У садочок – поза чергою

Тема дитячих садків в Івано-Франківську завжди актуальна, та найбільшого загострення вона набуває перед початком нового навчального року. Коли в електронному...

11 Березня 2020 Ступ'як Женя

Тема дитячих садків в Івано-Франківську завжди актуальна, та найбільшого загострення вона набуває перед початком нового навчального року. Коли в електронному реєстрі висвітлюється список діток, які в садочки проходять, разом з тим там же вимальовується велика червона лінія – під нею список тих, кому не пощастило. Тоді загострення починається у батьків – якщо треба, а місця нема, що робити і до кого звертатися? І майже завжди в таких випадках звучить чарівне слово «комісія». Його з надією повторюють мами у дворах, туди радять подаватися знайомі працівники садків, навколо нього витають сотні історій про взяли/не взяли…

Обставини – складні і не дуже

Почнемо, як то кажуть, спочатку. Отже, в 2012 в Івано-Франківську запровадили систему електронної реєстрації до дошкільних навчальних закладів. І вже з січня 2013 набір до садків відбувається виключно згідно з цим реєстром. Мотивація проста і всім відома – уникнути хабарництва і кумівства.

Насправді на практиці все дуже просто. Після народження малюка одразу ж – і це важливо! – потрібно взяти паспорт одного з батьків і свідоцтво про народження дитини та іти в ЦНАП. Там вам видадуть реєстраційну картку з номером, якою у черзі є ваша дитина. Все, чекаємо свого часу. На жаль, коли той час приходить, для більшості батьків, які хочуть віддати малюка в ясельну групу, настає розчарування. І це легко перевірити, зайшовши у сам реєстр. Буквально у кожен із садків у черзі на ясла понад сотню діток, а беруть близько 40-50. Логічно, що перевагу мають ті, хто народився швидше: в основному проходять народжені восени і взимку. А от мамам і татам серпневих можна хіба поспівчувати.

І тут практично єдиним варіантом, коли дитину можуть зарахувати до садка поза чергою, є комісія. Для цієї статті ми провели опитування у соцмережах, просили поділитися досвідом тих, хто проходив через саму комісію. Відгуки доволі неоднозначні. З простішого: відгукнулися дві дружини учасників бойових дій – мовляв, так, ходили на комісію і таким чином діти пішли у садки. Ну, зрозуміло, мають право. Зі складнішого: мами писали, що комісія не прислухається, навіть якщо обставини справді скрутні, «лиш нерви потріпали».

«От у березні цього року ми подавалися на комісію, бо дитині якраз виповнилося три і я мала виходити з декрету на державну роботу, – розказує франківка Оксана Іванків (ім’я змінено. – Ред.) – Ще як ми подавали документи, вони зразу сказали, що даремно я іду, бо нічого мені не світить. Тобто те, що мені треба вийти на роботу, аби її не втратити, – це не привід. Але на комісію я все ж прийшла і була дуже здивована, коли переді мною багатьох дітей взяли, в тому числі дитину відомого і доволі не бідного франківця, а мені відмовили. Я розумію, що там були сім’ї зі складними історіями, але все ж…»

Жінка каже, що у результаті їй довелося продовжити декрет ще на рік. «Мені тоді чітко сказали: перекантуйтеся десь ці місяці, а у вересні подавайтеся знову, не гарантія, що візьмуть, але попробувати можна. До речі, на тій нашій комісії були батьки, які подавалися уже втретє-четверте, і їх взяли», – розповідає пані Оксана.

Ще інші мами обурювалися, що така комісія взагалі не має права на існування – черга то черга, а для пільговиків і так існує окрема.

«От, наприклад, моя дитина не проходить по черзі, ми з чоловіком обоє працюємо, змушені були віддати у приватний садок, який коштує немало, – ділиться Наталія Куриш. – А хтось іде через комісію і тим самим ще більше відсуває мою дитину вниз по черзі, тобто забирає її місце».

Буквально у кожен із садків у черзі на ясла понад сотню діток, а беруть близько 40-50. Логічно, що перевагу мають ті, хто народився швидше: в основному проходять народжені восени і взимку

До речі, подивитися, скільки дітей пройшло у ваш садок через комісію, посунувши вашу дитину, можна. Для цього треба зайти у реєстр на сайті dity.if.ua, вибрати садок, вікову групу і натиснути поле «Архів реєстру». Далі вам виб’є список зарахованих діток, біля тих, які пройшли через комісію, буде примітка «Зараховано по комісії».

Життя непередбачуване

Що ж це за комісія така і як вона працює? «У місті діє положення про порядок загальної міської електронної реєстрації дітей, відповідно до цієї електронної черги всі дітки міста поступають в той чи інший садок, – розповідає директор міського департаменту освіти Ігор Максимчук. – Звісно, є певні неврегульовані питання – життєві. І тому створена комісія, яка якраз і врегульовує питання, які потребують додаткового вивчення. Допустимо, до міста для служби приїжджає сім’я військовослужбовців, батько працює льотчиком у військовій частині, мама – на іншій роботі, і дитина має потрапити в дошкільний заклад. Звісно, що та дитина не може бути в електронній черзі, тому що вони не жили у місті. Бувають питання, коли сім’я опинилася у складній життєвій ситуації. От до нас на комісію звернувся батько – троє дітей, дружина померла, дитина не проходила за електронною чергою, а йому треба іти на роботу… Бувають люди, які мають певну інвалідність. Дуже багато до нас є звернень від вимушених переселенців».

У склад цієї комісії входить сам керівник департаменту освіти, голова гуманітарної комісії міськради, секретар міськради, керівник служби у справах дітей, керуючий справами виконкому, керівник-практик з дошкільного закладу, два спеціалісти з департаменту освіти і реєстратор, який веде електронну чергу у ЦНАПі.

«Повірте, до нас приходять люди з дуже нелегкими історіями, і деколи морально важко випитувати всі нюанси, – каже І.Максимчук. – Але я розумію, що ця комісія повинна існувати, бо хтось мусить приймати певне рішення, і комісійно – це найкращий варіант».

Сама комісія працює залежно від потреби. Якщо брати минулий навчальний рік, то таких засідань було чотири, на кожну комісію виносять понад 30 питань, люди готують відповідні документи, пишуть заяви у департаменті, подають підтвердні довідки.

«Звісно, є заяви різного характеру, буває, що ми відмовляємо. От, наприклад, не потрапляє за електронною чергою, бо пізно стали. Є батьки, які просто хочуть віддати дитину в садок, бо просто хочуть», – додає він.

Ігор Максимчук запевняє, що на комісії немає якогось шаблону. Кого точно візьмуть, так це дитину працівників того садка. «Нам зараз не вистачає людей – на кухню, технічних працівників, помічників вихователів. У нас дуже розширена мережа інклюзивної освіти, і помічників вихователів, які працюють з інклюзивними дітьми, теж бракує», – пояснює директор. Також у цьому переліку діти переведених військовослужбовців та учасників АТО.

«Різні комісії по-різному проходять, – каже І.Максимчук, – буває, що 60% звернень задовольняють. Найчастіше на цю комісію ідуть люди, які справді того потребують, але є  й інші… Подекуди і артистизм люди включають. Але коли відчиняються двері і людина заходить, ти вже бачиш – треба їй та комісія чи ні. Бувають дуже складні випадки: от чоловік взяв великі кредити, виїхав за кордон – і з кінцями. І молода мама лишилася з дитиною, виплачує кредити і не знає, що далі робити».

Востаннє комісія збиралася у травні, а наступну планують на початок вересня.

«У серпні черга рухома, у нас приблизно десь 3 тисячі дітей поступили у школи з садків. Ну, і черга, відповідно, піднімається на 3 тисячі дітей. Там треба відслідковувати, які діти потрапили в ту чи іншу групу, можливо, діти, батьки яких написали заяви на комісію, автоматично потраплять…»

Якщо брати минулий навчальний рік, то таких засідань було чотири, на кожну комісію виносять понад 30 питань, люди готують відповідні документи, пишуть заяви у департаменті, подають підтвердні довідки

Ігор Максимчук визнає, що найбільш гостра проблема у місті з ясельними групами. «Держава дає батькові чи мамі декретну відпустку до 3 років, через різні обставини багато батьків хочуть швидше дати дитину в садок. Навіть та мама, яка не працює. Тому найбільший ажіотаж у нас з дітьми ясельного віку. Щодо дітей від 3 до 6 років, то в місті 97% їх охоплені дошкільною освітою, в Україні ця цифра 75%. Якби у нас, згідно з чинним законодавством, у садки ішли діти з 3 років, у місті не було б питань з потраплянням у ДНЗ».

Черга рухається завжди

Ігор Максимчук запевняє, що у Франківську з садками далеко не критична ситуація. Так, лиш за останні 4 роки у місті відкрили 8 дошкільних закладів. «Буквально на виході садок на Хоткевича, 11а «Подоляночка», інтенсивно будується садок на Каскаді біля 25 школи, великий, сучасний. Зараз десь почнуться роботи в колишньому приміщенні департаменту освіти – на Бандери. Вже залито фундамент в Опришівцях. Щороку мережа збільшується, і це правда. І навіть цього року ми в «Калиновій Слободі» відриваємо ще одну групу, і ще одну групу в школі-садку №3, яка десь через рік перетвориться у повноцінний дошкільний заклад».

А ті, хто проґавив свою чергу, автоматично пересуваються на зарахування уже на наступний навчальний рік.

«Буде і друга хвиля зарахування в садки, і третя, і десята, – розказує Людмила Чмелик, методист методично-інформаційного центру департаменту освіти, – от завідувачі подають дані, які діти поступили, які ні, реєстратори вносять дані до реєстру і пересувають ту умовну риску на ту кількість дітей, які не поступили. Кожні два тижні іде таке оновлення, ми завжди батькам кажемо, щоб кожні два тижні відстежували своє місце в реєстрі. От у нас був такий випадок: батько наполягав, ходив на комісії, ми йому казали: стежте за реєстром, ми ж бачимо вже з практики, що ви пройдете. Він стежив вересень – нема, жовтень – нема, він більше і не дивився, в листопаді дитина пройшла, у грудні він приходить до нас скаржитися, бо пропустив чергу».

Плюс є такі моменти – діти вибувають, і не таємниця, що в садках збільшують наповнюваність груп. «Дивимося, де є така можливість, де дітки не всі ходять, тобто якщо кількість ліжечок дозволяє взяти більшу кількість дітей, то ми це робимо», – каже методист.

Батько наполягав, ходив на комісії, ми йому казали: стежте за реєстром, ми ж бачимо вже з практики, що ви пройдете. Він стежив вересень – нема, жовтень – нема, він більше і не дивився, в листопаді дитина пройшла

І ще кілька слів про пільгову чергу. Вона є окремою і для чітко перелічених категорій: діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування; діти-інваліди; діти з багатодітних сімей, де є двоє і більше дітей дошкільного віку; діти працівників ДНЗ, шкіл і позашкільних закладів освіти; діти переведених військовослужбовців; діти учасників АТО. Як кажуть у департаменті, в кожну ясельну групу дають одну дитину з цієї черги, в старші – по дві. Мінус цієї черги, що тут батьки не мають змоги обрати садок. Точніше, мають, але це теж право перших у черзі, інші уже вибирають з того, що лишається.

Ось така ситуація. На завершення можемо хіба дати пораду тим, хто лиш задумується про нащадків. Аби не мати ніяких проблем з поступленням, плануйте народження на осінь. І це цілком серйозно.

 

Автор: Євгенія Ступ’як 

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 30

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Автори

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

Загрузка...
Loading...