“Gorgany Race 2019” – змагання для сміливих і сильних

28 червня в урочищі Шандра на Долинщині стартували 13-ті гірські пригодницькі перегони “Gorgany Race 2019”. У Карпати приїхали понад 600 любителів екстриму, аби випробувати свої сили, здобути омріяні висоти чи просто насолодитися горами.

У цьогорічних перегонах учасники зі всієї України, найбільше з Києва та Львова, приїхали також з Польщі, Білорусі. Кияни Роман та Анна Степанюки на змаганнях разом беруть участь удруге. Уперше спробували свої сили у 2017 році. Минулого року дружина була вагітна, тому приїхати не змогли. Цьогоріч намагатимуться подолати півспринт. У таборі з нетерпінням на них чекатимуть дітки. Для подружжя головне – перемога над собою, а ще – зустрічі з Карпатами та друзями.

Олександр Оришко, інструктор з туризму, бере участь у змаганні всьоме. Приїхав з Луцька. Каже такий захід – спосіб відволіктися від буденних справ. П`ять разів його команда перемагала. Завжди обирають велонапрям, бо так цікавіше, є зміни – біжиш, потім пересідаєш на велосипед. Секрет успіху, каже Олександр, в хорошій підготовчій базі та навичках спортивного орієнтування.

Що ж таке “Gorgany Race” і як у них дійти до фінішу, дізнавалися кореспонденти “МІСТА”.

Перемагає той, хто думає

Основна особливість “Gorgany Race” у тому, що це пригодницька естафета. Учасники до самого старту не знають, куди стелиться їхній маршрут.

“Кожен обирає один із чотирьох класів, у яких бере участь. У півспринті слід подолати 40 км за 12 годин. Спринт – 24 години й відстань у 80 км. Трек – найдовша дистанція – близько 100 км з елементами альпінізму. Є ще клас “вело” – тут є і велосипедна ділянка, й пішохідна”, – розповідає один із організаторів змагань Станіслав Провальний.

Розміщення контрольних пунктів на дистанції учасники дізнаються вранці безпосередньо перед стартом. На кожній з точок є таблиця, біля якої має сфотографуватися команда.
Ще одною особливістю пригодницьких перегонів є те, що кожна команда має розробити свою стратегію пройдення маршруту. А для цього треба мати не лише добру фізичну підготовку, але й навички спортивного орієнтування.

Слід пам`ятати і про те, що змагання – командні. Команди, і це обов`язкова вимога, – від двох до чотирьох людей. Працювати слід злагоджено, адже тут – не біг на швидкість, хоча вона має значення, тут дуже важлива тактика, акцентує Станіслав. “Поставте себе на місце фаворита – більшість учасників знатиме про це. Ті, хто сильні фізично, можуть бігти за вами, а на фініші перегнати. Новачки можуть обрати саме таку тактику”. А от з потенційними переможцями цікавіше: вони думають, як можна схитрувати й заплутати конкурентів.

Не тільки перегони

До “Gorgany Race 2019” організатори готувалися майже рік. За пів року був злагоджений маршрут, а контрольні пункти промарковані за місяць до початку змагань. Незмінна локація усіх змагань -Горганівський масив. Час – вихідні у період Дня Конституції України.

Роман Чепіль, майстер спорту зі спортивного орієнтування, останні п`ять років складає маршрути. І робить це за картою, вибираючи цікаві місця. Потім усі контрольні точки розставляє на місцевості. Цього разу відкрив для себе цікаві локації.

Знайшов кілька водоспадів, яких на карті немає. До них важко добратися. Є і вершини, з яких можна побачити чудові краєвиди. Наприклад, хребет Хом”, – розповідає Роман Чепіль.

Як правило він вибирає такі місця, де не прокладені туристичні маршрути. У цьому ще одна суть “Gorgany Race” – пізнати масив Горган, побачити незнайомі місця.

Безпека – понад усе

На змаганнях дбають про захист учасників. На території працюють підрозділи ДСНС, рятувальники “Мальтійської служби”. Керує безпекою Богдан Кухарук, ексочільник “Муніципальної варти” Івано-Франківська. На локаціях працюють чотири машини, що зможуть довести при потребі рятувальну групу й вивезти потерпілих.

Аби перемогти в змаганнях, слід не забувати й про спорядження. Щодо взуття – то це мають бути хороші трекінгові бігові кросівки. Далі – шкарпетки, водонепроникна вітрівка, головний убір, рекомендує Тарас Шпук, заступник голови обласної асоціації учасників АТО, учасник змагань.

Варто брати трекінгові палиці. “Якщо ви не дуже сильний орієнтувальник, вам дають карту, компас, і ви думаєте, що зможете пробігти – це не так. Тому потрібен хороший навігатор з кнопками”, – каже Шпук. Щодо харчування – все індивідуально. Можна брати батончики, воду й гелі, а декому цілком добре харчуватися огірками чи бутербродами. А ще – не забути аптечку.

Успіх на змаганнях залежить від багатьох факторів, однак слід пам`ятати: перемога це тільки частина того, що здобувають учасники. Бо перед ними пригоди й краса Карпатських гір.