ТОП-10 проблем Івано-Франківська за версією користувачів Facebook

Івано-Франківськ уже не перший рік називають одним із найкомфортніших міст України. Така собі своєрідна частинка Європи в Карпатах. Сюди приїжджає чимало туристів, щоб помилуватися затишними двориками, вишуканими архітектурними спорудами, насолодитися розкішними краєвидами. Подорожні отримують неабияке задоволення, відпочиваючи тут, а от самі місцеві жителі стверджують, що не все так чудово, як здається на перший погляд.

У кожному місті, в кожній області, в кожному населеному пункті нашої держави є певні проблеми. Це цілком нормально, але в Івано-Франківську їх хоч греблю гати. Принаймні в цьому переконані місцеві жителі, висловлюючи у соціальних мережах свою позицію стосовно благоустрою міста. За їхніми словами, у Франківську незліченна кількість проблем, які вимагають негайного вирішення. І про ці негаразди неодмінно потрібно зробити допис у мережі. Саме тому редакція журналу «МІСТО» вирішила скласти ТОП найважливіших проблем Івано-Франківська і з компетентними людьми остаточно з’ясувати, які з них є справді суттєвими і потребують вирішення, а які – лише витвір бурхливої фантазії «диванних критиків».

ПРОБЛЕМА №10. Продукція з «сюрпризами»

Тенденцією 2018-го року стало постити в інтернеті фото товарів із супермаркетів, у яких вийшов термін придатності, або ж страв із «сюрпризами» з місцевих закладів харчування. Під «сюрпризами» мається на увазі продукція, в якій присутня різноманітна комашня, а то й гірше. Цукерки з хробаками, салат «Цезар» з равликом, дротик у випічці – це ще далеко не всі прикрощі, з якими час від часу зіштовхуються франківці.

Такі новини журналісти інтернет-видання  «mi100.info» іронічно зараховують до рубрики «Делікатес». Бо ж випадків, коли містяни знаходять у продукції магазинів такі собі бонуси, дедалі більшає. А може, просто зараз ніхто про це не мовчить? Схожі пости коментатори здебільшого сприймають дуже саркастично і майже в один голос твердять, що то «бонус» від торгової марки. Однак також знаходиться і багато невдоволених, що цілком природно.

Хто має це контролювати та перевіряти торгові центри й заклади харчування, журналісти «МІСТА» розпитали у начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Романа Гурського.

«Проводити планові перевірки мережевих закладів та торгових точок ми не маємо юридичного права. А позапланові перевірки здійснюються лише за зверненням фізичних осіб. Звертаються до нас з цього питання часто».

ПРОБЛЕМА №9. Все, що стосується паркування

Не менш гострою проблемою Івано-Франківська вже не перший рік є паркування автомобілів. Відповідальні за це структури намагаються вирішити її – впорядковують паркінги та декларують створення нових. Темі паркування в мережі присвячено чимало дописів від франківців та франківок. «Місто для людей чи місто для машин?» – запитують деякі з них у своїх публікаціях. До проблеми паркування в історичній частині міста звертався не один житель обласного центру. Зокрема, в місцевих групах чимало постів про це явище поблизу івано-франківської ратуші. А боротьба за територію біля площі Ринок ведеться вже кілька років. Пішоходи наполягають віддати цю ділянку їм, але й для водіїв це ласий шматок.

Проблема паркування в місті навіть призвела до появи нової категорії людей в Івано-Франківську – «авторагулів». Дописів на цю тему в мережі можна знайти безліч, але, незважаючи на постійну критику в місцевих групах, паркування у невстановленому місці – поширене явище.

Як бачить ситуацію з паркуванням в Івано-Франківську начальник управління транспорту та зв’язку Олег Ганчак, дізнавалися журналісти «МІСТА».

«Сьогодні в місті паркувальних місць, звісно, недостатньо, але ми активно працюємо над цією проблемою. Зараз на погодженні в поліції Паспорти автостоянок. Це додатково систематизує і впорядкує цей напрямок роботи. Окрім того, аби ретельніше контролювати цю ситуацію, ми подали пропозицію в міську раду найняти інспекторів з паркування, які займатимуться впорядкуванням паркування, контролюватимуть ситуацію на стоянках та вказуватимуть на порушників».

ПРОБЛЕМА №8.Обережно, балкони!

До резонансних проблем Івано-Франківська місцеві активісти зараховують також руйнування фасадів старих будинків. За останній рік це явище стало дуже поширеним, а сама тема нищення пам’яток архітектури болюча не тільки для поціновувачів історичної спадщини міста, але й для тих, хто просто хоче вціліти у «балконопаді». Фото з карнизами та балконами, що обвалюються, в мережі постять мало не щодня. Найбільшого розголосу та обурення серед франківців набрала новина про балкон, що обвалився разом із 87-літньою жінкою влітку минулого року. Пенсіонерка згодом померла в лікарні, а містяни у цьому звинувачували місцеву владу.

Хто має нести відповідальність за подібні ситуації та яка зараз загалом картина зі старими балконами й карнизами в Івано-Франківську, «МІСТО» дізнавалося в Ореста Кошика, директора департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини:

«На 2019 рік виділені кошти в рамках Програми охорони культурної спадщини на 2019-21 роки. Промоніторили ситуацію із фасадами будинків і найперше будемо направляти ці кошти на реставраційні роботи елементів фасадів, в тому числі і балконів.

Хотів би ще наголосити на тому, що згідно із законодавством власники приміщень у пам’ятках архітектури теж несуть відповідальність за збереження пам’ятки архітектури в належному стані. Кожен будинок має своїх власників та управителів, і насамперед вони відповідальні за своє майно та за його збереження».

ПРОБЛЕМА №7. Стихійна торгівля в місті

До питання масової торгівлі у невстановлених місцях повертаються знову і знову, проте думки «мережевих активістів» часто розходяться. Одні вважають, що кожен виживає, як може, а торгівля для багатьох – єдиний варіант хоч якось прогодувати себе та свою родину. Інша сторона вказує на те, що стихійна торгівля не тільки заважає місцевим жителям, але й суттєво псує враження туристів про Івано-Франківськ. Люди переконані, що місто повинне мати більш доглянутий вигляд. А для цього потрібно цивілізовано впорядкувати місця для торгівлі.

Про те, як місцеві органи влади ведуть боротьбу зі стихійною торгівлею, журналістам «МІСТА» розповів Мирослав Федорків, начальник управління комунальної політики департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою.

«Проблема стихійної торгівлі в місті насправді дуже давня, і викорінити її непросто. Але все ж силами працівників інспекції з благоустрою ми намагаємось обмежувати випадки несанкціонованої торгівлі та не допускати появи нових місць торгівлі «з землі». На злісних порушників правил торгівлі інспектори складають протоколи. Проте слід визнати, що це точкові заходи, а проблему потрібно вирішувати комплексно. Адже для багатьох людей продаж продуктів, вирощених у домашньому господарстві, є однією з небагатьох статей доходу в сімейному бюджеті, особливо коли мова йде про людей пенсійного віку. Ми переконані, що заборонити таке явище практично неможливо. Його можна лише впорядкувати, тобто надати людям можливість продавати свої продукти в цивілізованих умовах на локальних міні-ринках, які в багатьох країнах Європи називаються Local Market. Перша спроба облаштувати такий міні-базарчик була реалізована на вул. Гетьмана Мазепи, 177. Також ми маємо намір вивчати досвід інших країн Європи та окремих українських міст у цьому питанні, щоб знайти вирішення проблеми для Івано-Франківська».

ПРОБЛЕМА №6. Розподілення місцевого бюджету

За словами «диванних експертів», ще однією важливою проблемою міста є неправильне розподілення бюджету органами місцевої влади. Найбільш дискусійною стала ідея мера встановити пам’ятник жабі. А ще в мережі точилися жваві суперечки стосовно новорічних арок вартістю у 3 млн грн, що були встановлені на Стометрівці взимку. Зауважимо, що виграти тендер на закупівлю світлодіодної арки вдалося не з першого разу. Тільки четверта спроба викупити ілюмінацію завершилася вдало. На думку дописувачів, ці кошти можна було вкласти в ремонти доріг, але до цієї теми дійде черга пізніше…

Наскільки це забаганки міської ради, «МІСТО» дізнавалося у голови «Антикорупційної платформи» Христини Зелінської.

«Справді, в соцмережах можна знайти чимало критичних постів щодо розподілу коштів бюджету міста. Мовляв, замість придбання арок чи встановлення пам’ятника жабі краще витрачати гроші на благоустрій міста.

Якщо аналізувати видаткову частину бюджету розвитку, то міська рада таки закладає левову частку коштів на благоустрій міста, будівництво та поповнення статутних капіталів комунальних підприємств. Наприклад, бюджет розвитку Івано-Франківська на 2019-й передбачає витрати на благоустрій в розмірі 149,2 млн грн. Про це не слід забувати і стежити, чи часом підрядник не асфальтує дорогу у сніг, чи виконує вчасно роботи тощо. Звичайно, придбання пам’ятника жабі – непріоритетна витрата взагалі. Але, зрештою, для того, аби франківці могли більше вирішувати, як і на що витрачати бюджетні кошти, правильніше було б, якби міська рада закладала на майбутнє в рази більшу частину коштів для «бюджету участі». Відтак це збільшить шанси мешканців задовольняти свої поточні спільні потреби та ще більше залучатися до розподілу витрат».

ПРОБЛЕМА №5. Водії-грубіяни

Маршрутки, тролейбуси та водії комунального транспорту – ще одна гаряча тема. У Facebook знаходимо постійні скарги на стан транспорту і графік його руху. Пасажири описують, як неодноразово добиралися до пункту призначення в «зручності та комфорті», а деякі й «каталися просто неба».

Найбільше обурення у франківців викликає поведінка водіїв. Угрупах Facebook є безліч постів про те, як водії маршруток чи тролейбусів грубіянять пасажирам. Ба більше – деколи навіть виганяють з транспорту. Так, в одному з дописів ширилась історія про водія «пижика», що вигнав дитину, бо та не мала при собі учнівського квитка. І, судячи зі схожих публікацій, такі випадки не поодинокі. Дехто з дописувачів «передавав пристрасний привіт водію однієї з міських маршруток, який вирішив закінчити свій маршрут о 19:22, не попереджаючи про це пасажирів».

Як на таку поведінку водіїв реагують відповідні структури, «МІСТО» дізнавалося в начальника управління транспорту та зв’язку Олега Ганчака.

«Ситуація з водіями-порушниками активно контролюється. Щодо порушників ми вдаємося до різного роду заходів та покарань: догани, адміністративні стягнення водіям, штрафи перевізникам, що порушують морально-етичні норми, а також звільнення».

ПРОБЛЕМА №4. Сміття й сміттєві баки

До теми забруднення Франківська та сміття дописувачі повертаються знову і знову. Проблема має багато аспектів. Когось турбує сортування сміття, хтось чекає, коли поставлять нові урни на певній території, дехто вважає найбільшими винуватцями засмічення міста самих мешканців.

Бували випадки, коли користувачі соціальних мереж двічі, а то й тричі писали пости про сміття на певній ділянці, на які, проте, не було жодної реакції. Також бачимо, що проблема прибирання сміття стосується не тільки зупинок громадського транспорту та околиць – публікації у Facebook свідчать про те, що гори сміття можна побачити і в середмісті. Найбільше це помітно під час свят, зокрема в новорічну ніч. Директор КП «Муніципальна дорожня компанія» на своїй сторінці у соціальній мережі публікував світлини, на яких зображено все, що залишилось після новорічного концерту. Працівникам довелося зібрати причіп сміття, яке після святкування люди покинули на майдані.

Буває, дописувачі намагаються спрямувати на шлях істинний людей, які викидають сміття у недозволених місцях. Наскільки дієві такі пости, ми дізнавалися у директора департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайла Смушака:

«За останні два-три роки в місті додатково на різних локаціях встановили до півтисячі нових урн. Щодо зупинок, то основні з них прибирає управління транспорту і зв’язку. Якщо на зупинці є МАФ, то його власник зобов’язаний прибирати в межах зупинки. А щодо сміття поза урнами – його ж хтось викидає? Проблема не в наявності урн, а в наявності совісті і відповідальності. Вихована і відповідальна людина ніколи не дозволить собі викинути сміття у невстановленому місці».

ПРОБЛЕМА №3. Роми й безхатьки

Роми, безхатьки, роми-безхатьки – ще одна з актуальних тем для дискусій, а отже, є й проблемою всього Івано-Франківська. Роми – не завжди безхатьки, а безхатьки – не завжди роми. Але є в них дещо спільне – днями вештатися містом та випрошувати кошти на їжу, пляшку чи операцію. І все б нічого, якби не одне «але» – серед них величезна кількість шахраїв. Про це неодноразово розповідали «детективи Facebook», викладаючи фото- та навіть відеодокази. Тегнути відповідні структури «диванні активісти» не забувають.

Журналісти «МІСТА» вже неодноразово зверталися до проблеми як ромів у місті, так і безхатьків, і досліджували їх з різних точок зору. Жебраків найрізноманітніших національностей з фіктивними документами щодня викривають також працівники «Муніципальної варти» Івано-Франківська.

Яка ситуація сьогодні, ми розпитали у начальника відділу екологічної безпеки «Муніципальної варти» Антона Макойди.

«Жебраків та ромів на території міста велика кількість. Відповідальності за жебракування немає. Але працівники «Муніципальної варти» систематично проводять профілактичні бесіди з особами, які жебракують».

ПРОБЛЕМА №2. Спалювання листя

Масове спалювання сухої трави в Івано-Франківську – це сезонна проблема. З нею переважно зіштовхуються восени та навесні, коли господарі готують земельні ділянки до зими та прибирають територію після того, як зійде сніг.

Люди звикли палити суху траву і часто навіть не замислюються над тим, якої шкоди це може завдати здоров’ю. Якщо більша частина населення вже давно вдається до утилізації залишків рослинності, то ще знаходяться й такі, що активно застосовують дідівські методи. Крім того, це головна їхня відмовка на усі зауваження. Більшість франківських користувачів соціальної мережі Facebook за те, щоб листя переробляти на добриво. Про це свідчать неодноразові опитування та пости в місцевих групах. Особливо скаржаться жителі з хронічними захворюваннями, зокрема з астмою.

Однак знаходяться такі собі ревні ґазди, які не зважають ні на масові скарги в мережі, ні на органи влади.

Як вирішується ця проблема в місті, нам розповів Мирослав Федорків, начальник управління комунальної політики департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою.

«Щодо проблеми спалювання трави – інспектори за можливості складають протоколи, за наслідками яких порушники отримують штрафи на адмінкомісії. Аналогічно ми намагаємося восени боротися зі спалюванням сухого листя. Хоча насправді у цих випадках потрібно проводити роз’яснювальну роботу, соціальні акції та створювати соціальну рекламу для того, щоб пояснити людям згубність таких дій».

ПРОБЛЕМА №1. Дороги, дороги і ще раз дороги

Проблема наче вже така поширена, заїжджена,обговорювана, здавалось би, вже нуднувата, але ж ні…Місцеві користувачі соціальних мереж знову і знову повертаються до теми доріг.

Якщо спочатку містяни серйозно описували цю проблему, вимагали пояснень та просили франківську владу вирішувати питання з дорогами, то зараз вже дедалі більше іронічних й саркастичних публікацій.

Хтось висуває свої пропозиції стосовно ремонту доріг, бо знає, як правильно і як краще. У деяких публікаціях люди дякують за вчасно «ррозчищені» дороги взимку, а хтось ямковий ремонт на пасічнянському мості називає «сучасними нанотехнологіями». Зустрічаються й пости такого типу: «М-м-м, походу рили і щось пішло не так».

Щоб задовольнити допитливість наших читачів, ми звернулися до Михайла Смушака, директора департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою, за коментарем про ситуацію на дорогах.

«На багатьох вулицях міста після зимового періоду є чимало ям, які подекуди глибокі. Щоб забезпечити проїзд, їх оперативно заробляють холодним асфальтобетоном. Це єдиний матеріал, яким можна працювати при низьких температурах, які ми мали взимку і маємо. При цьому така забивка холодним асфальтом – це тимчасовий захід, щоб забезпечити проїзд. До шести місяців. Далі потрібно переробляти плановим поточним ремонтом.

Чому на багатьох вулицях у нас ями після зими? Тому що кожна вулиця має певний міжремонтний термін – 10-15 років. Тобто, ми провели капітальний ремонт вулиці, за 10 років має бути новий капітальний ремонт. А у нас є деякі вулиці, які не ремонтували близько 40 років. А капітальні ремонти своєчасно не проводяться, бо немає грошей. Максимум, на що є кошти, – це на заробляння ям.

Цього року департамент планує завершити ремонт вул. Гетьмана Мазепи, але тільки від Довженка до Гординського. До центру грошей уже немає. Також є дві маленькі вулички в середмісті – Крушельницької і Курбаса. А ще – вулиця Івана-Павла ІІ».

Автор: Вікторія Пасайлюк

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 25

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.