Лікарня з «вічним» керівником та авторитарним менеджментом

Українська медицина – це мікс державного, муніципального та приватного обслуговування. Пересічному пацієнтові дуже важко зрозуміти, що забезпечує держава, чим допомагає місцева влада,...

2 Лютого 2020 Ступ'як Женя

Українська медицина – це мікс державного, муніципального та приватного обслуговування. Пересічному пацієнтові дуже важко зрозуміти, що забезпечує держава, чим допомагає місцева влада, а за що потрібно платити самому. Від Радянського Союзу незалежна Україна успадкувала старі будівлі медзакладів, обладнання і медичний персонал. 28 років медичні заклади функціонують за власними правилами виживання, які зрештою призвели до того, що, аби лікуватися, потрібно мати гроші та добрі знайомства.

Попри те, що Україна стала на шлях реформування медичної галузі, зміни є доволі незначними і помітні тільки на первинній ланці обслуговування (поліклініки). Медичні заклади третього рівня, а це обласні лікарні, де лікуються важкохворі, є найпроблемніші, реформа їх торкнеться не скоро. Тому отримати якісну медичну послугу доволі складно – через відсутність якісної діагностики, мізерне фінансування та корупцію.

З точки ж зору пацієнта, ситуація у медичній галузі досить невтішна, бо одна система охорони здоров’я руйнується, інша впроваджується. Медичні інститути на етапі формування, все на рівні адаптації й експериментів. З другого боку, це аж ніяк не зачіпає медиків: вони пристосовуються до будь-яких змін. Незважаючи на низькі зарплати, несприятливі умови праці, більшість працівників ревно тримається за робоче місце, при цьому деяким вдається відкривати приватні кабінети, а то й лікарні.

А навколо медичних закладів успішно функціонують корупційні схеми, на яких наживаються управлінці, політики і лобісти медичного бізнесу. Проблеми в медицині є об’єктивні та суб’єктивні, і за останніми стоять конкретні люди, які ухвалюють рішення, розпоряджаються коштами та несуть відповідальність за здоров’я та життя людей.

 

Дитяча лікарня у цифрах

Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня – це багатопрофільна спеціалізована дитяча клініка. Щорічно тут отримують стаціонарну допомогу понад 15 тисяч дітей віком до 18 років, половина з них – жителі сільської місцевості. У лікарні діє 154 палати, у 106 з них є гаряча вода, в тому числі 8 палат обладнані санвузлами, із них 4 з душовими кабінами.

Проблеми в медицині є об’єктивні та суб’єктивні, і за останніми стоять конкретні люди

За 2018 рік в ІФОДКЛ проліковано 13 720 хворих, 43 дитини померли.

Лікарня, які і більшість медичних закладів, фінансується за кошти медичної субвенції та обласного бюджету. Для закупівлі медикаментів і лікарських засобів на 2019 рік кошторисом лікарні передбачено 3 250 700,00 грн. Зокрема, в області діє окрема програма «Здоров’я населення Прикарпаття 2013-2020», якою передбачено 4 000 000,00 грн. Також закладені кошти на виконання обласної програми підтримки сімей загиблих та постраждалих під час АТО і на Майдані у розмірі 150 000,00 грн.

Виходячи з цих сум, вартість лікування за один ліжко-день становить 30,01 грн або 45,43 грн, включаючи кошти регіональних програм. Сюди входять: медикаменти, вироби медичного призначення, наркотики, кисень медичний, лабораторні реактиви, рентгенологічна плівка та рентгенреактиви, дезінфікуючий розчин, спирт медичний,  а вартість харчування одного пацієнта – всього лиш 17,76 грн.

За словами головного лікаря медзакладу Радислава Котурбаша, разом із залученими благодійними коштами в день на пацієнта передбачено 57 грн. Також лікар наголошує, що всі обстеження, аналізи для дітей у стаціонарі є безкоштовними.

 

Дві профспілки на одну лікарню

У лікарні є 897 працівників, з них 164 лікарі, 388 – середній медичний персонал, 190 – молодший медичний персонал, 155 – інші працівники. Цікаво, що в цьому медичному закладі колектив розділений на дві профспілки. Причина такого поділу – непроведення індексації заробітної плати лікарів та відверте протистояння із головним лікарем медзакладу.

У результаті одна профспілка – це більшість медиків, які погоджуються з тим, що відбувається в лікарні; ті ж, хто не мовчить, вимагає індексації заробітної плати, іншого управління, сформували альтернативну профспілку. Останні свої права намагаються відстоювати не тільки в рамках організації, а також звернулися до суду щодо проведення індексації заробітної плати. Кілька лікарів довели справи до кульмінаційних рішень, пройшовши всю судову тяганину, і зрештою отримали відшкодування зарплати.

Однак це не єдина причина, яка змусила працівників виступити проти свого керівника.

Одна профспілка – це більшість медиків, які погоджуються з тим, що відбувається в лікарні; ті ж, хто не мовчить, вимагає індексації заробітної плати, іншого управління, сформували альтернативну профспілку

Як розповідає Уляна Дубініна, дитячий анестезіолог відділення інтенсивної терапії новонароджених дітей, голова первинної профспілкової організації «Альтернативна профспілка медичних працівників», у лікарні діє заборона йти у відпустки без збереження заробітної плати після 22 числа кожного місяця. «Правда, це усна заборона, але завідувачі відділень відмовляються підписувати працівникам заяви на такі відпустки після 22 числа, пояснюючи тим, що є заборона головного лікаря», – каже Дубініна. Важко працювати в умовах, коли порушуються їхні права як медиків, наголошує лікарка.

Зараз відбувається реорганізація лікарні відповідно до медреформи. Уляну Дубініну ввели до складу комісії з реорганізації лише після того, як вона написала звернення до п. Котурбаша, до керівника обласного департаменту охорони здоров’я та до тодішнього голови ОДА Олега Гончарука з вимогою ввести представника «Альтернативної профспілки медичних працівників» до складу комісії, в іншому разі вона змушена буде звернутися до правоохоронних органів із заявою про перешкоджання діяльності профспілки.

 

«Вічний» керівник

Мабуть, важко уявити такий великий медичний заклад без якісного управління. Головним лікарем ІФОДКЛ є Радислав Котурбаш, він очолює установу з квітня 1991 року.

«Вічний» керівник, так говорять про управлінця, має особливий статус. Він не укладав контракту з обласною радою, як це передбачено змінами в законодавстві України від 2013 року. Як зазначили в департаменті охорони здоров’я, «з головним лікарем Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні Котурбашем Радиславом контракт не укладався, оскільки Закон зворотної дії не має».

Колеги часто називають керівника жорстким і нарікають на надто радикальні методи управління. Сам же Радислав Котурбаш каже: «Я авторитарний керівник, по-іншому не вмію, визнаю, бо дуже важко втримати тисячний колектив і добре організувати роботу такого медзакладу».

Для об’єктивності аналізуємо і статки, якими володіє головний лікар.

Статки головного лікаря Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні (за даними електронних декларацій за 2017 2018 рр.)

Приватний будинок  (площа 188 м²) Котурбаш  Радислав
Гараж Котурбаш  Радислав
Квартира

(70,7 м²)

Кравців Оксана (дружина)
Квартира (51,6 м²) Кравців Оксана (дружина)
Прилегла територія до житлового будинку (410 м²) Котурбаш  Радислав
Автомобілі

BMW 530,

BMW Х5

Котурбаш  Радислав

 

Заощадження та готівка (за даними електронних декларацій 

за 2017 2018 рр.)

2018 2017  Набув за рік 
Заощадження в банку 240 000  грн Заощадження в банку 150 000 грн 90 000 грн
 

Готівка

30 000 грн  

Готівка

5000 грн 25 000 грн
10 000 доларів 10 000 доларів
5000 євро 50 000 євро 

 

Як бачимо, за рік вдалося відкласти чималу суму. Радислав Котурбаш стверджує, що статки, вказані ним в електронній декларації, чесно зароблені. Це доходи, які він отримав як лікар з великим стажем, працюючи на півтори ставки. Відповідно, зараз має високу пенсію і можливість заощаджувати. При цьому додає детальну інформацію щодо одержаних за два останні роки виплат. Так, в 2017 році управлінець, крім основної заробітної плати, отримав премію в розмірі 14 454 грн та матеріальну допомогу – 8062 грн, а у 2018 році – премію 18 980 грн та матеріальну допомогу – 9490 грн. Найбільша заробітна плата була у грудні 2018 р. – 40 263,98 грн.

 

Надія на реформу

Часто у розмовах можна почути нарікання на медиків обласної дитячої лікарні, також люди в соціальних мережах описують свої історії хамства та нелюдського поводження лікарів з пацієнтами. Де ж вигадка, а де правда?!

Погане ставлення лікаря до пацієнта може засвідчити передусім скарга. Правда, часто батьки не готові офіційно оформляти претензії та вдаватись до певних конкретних дій проти медиків, адже бояться за здоров’я дитини. Як наслідок, у 2018-2019 роках в Івано-Франківський обласний департамент охорони здоров’я надійшло всього лише чотири скарги на працівників обласної дитячої лікарні. Натомість у соціальних мережах нарікань значно більше.

На запитання, чи є корупція в медичному закладі і чи беруть лікарі додаткові кошти за свою роботу в державній лікарні, головний лікар ІФОДКЛ Радислав Котурбаш каже, що таке буває. Згадує факти, коли за хабарі були відкриті кримінальні справи, але зрештою все владналося.

У лікарні з ініціативи управлінця навіть є окрема людина, яка відповідає за боротьбу з корупцією. У розмові Котурбаш згадує випадки, коли сам змушував лікарів віддавати батькам кошти, проте каже, що часто родичі самі «пхають» гроші – і тут він нічого не може вдіяти.

Уляна Дубініна вважає найбільш болючою проблемою в обласній дитячій лікарні організацію сплати благодійних внесків. У жовтні минулого року на зборах трудового колективу пані Уляна порушила це питання. Запропонувала, щоб внески йшли виключно на благодійний рахунок лікарні. Проте Радислав Котурбаш виступив проти. Тож внески платять або в касу, або на руки завідувачам відділень.

«У нашому відділенні дають завідувачу готівкою, – акцентує Дубініна. – Завідувач говорить, що всі ці гроші йдуть на потреби відділу. Так це чи ні, не можу сказати. Раз у рік на зборах трудового колективу зачитують звіт щодо надходження і використання благодійних коштів. Але враховуючи, що є готівкові пнадходження, наскільки цей звіт об’єктивний, важко сказати».

Натомість керівник ІФОДКЛ переконує, що всі благодійні внески сплачуються у касу, і навіть додає звіт за 2018 рік. Згідно з ним минулого року лікарня отримала 1 008 152,83 грн.

Наразі майже кожен, хто йде в лікарню, несе певну суму. Якщо немає, то позичає, коли ж ситуація критична, залучають волонтерів і благодійні фонди. Бо ж безкоштовна медицина тільки на папері і більшість людей навіть уже не сподівається на безплатну медичну послугу. Тільки серед цього медичного свавілля в кожного пацієнта є два запитання: що мені забезпечує держава, а за що і скільки потрібно платити? Певні безкоштовні послуги є, і батькам важливо про це знати, вимагати і не платити двічі.

Безкоштовна медицина тільки на папері і більшість людей навіть уже не сподівається на безплатну медичну послугу

Мало хто з медиків нарікає на проблеми в лікарні, бо, ймовірно, тільки одиниці з них живуть на зарплату… А батьки лиш у приватній розмові готові про це відверто говорити.

Можна в цій медичній бюрократії шукати винних, але фінанси, процеси в медзакладі, взаємодія медика з пацієнтом – це елементарний менеджмент. Наразі надія на реформу. Тільки радикальні зміни, безкомпромісна боротьба з хамством і корупцією та якісна конкуренція можуть створити інші умови, де пацієнт буде обирати і медзаклад, і лікаря, а керівника, тобто менеджера, медзакладу призначатимуть й оцінюватимуть за результатами роботи, а не керуючись вподобаннями політиків чи меркантильними інтересами.

Автор: Наталя Сербин

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 29

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Автори

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

Загрузка...
Loading...