працював цілу зиму через те, що у студентів були канікули. Директор спорткомплексу Петро Бажан розповідає, що басейн великий – на 900 кубів води, тому, щоб підігріти його, потрібні значні кошти. Тож, поки студенти на канікулах, вирішили злити воду та трохи зекономити.

До 18.00 тут плавають діти, а з 18.00 до 21.00 – дорослі. Працює він без вихідних. До закриття година плавання для дорослих коштувала 40 грн, а для дітей – 34 грн. У березні ж плату планують підняти на 10 грн. Гроші потрібно перераховувати на рахунок за одне чи кілька занять одразу. Якщо заняття пропустили, то його можна без проблем перенести.

За словами директора спорткомплексу, в одній групі може плавати одночасно 20-30 людей, а загалом в день басейн відвідує 100-200 осіб. Обов’язковою умовою для цього є довідка від дільничного терапевта.

Басейн у коледжі фізичного виховання по вул. Гетьмана Мазепи, 142 А також робить перерву у роботі. Наприклад, цілий січень він не працював. Ціни тут трохи нижчі, ніж в ІФНТУНГ. Одна година плавання коштує 40 грн для дорослих і 30 грн – для дітей. Проте абонемент потрібно одразу придбати на цілий місяць. Також обов’язково потрібна довідка від дерматолога про відсутність шкірних захворювань або від будь-якого лікаря про те, що людина здорова і може відвідувати басейн. Адміністрація наголошує, що гелем для душу користуватися заборонено – тільки милом. Також тут рекомендують приходити на плавання зранку, адже тоді менше людей.

Холодна вода і зламана рука

На жаль, не завжди відвідування басейну приносить тільки позитивні емоції. Мешканка Івано-Франківська Наталія М. розповідає, що ходила у басейн Коледжу фізвиховання. Коли сезон лише розпочався, вода була тепла, але потім з кожним днем ставала все холодніша. Тож навіть після того, коли перепливала доріжку, дівчина не відпочивала, адже через холод потрібно було постійно рухатись. На цьому її плавання у басейні і закінчилось.

“Я поплавала тільки 10 хвилин, зібралася і пішла. Підійшла до працівниці і запитала, скільки градусів має вода. Вона відповіла, що температуру кожного дня перевіряють і вона в межах норми. Тренер почув нашу розмову і також голосно сказав, що вода в межах норми, а ще запитав зверхньо, чи комусь холодно”, – продовжує дівчина.

Також дівчина зазначає, що перед Новим роком її знайома зламала руку під час відвідування цього басейну. Причина банальна – послизнулася на гелі для душу, який хтось розлив. Колись, каже, не можна було користуватися ними – тільки милом, але потім за цим особливо не стежили.

 

Крім цього, Наталя нарікає і на велику кількість людей у басейні. Каже, через це неможливо плавати, бо немає де й розвернутись до пуття. А якщо в цей час є ще діти, то й поготів.

“Бувало, що з одного боку дорослі стоять і розминаються, а з іншого скачуть діти. Оскільки вода хлорована, то бризки потрапляють в ніс та очі і все дуже пече. Тому поплавати нормально в мене не вийшло, і я перестала ходити в басейн”, – пригадує дівчина.

Ризики є

Звісно, що плавання – це хороший засіб для того, щоб зберегти фізичну форму і покращити здоров’я. Плавати корисно при порушеннях роботи опорно-рухового апарату, для зміцнення серцево-судинної системи та підвищення імунітету в цілому. Втім, багато людей побоюються, що в басейні можна чимось заразитися. Однак хвороби – це не завжди неминучий наслідок, і багато для свого здоров’я відвідувачі можуть і повинні робити самі.

Найперше, багато залежить від того, наскільки добре воду очищують. У басейнах нерідко живуть і розмножуються такі мікроорганізми, як криптоспоридії та лямблії. Ці паразити здатні викликати діарею, зневоднення, втрату ваги, болі в животі, лихоманку, нудоту і блювоту. Бактерії потрапляють до організму людини разом із недостатньо очищеною водою. Тож уникнути зараження допоможе належне хлорування води.

Лікар вищої категорії, дерматовенеролог обласного шкірвендиспансеру Олег Льода розповідає, що до них часто звертаються люди, які кажуть, що підчепили якусь хворобу в басейні. Однак, від моменту зараження до перших проявів може пройти декілька місяців, тому гарантувати, що зараження сталося саме там, не можна. Проте ймовірність чимось заразитися – велика.

“Те, що люди приходять і так кажуть, це правда. Там і справді є великі ризики. Тут важливу роль відіграє людська халатність. В басейні люди повинні митися в тапочках і роззуватися аж біля води, але чи справді вони так роблять – це вже інше питання. Тобто, якщо дотримуватися правил гігієни, все буде нормально”, – пояснює лікар.

Найчастіше, каже, у басейні можна підчепити грибок. Варто лише, наприклад, хворій людині, а потім здоровій пройтися без тапочок – і грибок гарантований. Ризик підхопити інші хвороби безпосередньо у воді трохи менший, адже її зазвичай сильно хлорують.

“Воду мають міняти кожного місяця, але насправді роблять це, мабуть, раз на сезон. В мене дружина колись працювала медсестрою в басейні, то вони воду хлорували щодня”, – зазначає пан Олег.

Однак, не кожен організм витримає вплив сильно хлорованої води. Тож часто до шкірвендиспансеру звертаються люди з алергічною реакцією на хлор – від нього страждає насамперед шкіра та волосся. Тож лікар наголошує, якщо багато часу проводити у басейні, то ймовірність того, що отримаєте алергічний дерматит через хлор, дуже висока.

Для того, щоб унеможливити зараження іншими хворобами, обов’язковою умовою перед відвідуванням басейну повинна бути довідка зі шкірвендиспансеру про відсутність шкірних хвороб. За словами Олега Льоди, таку довідку можна отримати за півгодини. Для цього потрібно прийти, здати кров на сифіліс та пройти огляд у лікаря. Після цього він видає документ з інформацією, що людина може або не може відвідувати басейн.

Пан Олег наголошує, що отримати “ліву” довідку у шкірвендиспансері неможливо, адже лікарям видають їх під розписку та реєструють. А от довідки для відвідування басейну від терапевтів його насторожують.

“Не можна отримувати такі довідки в терапевта. Він же не може оглянути людину так, як лікар у шкірвендиспансері. Такі довідки можуть і не фіксуватися, тому є ймовірність, що їх отримали без належного огляду”, – підкреслює він.

Тож, каже, які довідки приймати – це уже справа басейну. Саме він має слідкувати, щоб довідки не були від кого-небудь і написані “з коліна”. Лікар там повинен подбати, щоб усі документи були єдиного зразка – це унеможливить зараження в басейні шкірними захворюваннями.

Автор: Наталя ДЕРКЕВИЧ

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 15

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

 

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи:

Загрузка...
Loading...